WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу - Реферат

Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу
Соціальна структура суспільства, її динаміка є ключовими темами соціології. Соціологія вивчає сутність соціальної структури, найважливіші її складові, ознаки їх виокремлення в соціальній структурі суспільства, реальний стан, тенденції та перспективи її розвитку. Соціологи називають соціальну структуру хребтом суспільства, культуру - його плоттю, а соціальний контроль з нормами і санкціями включно - цементуючою засадою.
Під соціальною структурою суспільства розуміють сукупність його соціальних складових і те, що поєднує їх, утримує від розпаду, упорядковує й надає структурі певної конфігурації, зв'язує ці складові. Існують різні підходи до визначення соціальних складових. Відомий російський соціолог А. Кравченко трактує структуру суспільства, як сукупність статусів і ролей, функціонально зв'язаних між собою. Провідні українські політологи В. Андрущенко, Н. Горлач визначають сутність соціальної структури суспільства як сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих упорядкованих стосовно одна одної соціальних спільнот, прошарків, груп, а також відносин між ними.
Соціальні спільноти - це такі спільноти, що реально існують і є емпірично зафіксованими сукупностями індивідів, котрі характеризуються відносною цілісністю як самостійні суб'єкти соціальних дій та поведінки, мають певний кількісний склад, достатньо міцні зв'язки, виконують ту чи ту спільну діяльність.
Соціальні спільноти є особливим рівнем організації суспільства. Вони виникають і формуються на основі культурно-історичної самобутності людей, їхніх родинних зв'язків та подібності стадій життєвого циклу, територіально-регіональних ознак, а також ситуативно - для виконання спільних дій. Спільнотами є народи, нації, класи, сім'ї, політичні партії, колективи, соціально-професійні групи, учасники мітингів, різні кримінальні угруповання - мафіозні структури, організовані банди тощо.
До особливого типу соціальних спільнот належать колективи - групи людей, об'єднані розв'язанням певних виробничих, громадських, політичних та інших завдань. Вони характеризуються спільними інтересами та цілями, почуттям солідарності, самовизначенням. Залежно від видів діяльності вирізняють виробничі, наукові, спортивні, навчальні та інші колективи. Вони є первинними ланками суспільства, об'єднують велику кількість людей і виконують певні функції. У них складна внутрішня структура і соціальна організація. Колективи є одночасно і складовими соціальної структури суспільства (як соціальні спільноти), і соціальними інститутами (як соціальні організації), що дає змогу виокремлювати їх у різновиди соціальних спільнот.
Соціальна структура суспільства репрезентована насамперед соціальними групами. Соціальна група - це сукупність людей, які об'єднані будь-якою ознакою (спільним простором, діяльністю, економічними, демографічними, психологічними та іншими характеристиками), взаємодіють у певний спосіб на основі взаємовизнаних очікувань.
Утворенню груп передує поява квазигруп - безструктурних, неорганізованих збіговиськ людей, які за певних умов можуть перетворитися в групу. Такими є натовпи людей, в яких нема ясності усвідомлення спільності мети, але є схожість емоційного стану, спільність елементу привернення їх уваги. Поведінка індивідів у натовпі характеризується поси-ленням навіювання, мавпування, емоційності та соціально-психологічного зараження.
За характером поведінки людей вирізняють такі типи натовпу:
" випадковий - пов'язаний із цікавістю до якоїсь пригоди, що виникла раптово;
" експресивний - об'єднаний спільним почуттям та ставленням до певної пригоди;
" конвенційний - пов'язаний з інтересом до якогось заходу;
" діючий - може бути агресивним, характеризується ненавистю до певного об'єкта;
" панікуючий - утворюється за умов небезпеки; корисливий; повстанський тощо.
У соціальні групи людей згуртовують спільні інтереси, цінності й норми поведінки, що є реальними причинами їх дій, і відрізняються через неоднакове становище і роль у суспільному житті.
Класифікація груп
Будь-яке суспільство складається з безлічі великих і малих соціальних груп (див. рис). Проте соціальну структуру суспільства становлять лише ті з них, які є засадничими в побудові суспільства і визначають його зміни. Соціальні групи посідають різні місця в ієрархії суспільства, у диференціації населення за рівнем влади, добробуту, доходів, освіти тощо; вони зв'язані між собою економічними, політичними, культурними та іншими відносинами; є суб'єктами функціонування соціальних інститутів суспільства. Отже, соціальна структура суспільства відбиває його об'єктивну диференціацію на великі й малі соціальні групи (спільноти, прошарки), що різняться за своїм становищем у системі суспільних відносин. Одні з них (наприклад класи) формуються об'єктивно та існують незалежно від волі і свідомості людей, інші створюються свідомо та цілеспрямовано самими людьми (політичні партії, молодіжні угруповання тощо). Суб'єкти соціальної структури суспільства зв'язані соціальними відносинами, кожному з різновидів яких відповідає певна структура: економічна, політична, правова, духовна тощо.
Соціальні відносини - це відносини між групами людей і індивідами, соціальними групами, що посідають певне місце в структурі суспільства, беруть неоднакову участь у його економічному, політичному та державному житті, різняться за способом життя, рівнем і джерелами доходів, структурою особистого споживання.
Соціальні відносини як різновид суспільних відносин постійно взаємодіють з іншими відносинами - економічними, політичними, правовими. Щоб їх "вичленити", необхідно знати, з приводу чого вони сформувались, оскільки всі вони формуються й реалізуються між соціальними суб'єктами стосовно різних матеріальних чи духовних об'єктів. Якщо відносини сформувалися стосовно засобів виробництва - це еко-номічні відносини, державної влади - політичні, законів - правові, ідеології, науки, культури, релігії, освіти, мистецтва - духовні.
Соціальні відносини у вузькому значенні (у широкому вони ідентичні суспільним) формуються в процесі реалізації соціальної взаємодії, що виникає між різними суб'єктами (соціальними спільнотами, прошарками, групами, індивідами). Вони відбивають становище окремих суб'єктів у суспільстві. Це відносини рівності-нерівності, справедливості-несправедливості, панування-підлеглості.
Основою формування й розвитку соціальної структури, її складових є виробничі відносини. Сталі форми людських об'єднань та відносин між ними утворюються, ґрунтуючись на об'єктивних процесах суспільного поділу праці. Під суспільним поділом праці розуміють розмежування в суспільстві різних соціальних функцій, ролей що виконуються певними індивідами, групами людей, спільнотами з різних сфер суспільства - сільського господарства, промисловості, науки, охорони здоров'я, мистецтва, армії тощо.
Поділ праці виникає, колипевні функції закріплюються за відповідними групами спеціально для цього підготовлених людей: це називається спеціалізацією. Щоб задовольнити різноманітні потреби, фахівці між собою кооперуються, унаслідок чого формуються функціональні зв'язки.
Першим великим суспільним поділом праці стало виокремлення із загальної маси пастуших племен, що створило матеріальну передумову для виникнення приватної власності й
Loading...

 
 

Цікаве