WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальні норми як обмеження у поведінці людини - Реферат

Соціальні норми як обмеження у поведінці людини - Реферат

багато в чому залежить відпрофесійної компетенції особи. Від того, як індивід розуміє ці норми і додержується їх, залежить ефективність його роботи. Цей вид соціальних норм має значення для оцінки діяльності суб'єкта. За тим, як особа виконує свої посадові обов'язки, формується думка про її майстерність, уміння, знання, здібності.
На неформальному рівні норми подано як традиції, громадську думку, звичаї, що встановилися в групі, обряди.
Норми-традиції зазвичай існують у формі стійких ролевих стандартів поведінки, що склалися в організації в результаті спільної професійної практики. Існують взірці ролей керівників різних рівнів, працівників різної кваліфікації, фахівців різної спеціалізації. Не завжди ці норми відповідають суспільним, оскільки в них зафіксовано звички, погляди конкретної організації і діють вони в цій організації. У разі такого розходження може виникнути конфліктна ситуація під час адаптації новачків організації.
Сила традиції як засобу регулювання організаційної поведінки полягає в тому, що норм поведінки, які сформувалися в цій організації, додержуються всі її члени. У результаті цього члени організації поводять себе як годиться, не потребуючи для цього особливих дій з боку адміністрації. Кожен знає, як до нього поставляться колеги, якщо він порушить традицію, і які санкції його чекають після цього.
Дієвість традицій у регулюванні поведінки значною мірою ви-значається силою громадської думки, яка захищає ці традиції, і залежить від того, чи відповідають вони інтересам усього колективу, наскільки вони актуальні для колективу в певний час. Тому, оцінюючи зміст звичаїв і традицій, дуже важливо поряд із традиціями, що склалися в конкретній трудовій організації, максимально враховувати загальнолюдські традиції, засновані на таких нормах, як відповідальність, ретельність, сумлінність тощо.
На неформальному рівні поряд із традиціями норми репрезентовано звичаями та обрядами в публічному та особистому житті людини, її побуті. Звичаї допомагають усвідомити значення подій, що відбуваються, вибрати правильну форму поведінки, вселяють відчуття впевненості в тому, що громадськість підтримує зроблений людиною вибір.
Обряд - це колективні символічні дії, в яких утілено схвалювані способи спілкування, цінності відповідної сфери діяльності.
Слід пам'ятати, що обряди - це завжди завершення громадської, трудової, професійної чи суто особистісної підготовки до нового способу життя чи соціального стану, свідчення того, що людина готова до активного виконання нових соціальних ролей. Тому підготовка до обряду не повинна зводитися лише до організації свята. Це передусім довгий процес формування особистісних якостей індивіда, які необхідні йому для виконання нових соціальних ролей, забезпечення нової соціальної поведінки. Лише за таких умов ці норми сприяють формуванню міцних стосунків між членами групи, між особою і групою.
Як посадові норми, так і норми-традиції є регуляторами поведінки членів групи. Новачок, який з'являється в групі, потрапляє в ситуацію вибору: погодитися з існуючими в групі традиціями й увійти в групу чи навпаки (тоді конфлікт є неминучим). Він може демонструвати зовнішню згоду із традиціями, відчуваючи дискомфорт, що також рано чи пізно викличе конфліктну ситуацію. Тому дуже важливо, щоб норми, що діють у певній групі, ґрунтувалися на загальних моральних принципах суспільства, що сприятиме оптимальному поєднанню всіх трьох видів інтересів (інди-відуального, групового, суспільного) і формуванню високоморальної поведінки. Це такі принципи, як сумлінне ставлення до обов'язків, товариські стосунки, взаємодопомога, підвищення загальноосвітнього рівня тощо. Важливо, щоб вони були відтворені в нормах усіх спільнот, формуючись у єдину систему норм. Важливим завданням у регулюванні соціальної поведінки є цілеспрямований вплив на формування норм спільнот, які б відповідали загальній меті організації, інтересам усього суспільства.
Стосовно соціальної поведінки норми виконують приписуючу і оцінну функції. Вони задають суб'єктам певний тип поведінки, дають їм змогу оцінювати свої вчинки, вчинки інших, ситуації, співвідносити явища, що оцінюються, з еталонами, вибирати, обстоювати, формувати, направляти і корегувати свою поведінку. Зафіксовані в уяві соціальні норми кожен суб'єкт використовує як масштаб, критерій, за якими оцінюється власна і чужа пове-дінка, обирається певний її варіант. Об'єктивізуються норми у вчинках, моральних якостях особи, моральних позиціях і ставленні до оточення. Здатність норм до такої об'єктивізації й робить їх справжніми регуляторами соціальної поведінки. їх приписуюча функція допомагає індивіду вибрати відповідну поведінку, а оцінна - судити про правильність такого вибору.
У всіх сферах суспільного життя норми діють поруч із цінностями. Спільне між соціальними нормами і цінностями полягає в тому, що вони регулюють соціальні відносини. З їх допомогою координуються дії та вчинки суб'єктів соціальних відносин. Вони мають сприяти тому, щоб кожна особа діяла в спільних інтересах групи, спільноти, суспільства.
Проте між цінностями і нормами є суттєві відмінності. Якщо в понятті "цінність" превалюють добровільні намагання, то в понятті "норма" - обов'язки.
Цінності, як уже зазначалося, формуються з уявлень про головні та важливі цілі життя, а також про основні засоби досягнення цих цілей. І для того щоб ці уявлення стали рушійними чинниками, вони мають утілюватися в програмі поведінки людини.
Систему цінностей і норм формують суспільство і група. У свою чергу, кожна особа має свої цінності й норми. Важливо, щоб цінності й норми, притаманні суспільству, групі, були визнані та додержувалися кожною особою. Тому необхідно всією соціальною організацією переконувати людину в необхідності дотримуватися таких цінностей та створювати для цього відповідні умови. Розгляньмо, наприклад, таку цінність, як професійні знання. Навряд чи знайдеться людина, яка б не сприймала цю цінність, але далеко не всі прагнуть оволодіти нею. Одні не хочуть відривати на це час від відпочинку, інші - від домашніх справ, треті - ще через якусь причину. У суспільстві має бути створено умови, щоб кожна особа визнала за необхідне досягнення соціальних цінностей. Це принесе користь і особі, і колективу, і суспільству. Якщо ж виникають розбіжності між суспільною нормативно-ціннісною системою і фактичною поведінкою людини, потрібно застосовувати адміністративні заходи, щоб привести поведінку особи у відповідність з вимогами організації.
Література
1. Войтович С. О. Світ соціальних відносин в українській культурі: Історико-соціологічне дослідження. - К., 1994.
2. Соціологія / За заг. ред. проф. В. П. Андрущенка, М. І. Горлача. - К.;Х., 1998.
3. Смелзер Н. Социология. - М., 1994.
4. Современная западная социология: Словарь. - М, 1990.
5. Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. - Львів, 1966.
6. Якуба О. Социология. - Харьков, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве