WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Нормативні регулятори поведінки суспільства - Реферат

Нормативні регулятори поведінки суспільства - Реферат

не тогда я приобретал всё то, чем живу теперь, и приобретал так много, так быстро, что в остальную жизнь я не приобрёл и сотой доли того? От пятилетнего ребёнка до меня - только шаг. А от новорождённого до пятилетнего - страшное расстояние" . Основне навантаження щодо проведення соціалізації в цей період лягає на сім'ю, хоча, зважаючи на об'єктивні причини сьогодення, сім'я, на жаль, не повною мірою виконує цю функцію. Проте ці проблеми тема окремого розгляду.
Особливу турботу сьогодні викликає стан і зміст дитячої та підліткової дозвіллєвої діяльності за межами сім'ї. Організованими формами дозвілля у закладах культури і спорту (гуртки, студії та секції) охоплена незначна частина цієї вікової категорії. Пов'язаний з економічною скрутою недостатній розвиток соціально-культурної сфери, її матеріально-технічна база і, головне, відсутність як штатів, так і спеціально підготовлених спеціалістів дошкільного виховання створюють чимало проблем у сфері духовного і фізичного виховання підростаючого покоління. Певну занепокоєність викликають і деякі моральні сторони ди-тячого дозвілля. Широкого розповсюдження набули ігрові автомати та комп'ютерні ігри. Комп'ютерна, "кнопочна" гімнастика не формує потреби фізичного та морального розвитку дитини. Викликає сумнів і зміст комп'ютерних програм. Як правило, програми імітують політ бойового літака, пересування корабля або танка, пуск ракет та скидання бомб. Зауважимо, що значна частина цих програм адаптована з реальних тренажерів бойових екіпажів, зокрема програма F-19 серед бойових завдань передбачає завдання ракетно-бомбового удару по мостах Києва. Такий підхід формує у граючого ставлення до війни, як до розваги, а до життя людей, як до несуттєвого фактора. Мабуть, до розробки гуманітарної сторони ігрових програм слід залучати соціологів, психологів, педагогів, культурологів. Гра, як провідний вид діяльності у дитячому віці, повинна давати духовну поживу не тільки розуму, а й серцю.
На жаль, сьогодні стан дитячої, підліткової дозвіллєвої діяльності такий, що практично випадає дуже важливий, з позиції сенситивних періодів у розвитку людини, щабель - засвоєння культурної спадщини. Це робить проблематичним змістовний духовний розвиток у наступних вікових періодах. Молоді люди виходять на наступний рівень засвоєння культури з недостатньо розвиненим естетичним смаком, абсолютно "неозброєними" необхідними навичками культури спілкування та поведінки. Отже порушується спадкоємність у створенні та засвоєнні культурних цінностей. Тому більшість проблем у культурі молоді дуже часто приходять з більш ранніх періодів соціалізації.
Сьогодні, поза всяким сумнівом, основні зусилля культурно-дозвіллєвої сфери мають бути спрямовані на створення умов змістовного дитячого дозвілля. З урахуванням об'єктивної послідовності соціально-культурного розвитку, організацію дозвіллєвої діяльності, її структуру, зміст необхідно здійснювати за віковими періодами: 7-12; 12-14; 14-17; 17-25; 25 років і далі. Для ілюстрації наведемо результати соціологічного дослідження, проведені Українським інститутом соціальних досліджень. Респонденти репрезентували вікову категорію 14-25 років. Цій віковій категорії притаманний свідомий вибір дозвіллєвої діяльності на підставі ціннісних орієнтацій, засвоєних на попередніх етапах соціалізації.
Відповіді на запитання "Як часто ви відвідували культурні заходи протягом року?" - дають таку картину. Дозвіллєва діяльність молоді майже на дві третини проходить поза закладами культури - 61,3 % всього масиву відповідей припадає на відповідь "ніколи"; 28,1 % - на відповідь "іноді"; 8,9 % - "часто". Які ж форми дозвілля обирає молодь? Серед усього масиву відповідей "часто" за окремими видами дозвіллєвої діяльності відповіді розподілились так: відвідування дискотек - 28,8 %, спортивних закладів - 27 %, вечорів відпочинку в БК - 12,9 %, нічних клубів - 11,9 %, (всього 80,6 %). В той же час відвідування вистав становить - 2,8 %, музеїв - 1,7 %, художніх експозицій -1,5 %, концертів класичної музики - 1,2 % (всього 7,2 %). Отже напрошується висновок щодо пріоритетів: молодь сьогодні віддає перевагу формам дозвілля гедоністичного рекреаційного спрямування. Закономірною є перевага фізично активних форм дозвілля (відвідування дискотек та спортивних секцій, що складають 55,8 %). Помітно значна частина форм дозвіллєвої діяльності, що є пасивними стосовно духовного та інтелектуального розвитку молоді. Так, спостерігається дуже низький відсоток відвідувань дозвіллєвих заходів, пов'язаних з накопиченням технічних знань - технічні експозиції відвідували: "часто" - 1,7 %, "іноді" - 15,1 %, "ніколи" - 80,2 % опитаних. Причому під час опитування не з'ясовувалось, який відсоток відвідувань технічних експозицій здійснено за службовою необхідністю, з метою придбання обладнання розважального характеру. Молодь також не відвідує заходів, що вимагають роботи душі, співпереживання. Так, концерти класичної музики, наприклад, відвідують "часто" - 1,3 % опитаних, "іноді" - 10,7 %, "ніколи" - 85,5 %. Наведені дані дозволяють дійти висновку, що нині в України активно формується людина з раціоналістично-споживацьким ставленням до цінностей і явищ культури. Молода людина з такими ціннісними орієнтаціями неспроможна мирно співіснувати в соціальному середовищі. Сутність її діяльності спрямована на задоволення власних потреб. І якщо на перепоні такої діяльності стають норми, вони сприймаються як шкідливі й непотрібні. Результатом такого сприйняття нормативних систем стає "інституалізація девіації" (коли відхилення стає нормоюпевної субкультури).
В умовах неповноцінного емоційного життя активізується потреба близьких відносин на емоційному рівні. Одна з найскладніших проблем полягає в тому, що молода людина не може знайти свого мікрокультурного середовища, свою представницьку групу, яка забезпечить їй продуктивне спілкування. Як відомо, спілкування - одна з базових потреб людини. І тому молода людина намагається включитися до груп однолітків і якнайшвидше засвоїти групові норми з метою досягнення ідентичності. Як показує соціальна практика, це дуже часто неформальні групи агреси-вної, епатажної, гедоністичної спрямованості.
Тому надзвичайно важливо залучати всі засоби для свідомого спрямування енергії (часто деструктивної) в русло розумної духовної діяльності. Важливе місце в арсеналі таких засобів відводиться куль-турно-дозвіллєвій діяльності, здатній:
" задовольнити потребу у спілкуванні взагалі і особливо у груп молоді, у яких не розвинені неформальні зв'язки;
" формувати почуття емпатії - сприйняття людини на емоційному рі-вні і, таким чином, сприяти формуванню почуття колективізму, потреби у спільній діяльності, співробітництві, взаємодопомозі, співучасті, співчутті;
" відігравати інтегруючу функцію щодо груп мігрантів (урбанізація), усу-вати гальмування емоційної реакції, властивої спілкуванню міських жителів;
" бути одним з важливих механізмів регулювання міжособистого спілкування людей з різними ідейними та моральними установками, формування простих норм моралі, культури побуту;
" задовольнити потребу в інформації про іншу людину, яка зближує учасників дозвілля;
" свідомо спрямовувати потік енергії в русло розумної духовної діяльності, яка повертає людині рівновагу емоційного та інтелектуального життя;
" завдяки ігровим формам задовольнити потребу людини у вільній активізації духовних та фізичних сил і виступати школою виховання незацікавлено-безкорисливого ставлення людини до навколишнього світу і засобом його естетичного опанування;
" як форма міжособистої та групової взаємодії на емоційному рів-ні, в процесі досягнення спільної мети стає важливим механізмом у подоланні психологічного бар'єру, пов'язаного з так званим етнічним стереотипом та егоцентризмом;
" зміцнювати контакти між людьми, прискорювати процес соціалізації найбільш приємними способами, які надають негайне задоволення.
ЛІТЕРАТУРА
" Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології від античності до початку ХХ ст. К.: Либідь, 1991.
" Социальные отклонения. Введение в общую теорию. М.: Юрид. лит., 1984.
" Дж. Смелзер. Социология // Соц. ис. 1990. № 12. С. 116-137.
" Гумелёв Л.Н. География этноса в исторический период. Л.: Наука. Ленинградское об-ние, 1990.
" Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика - Пресс, 1996.
" Толстой Л.Н. Моя жизнь. Собр. соч. Т. 10. М., 1963.
Loading...

 
 

Цікаве