WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальне планування - Реферат

Соціальне планування - Реферат

вимогам.
Зіставляючи соціальні показники різних об'єктів, можна визначити місце певного об'єкта (явища, процесу) в суспільстві. У процесі вивчення соціальних показників можна з'ясувати рівень, напрямки і тенденції соціального розвитку.
Отже, правильне розуміння соціальних показників сприяє всебічному обґрунтуванню управлінських рішень, піднесенню ефективності планування.
В Україні через її глибоку кризу соціальне планування втратило свою актуальність. На думку Ж. Тощенка, можливості, що відкривалися на етапі становлення нашої держави, практично вичерпано. Оживити соціальне планування, на його думку, можуть соціальні нормативи - науково обґрунтовані кількісні та якісні характеристики оптимального стану соціального процесу (чи якогось із йогоаспектів), одержані на підставі об'єктивних закономірностей суспільного розвитку і можливостей суспільства та спрямовані на максимальне задоволення матеріальних і духовних потреб
людини. Соціальні нормативи відбивають потреби і можливості суспільного розвитку на певному етапі, тому в перспективі вони змінюватимуться. Соціальні нормативи мають кількісну і якісну визначеність, яка є величиною, котра характеризує ідеальну мету розвитку процесу, що планується.
У тих сферах життєдіяльності суспільства, де суспільні відносини практично не піддаються кількісній оцінці (культура, сім'я, побут), використовується поняття "соціальний орієнтир", що виражає найбільш можливу раціональну величину розвитку суспільних процесів, виходячи з показників розвитку аналогічних явищ. Іноді соціальним орієнтиром є найліпші показники діяльності провідних фірм, організацій. Удосконаленню планування сприяє використання соціальних карт регіонів і соціальних паспортів організацій, дані яких доповнюються матеріалами соціологічних досліджень.
Соціальний паспорт уперше почали розробляти в 6 р. за зразком техніко-економічного. Соціальні показники паспорта є діагностичними "інструментами", тобто вони віддзеркалюють вихідний стан об'єкта управління і соціальних проблем. З допомогою паспортів провадиться орієнтовне зондування структури об'єкта, який вивчається, динаміки і факторів його розвитку, визначення його місця в системі зовнішніх зв'язків. Головне призначення соціального паспорта - виявлення проблемної ситуації.
Аналізуючи показники соціального паспорта, з'ясовують, які проблеми виходять за межі компетенції адміністрації (наприклад, зміна графіка роботи міського транспорту, послугами якого користуються працівники підприємства), які з них з часом зникнуть самі собою.
Запровадженням запланованих заходів не завершується реалізація системи практичних дій. Потрібен контроль за виконанням плану. Реалізація плану мак бути завершена не звітом керівника, а оцінкою того, які реальні зміни відбулися в умовах і змісті праці, соціальній структурі колективу, інтересах і мотивах працівників, в їхньому ставленні до виконуваних обов'язків після нововведень. Із цією метою й використовуються соціологічні дослідження. З їхньою допомогою контролюють процес реалізації плану, відхилення від намічених цілей, виявляють нові проблемні ситуації, розши-рюють межі планування. Ці дослідження мають бути локальними, невеликими за обсягом і проводитися в найкоротші строки. Отже, особливе місце в соціальному управлінні посідають соціологічні дослідження, за допомогою яких збирають інформацію, потрібну для розробки найоптимальніших варіантів соціального розвитку, будують прогнози, оцінюють результати нововведень.
Складовими механізму соціального управління, окрім планування, проектування, прогнозування, є також соціологічні методи управління соціальними процесами - соціальна діагностика, соціальні технології, моделювання тощо.
Якщо соціальна діагностика має за мету (з допомогою різних методів) виявляти соціальні резерви, то метою соціальних технологій є практичне засвоєння, реалізація соціальних резервів через оптимізацію управління соціальними процесами. З огляду на це важливо з'ясувати сутність соціальної технології, принципи її розробки, способи досягнення очікуваного ефекту, важливість суб'єктивного фактора для її запровадження тощо.
Під соціальною технологією слід розуміти сукупність прийомів, методів і діянь, що застосовуються для досягнення поставлених цілей у процесі вирішення різних соціальних проблем (удосконалення організації управління, цілеспрямоване діяння на громадську думку через засоби масової інформації, прискорення професійної адаптації, запобігання безробіттю тощо).
За К. Поппером, соціальна технологія - це спосіб застосування теоретичних висновків соціології з практичною метою.
У системі соціального управління соціальні технологи- це засіб регуляції життєдіяльності трудового колективу, оптимізації соціальних відносин і процесів, що відбуваються в ньому.
Застосування соціальної технології зв'язане з опрацюванням певних принципів розвитку, функціонування відповідних соціальних процесів і використання ефективних методів впливу на них для реалізації цих принципів і досягнення певних цілей. При цьому використовуються такі поняття, як "процедура" і "операція". Процедура- це сукупність дій (операцій), за допомогою яких здійснюється процес (фаза, етап), що відбиває сутність відповідної технології. Операція- безпосередній практичний акт розв'язання завдання в межах певної процедури, однорідна, логічно неподільна частина процесу управління.
На практиці найчастіше соціальні технології розробляються за моделлю, що містить чотири процедури і низку операцій.
Класична модель соціальної (і будь-якої іншої) технології включає такі процедури:
" формулювання мети;
" прийняття рішення;
" організація соціальної дії;
" аналіз результатів.
Важливим у такому підході є те, що в процесі соціального управління застосовується технологічний принцип: процес поділяється на складові - операції, які детально описуються. Керівник, чітко додержуючись послідовності дій і умов, передбачених технологією, має можливість досягти заданих результатів.
Структура соціальної технології включає три складові:
1) характеристика мети, завдань і основних положень технології;
2) перелік (з описом) технологічних операцій; 3) додаток: зміст основних
Loading...

 
 

Цікаве