WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Релігія як соціокультурний інститут, його функції - Реферат

Релігія як соціокультурний інститут, його функції - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Релігія як соціокультурний інститут, його функції
Однобічність у тлумаченні релігії можна подолати, розглядаючи її як соціальний інститут, розкриваючи її зміст через виконувані нею функції в суспільстві.
Релігія як соціальний інститут є системою соціальних норм, ролей, історично сформованим комплексом вірувань і звичаїв, ритуалів (культів), стандартів поведінки, духовних цінностей і заповідей, що містяться в духов-них текстах, за допомогою яких організується, спрямовується і контролюється релігійна діяльність людей.
Релігія як соціальний інститут існує на двох рівнях:
1) ціннісно-нормативному, що є складною системою вірувань, символів, цінностей, духовних заповідей, які містяться в релігійних текстах (у християн - Біблія, у мусульман - Коран). З них віруючі дізнаються про релігійні тлумачення будови світу, природи, черпають інформацію про космос, людину, суспільство. Із цих знань формуються поняття та ідеї, що справляють сильний вплив на психіку та емоції віруючих, породжуючи страх, радість, любов до Бога. Релігійні знання й вірування можна розглядати як ціннісні системи, котрі посідають неабияке місце в духовній культурі суспільства, бо здатні змінювати поведінку людини. Вони вміщають моральні цінності й настанови, які акумулюють у собі норми і правила людського співіснування, що вироблялися протягом віків. Так, в українському православ'ї виокремлюються сім дарів Святого Духа: мудрість, розум, порада, мужність, знання, побожність, страх Божий, а звідси дев'ять дарів Святого Духа, які мають визначити сенс життя віруючого. Це любов, радість, спокій, довготерпіння, добродушність, милосердя, віра, покірливість, стриманість;
2) організаційному, тобто церковному. За релігійно-етично-господарського підходу, розробленого М. Вебером, усю людську спільноту умовно поділяють на народи іудео-християнсько-мусульманських традицій (Захід), що репрезентовані індуїзмом, буддизмом, конфуціанством і даосизмом (Схід - індійці, китайці та ін.).
Розглядаючи світогляд іудео-християнсько-мусульманських народів, Ю. Павленко визначає такі притаманні їм переконання:
" розуміння духовної основи буття як особистого Бога, творця і судді видимого світу;
" уявлення про людину як істоту, створену Богом за своїм образом і подобою, наділену, відповідно, розумом, почуттям, свободною волею і діяльною природою; цим людина принципово виділяється з-поміж безлічі інших живих істот;
" погляд на світ як на творіння (а не прояв або породження) Бога, принципово відмінне по суті від Бога і передане в користування людині для задоволення її природних потреб, як предмет праці;
" віра в єдине (один раз дане) життя кожної конкретної людини, брак однозначної відповіді на питання, чи існувала душа до народження в тілі та очікування вічної відплати (у Пеклі або в Раю) за вчинені протягом життя діяння.
Індуїзму, буддизму, конфуціанству і даосизму притаманні інші переконання:
" божество уявляють як імперсональну, ірраціональну або принаймні абсолютно незбагненну першореальність, що являє себе або розкривається в явищах видимого світу (Брахма, Дао тощо);
" уявлення про людину як прояв цієї божественної трансцен-дентності у своїй основі тотожній їй, але, по суті, таким самим чином і такою мірою, як і все живе, як і всі феномени видимого світу;
" погляд на світ як на "позірний" (а в деяких доктринах взагалі ілюзорний) та в будь-якому разі неадекватний його сутності прояв (еманацію) божественної основи буття (Майа тощо);
" віра в нескінченність феноменальних проявів індивідуального духу через множинність перевтілювань, що означає заперечення унікальності власного "Я" і його потенційну тотожність з усіма іншими явленими у світі явищами, принаймні з живими істотами;
" етичний релятивізм, що виходить з відносності моральних норм не універсальних, які стосуються всіх людей, а таких, що мають сенс лише щодо конкретних груп людей;
" людина зобов'язана жити за певними правилами лише тією мірою, якою вони визначені для всієї множини людей відповідного статусу, але при цьому не є обов'язковими для людей інших статусів.
Якщо перший комплекс ідей і уявлень найбезпосереднішим чином визначає високоекстравертовану активність представників конфесій, то другий - культивує здебільшого не діяльне, а споглядальне ставлення до навколишнього світу. При цьому поведінкові етапи істотно різнилися. Конфуціанство характеризувалося браком містики, обожненням імператора, орієнтувало людину на наполегливу працю, але не з метою власного збага-чення, а на благо її соціуму, тоді як індуїстсько-буддийська свідомість, якій притаманним було моральне вдосконалення через відсторонення від життя, ставилася до практичної діяльності здебільшого негативно, як до чинника, що відволікає від аскетичного самовдосконалення.
Е. Дюркгейм у праці "Елементарні форми релігійного життя. Тотемічна система в Австралії" (1912) аргументовано обґрунтував висновок, що релігія як чинник соціальної інтеграції виконує в суспільстві певні необхідні для його існування функції.
К. Маркс розумів релігію як важливий соціальний чинник, що виконує досить реальні функції в суспільстві:
" ідеологічну, бо виправдовує існуючі соціальні порядки;
" компенсаторну, бо є "серцем безсердечного світу" (страждання на цьому світі не даремні, вони матимуть винагороду в майбутньому житті).
М. Вебер гадав, що головна функція релігії - визначення сенсу раціоналізації людської діяльності. У праці "Протестантська етика і дух капіталізму" він довів, що протестантизм сприяв раціоналізації економічної діяльності і вихованню аскетизму, що його ідеологія привела до вершин успіху саме представників протестантизму, який проповідує аскетизм, помірність, вимогливість до себе і свого оточення.
Більшість вітчизняних соціологів додержуються думки, що соціальний інститут релігії виконує інтегруючу, регулятивну, психотерапевтичну та комунікативну функції.
Інтегруюча функція притаманна всім релігіям. її глибоко
Loading...

 
 

Цікаве