WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологічна сутність релігії, її місце і роль у суспільстві - Реферат

Соціологічна сутність релігії, її місце і роль у суспільстві - Реферат

сучасному суспільстві, у визначенні шляхів та засобів їх подолання. Супротивної думки дотримуються релігійні діячі та теологи. їм притаманна абсолютизація ролі і значення релігії в розвитку суспільства. Вони впевнені, що багато складних сучасних проблем є наслідком послаблення ролі релігії в суспільному житті, браку релігійної віри. Такий погляд поділяє багато вчених, зокрема відомий американський соціолог Пітер Бергер, який є представником впливового напрямку соціології релігії - феноменологічною, що виник у США в 60-х - на початку 70-х рр. XX ст. П. Бергер уважає, що соціальні інститути, суспільство є продуктом інтересу- об'єктивної, колективної свідомості людей. У своєму соціологічному нарисі про розвиток релігії в США вчений простежив еволюцію релігійних поглядів на секуляризацію, коли діяльність американських церков усе більше відхилялась від релігійних функцій, кількість відвідувачів церкви зменшувалась.
Вихідним пунктом соціологічного аналізу релігії має бути розуміння її сутності як соціально-культурного інституту, що починається з тлумачення самого терміна "релігія", визначення його змісту. Це має принципове значення, бо у вітчизняній науці донедавна панувало запозичене ще у французьких матеріалістів XVIII ст. однобічне тлумачення релігії тільки як викривленого, фантастичного віддзеркалення у свідомості людей природних і соціальних сил, що панують над ними. Таке тлумачення не давало можливості проникнути в глибини релігійного феномену, зрозуміти його своєрідність і соціально-культурну значущість.
Те, що людству понад 1 млн. років, а релігія з'явилася лише 50-100 тисяч років тому, свідчить, що релігія зв'язана з достатньо зрілою свідомістю людини.
Існування релігії в різних суспільних системах, еволюція її форм, всезагальний і універсальний характер дають право стверджувати, що оцінка її як "опіуму для народу" є надто поверховою та упередженою. Досвід переконує, що релігія зв'язана з життєвими реаліями, такими як смерть і народження людини, із сенсом її перебування на землі, добром і злом, стражданнями та іншими доленосними моментами. На думку соціологів, виникнення релігії пояснюється не тільки намаганням людей знайти відповіді на проблемні питання свого життя, а й спробою сформувати світогляд віруючих людей, так щоб вони дістали моральну опору й утіху в релігійній діяльності. У такому розумінні релігія - це служіння вищим силам, які спрямовують і контролюють процеси людської діяльності.
Саме релігія протягом усієї історії виступає як хранителька національних традицій, формує світосприйняття більшості людей, норми їхньої поведінки.
Поява соціології релігії в Україні, як і в інших країнах співдружності незалежних держав, датується 20-30-ми рр. XX ст., спочатку у вигляді емпіричних досліджень релігійності різних груп населення, а згодом, у 50-60 рр. - і теоретичного тлумачення місця й ролі релігії в суспільствах різних типів, соціальних функцій релігії, процесу секуляризації, суперечності між релігією і атеїзмом, рівня релігійності населення тощо. Засадничими в цих соціологічних дослідженнях були матеріалістичні погляди на релігію та церкву, їх взаємодію з державою й суспільством.
Недостатній розвиток вітчизняної соціології релігії пояснюється тим, що вона із самого початку мала виконувати конкретне соціально-ідеологічне замовлення: науково обґрунтовувати необхідність подолання релігії в соціалістичному суспільстві. Вона була лише розділом так званого наукового атеїзму.
у 60-80-х рр. XX ст. релігієзнавство робить певний внесок у розвиток вітчизняної соціології релігії. Однак, як і раніше, спотворюється соціальна сутність релігії, вона подається як ворожа ідеологія, яку потрібно витісняти зі свідомості, життя індивіда і суспільства; заперечується прогресивна функціональна діяльність церкви, допускається дискримінація віруючих тощо. Це відривало вітчизняну соціологію релігії від світової, а отже, гальмувало її розвиток.
У 80-90-х рр. для багатьох країн, у тім числі й України, релігія стає важливим фактором соціально-економічного розвитку. Вона звертається до душі й розуму віруючого і допомагає йому навіть у скрутних ситуаціях ставити на перше місце духовні потреби, вірити в добро, справедливість і чесність, а тим самим формувати певну соціальну поведінку. Релігійні цінності, ідеї та традиції, які відбиваються в економічній діяльності та поведінці людей, є релігійними факторами соціально-економічного розвитку. Так склалося, що найбільші економічні досягнення мають країни, де пере-важала протестантська релігія (Західна Європа, Північна Америка). Річ у тім, що моральні та духовні ідеї протестантизму найбільшою мірою відповідали цілям економічного піднесення країни, економічної поведінки людини.
За сучасних умов розвитку України релігія, так само як культура і праця, є чи не найголовнішим чинником взаємодії людини з навколишнім середовищем, з економікою. Бо саме з поглибленням економічної кризи, зубожінням народу людина намагається знайти собі духовну підтримку і захист у релігії, яка розглядає людину як творіння Бога, за його образом і подобою. Такий підхід підкреслює рівність усіх людей перед Богом, священне право кожного на життя, самоцінність особистості й безпосередньо впливає на формування суспільної думки щодо ролі й місця людини в суспільно-економічному житті.
З'явилося в обиході поняття релігійного лідерства. Усе частіше релігійні лідери стають видатними державними діячами.
Роки перебудови суттєво змінили релігійну ситуацію - нормалі-зувалися державно-церковні відносини. Було ухвалено закони "Про свободу совісті та релігійні організації", "Про свободу вірувань". Згідно з цими законами релігійні організації отримали права юридичних осіб, право на власність, повну свободу пропаганди своїх віровчень. Держава повернула релігійним організаціям значну частину відібраних колись у них храмів, монастирів, церковного начиння.
Суттєво зріс престиж релігії і церкви. Нині релігія, усі релігійні конфесії вивільнені з під впливу адміністративно-командної системи і володіють правом дотримання свободи совісті; посилився інтерес людей до релігії (проте він радше продиктований модою, ніж вірою в бога, релігійними переконаннями); відроджуються релігійні свята, ритуали, традиції, відбудовуються зруйновані зарадянських часів храми. Паралельно з такими явно прогресивними змінами в релігійному житті, з посиленням позитивного впливу церкви на суспільні процеси час від часу спостерігається загострення відносин між окремими релігійними конфесіями, і це потребує посилення уваги до церкви з боку держави, наукових інституцій. Змінилася на користь релігії громадська думка, а для її соціологічного вивчення відкрилися нові перспективи.
Література
1. Аляєв Г. Є., Горбань О. В., Мєшков В. М. Лекції з релігієзнавства. - К., 1996.
2. Афанасьев 3. О некоторых православных принципах формирования рыночной зкономики // Вопр. зкономики. - 1993. - № 8.
3. Библейская знциклопедия. - М, 1991.
4. Вебер М. Социология религии // Вебер М. Избранное. Образ общес-тва. -М., 1994.
5. Воропай О. Звичаї нашого народу. - К., 1993.
6. Гараджа В. И. Социология религии. - М., 1996.
7. Гордиенко Н. С. Православне: Словарь атеиста. - М., 1988.
8. Джеме У. Многообразие религиозного быта. - М., І 992.
9. Калінін Ю. А., Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство. - К., 1994.
10. Ольсевич Ю. Хозяйственная система и этнос // Вопр. зкономики. - 1993. -№8.
11. Павленко Ю. Підсумки цивілізаційного розвитку людства // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2000. - № 4.
12. Суперфин Л. Религия в индустриальном и постиндустриальном мире // Вопр. зкономики. - 1993. - № 8.
Loading...

 
 

Цікаве