WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Ставлення до праці і проблеми мотивації трудової діяльності - Реферат

Ставлення до праці і проблеми мотивації трудової діяльності - Реферат

може виникати на основі потреби, що багато раз реалізується в одній і тій самій ситуації. Після закінчення дії така установка не зникає, а переходить у "потенційний стан" готовності діяти в такий самий спосіб за умови появи того самого поєднання потреби і ситуації. Така установка називається фіксованою.
Установка, яка припиняє існувати відразу після завершення дії, що регулювалася нею, і її місце посідає інша установка, називається актуальною.
Елементарні установки не усвідомлюються індивідом, формуються на основі життєзабезпечуючих потреб і реалізуються в самих простих предметних ситуаціях.
Схильність індивіда до певного типу поведінки в тій чи тій ситуації є його диспозицією.
Вищим типом спрямованості особистості є переконання, тобто система досить сталих поглядів, соціальних цінностей, ідеалів, принципів, норм, установок, що глибоко засвоїлися у свідомості людини.
Мотиватором поведінки особистості є також її функціональний стан, який визначає можливість і успішність реалізації різних видів діяльності.
Аналіз проблем праці і ставлення до неї в контексті способу життя дає змогу оцінити багатоманітність потреб суб'єкта праці, джерела формування яких виходять за межі трудової організації. Такий підхід полягає в тім, що визначається місце праці у способі життя, у системі цінностей суб'єкта, залучення суб'єкта до трудової діяльності, продуктивність його праці; місце працівника у структурі трудової організації (рівень відповідальності, визначеність трудових функцій), його соціальні характеристики. Вивчення суб'єкта праці на робочому місці передбачає з'ясування його особистих інтересів і дає змогу виявити можливості реалізації його трудового потенціалу, особистої активності у формуванні власного способу життя.
Інтерес - це спрямованість суб'єкта на значимі для нього об'єкти, зв'язані із задоволенням його потреб. Інтереси приводяться в дію мотиваційним механізмом, що є сукупністю зовнішніх та внутрішніх факторів, тобто стимулів, які спрямовують людину на здійснення певної трудової діяльності (стимулюють працю) з метою задоволення власних потреб.
Стимулювання праці - спонукання до праці через заохочення, винагороди за трудові зусилля. Це форма опосередкованого впливу на поведінку людей на відміну від наказів, розпоряджень, завдань, норм, які є елементами примусового управління працею. Стимули - це зовнішні чинники, збуджувальні причини поведінки.
Стимули поділяють на:
" матеріальні - умови і форми отримання матеріальних благ, що спонукають працівника до активної діяльності (виробничі умови, заробітна плата, премії, додаткова відпустка тощо);
" моральні - певна система моральних заохочень, що включає різні форми соціальної оцінки цієї діяльності;
" соціальні - засновані на задоволенні потреб у самореалізації, певному соціальному оточенні тощо.
Вирішальним для залучення людей до трудової діяльності є матеріальний стимул. Він буде дійовим лише тоді, коли результати праці правильно оцінюються ринком, а це можливо лише за умов конкуренції. Незароблені гроші не можуть бути стимулом, незаслужені пільги і привілеї підривають ринкові стимули.
Нині в Україні виняткового значення набуває потреба посилення стимулюючої ролі доходів, бо без цього неможливий економічний розвиток. Необхідно розширяти ринок збуту, а цього не можна зробити за низької купівельної спроможності населення. Відомий американський менеджер Лі Якокка зауважував, що цементуючим елементом усієї демократії є робітник, який заробляє 15 доларів за годину. Це саме та людина, яка може купити дім, автомобіль, холодильник. Саме вона є рушійною силою економіки.
Поряд з матеріальними стимулами діють моральні. Треба зважати, що люди навіть з великими амбіціями, але з малим матеріальним достатком дуже чутливі до моральних стимулів. А забезпечених людей надзвичайно інтересують престижність праці, просування по службі, можливість збільшення вільного часу, поліпшення умов праці тощо.
В економічно розвинутих країнах нагромаджено позитивний досвід щодо застосування комплексного стимулювання на основі систем "гуманізації праці", "якості робочого часу" тощо.
Матеріальні мотиви порівняно зі стимулами, які є об'єктивною категорією, мають суб'єктивно-ідеальний характер. Вони зв'язані зі світоглядом, економічною свідомістю та культурою людини. Мотиви - це, власне, стимули, які пройшли через свідомість людини, або самостимули. Система стимулів проявляється через внутрішні особисті мотиви людини, які залежать від її матеріального забезпечення і життєвого досвіду, моральних якостей, переконань, звичок. Глибинною підвалиною мотивів економічних дій, як уже було сказано, є прагнення до успіху, свободи, добробуту.
Коли під впливом стимулів і мотивів відбувається реалізація особистих інтересів, то це значить, що сформувалася заінтересованість людини в певному об'єкті, опанування якого і є задоволенням потреб (див. рис).
Схема мотиваційного механізму трудової діяльності людини
Матеріальні інтереси за своєю суттю близькі до потреб, це ніби форма їхнього прояву. Інтереси проявляються в поведінці людини, вони різні. У кожної людини, кожної соціальної групи є власні інтереси. Не можуть бути абсолютно однаковими особисті інтереси найманого робітника, підприємця, менеджера і державного чиновника. Але всі вони можуть об'єднатися навколо найважливіших суспільних інтересів.
Особистий інтерес завжди був первинним серед економічних інтересів. Будь-яка політика зазнає краху, якщовона не спирається на особистий інтерес.
Матеріальним носієм особистого економічного інтересу є грошовий дохід. Реалізуючи особистий економічний інтерес, людина орієнтується на певний зиск, якусь вигоду. Досягнення цього за умов ринкової економіки є основою економічного самоствердження особистості.
Якщо в конкретному економічному середовищі люди не можуть цивілізованими засобами досягти певних матеріальних результатів, то їхні інтереси спрощуються і виступають як економічні інстинкти. Це сукупність актів поведінки людини, що виникають як реакція на зовнішні економічні обставини і спрямовані на забезпечення нагальних життєвих функцій людини.
Нині в Україні процес формування ринкових відносин віддано здебільшого на відкуп найпримітивнішим інстинктам - інстинкту збагачення й інстинкту самозбереження. Між іншим, економічні інстинкти лише допомагають вижити, основою прогресу вони бути не можуть.
Література
1. Дворецька Г. В. Соціологія праці: Навч. посібник. - К., 1.
2. Дворецкая Г. В., Махнорылов В. П. Социология труда. - К., 0.
3. Дикарева А. А., Мирская В. П. Социология труда. - М., 9.
4. Кравченко А. И. История зарубежной социологии труда. Общие принципы. - М, 1.
5. Кравченко А. И. Социология труда в XX веке. - М., 7.
6. Лагутін В. Д. Людина і економіка: соціоекономіка. - К., 6.
7. Маркевич Д. Социология труда. - М., 8.
8. Полторак В. А. Соціологія. Основи соціології праці та управління. - К., 2.
9. Сероштан Н. А., Ачдохин И. П., Савченко Б. Г., Сасина Л. А. Социология труда: Учеб. пособие. - Харьков, 0.
10. Соколова Г. Н. Тенденции развития социологии труда в 8-0 гг. // Социол. исследования. - 1. - № 3.
11. Смирнов И. В. Человек - источник заинтересованного труда // Социол. исследования. - 1. - № 2.
12. Соціологія праці та управління: Термінологічний словник-довідник / За ред. В. А. Полторака. - К., 3.
13. Социология труда: Учебник / Под ред. Н. И. Дряхлова, А. И. Кравченко, В. В. Щербини. - М, 3.
14. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения / Пер. с англ. - М., 9.
15. Штольберг Р. Социология труда / Пер. с нем. - М, 2.
16. Якокка Ли. Карьера менеджера / Пер. с англ. - М., 1.
Loading...

 
 

Цікаве