WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Основні категорії (поняття) соціології - Реферат

Основні категорії (поняття) соціології - Реферат


Реферат
на тему:
Основні категорії (поняття) соціології
Незважаючи на велику кількість тлумачень предмета соціології, усі вони зводяться до того, що соціологія вивчає соціальну дійсність (головним суб'єктом якої є людина), для того щоб ліпше зрозуміти соціальні зв'язки і взаємодії, соціальні відносини. Робить вона це за допомогою спеціальних категорій, які дають змогу описувати соціальну дійсність і адекватно сприймати її.
Категорії загалом - це загальні поняття, що відтворюють найбільш суттєві властивості та відносини предметів і явищ.
Категорії соціології - це загальні поняття, що відтворюють певні властивості суспільства та його складових (об'єкта) як цілісної соціальної системи. Дослідження будь-якого процесу, що відбувається в суспільстві, потребує з'ясування суті самого суспільства, досліджуваного процесу і явищ, що з ними зв'язаний цей процес. Це робиться за допомогою спеціальних категорій, які прийнято типологізувати так:
" "категорії визначеності (соціальні відносини, соціальні спільноти, соціальні групи, індивіди, соціальні дії тощо). Вони відповідають на запитання "що це таке? чим воно є стосовно суспільства як об'єкта вивчення?";
" категорії зумовленості (інтереси, потреби, норми, цінності). Вони відповідають на запитання "чому індивід поступає саме так, а не так? чим зумовлено його дії?";
" категорії вибору (стимулювання, мотивація, ціннісно-нормативне регулювання). Вони відповідають на запитання "що необхідно зробити, аби людина діяла у відповідний спосіб?".
Отже, категорії визначеності дають уявлення про сутність складових суспільства як соціальної системи, а категорії зумовленості й вибору уможливлюють з'ясування явищ і процесів, котрі безпосередньо впливають на роль і статус індивідів у суспільному житті.
Докладно різні категорії соціології буде розглянуто у відповідних темах посібника. На разі обмежимося загальною характеристикою ключових понять соціології.
Центральним і засадничим поняттям соціології є "соціальне". Проблема соціального пронизує всю історію розвитку соціологічної думки. Розглядаючи її, найчастіше акцентують увагу на тому, що соціальне - це ефект спільного, який виникає внаслідок свідомої взаємодії індивідів. Але спільне спостерігається й у стадних сукупностях тварин чи в сім'ях комах. Дуже наочно це проявляється, наприклад, у бджіл, мурашок тощо.
М. Вебер виділив як квінтесенцію соціального так зване очікування, тобто орієнтацію на відповідну реакцію. Г. Осипов уважає, що соціальне - це сукупність будь-яких властивостей і особливостей, що формуються індивідами чи спільнотами в процесі спільної діяльності за конкретних умов і проявляються в їхньому ставленні один до одного, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя. Соціальне виникає Тоді, коли поведінка одного індивіда підпадає під вплив іншого /індивіда (групи індивідів) безпосередньо чи опосередковано. Саме в процесі взаємодії вони впливають один на одного і сприяють тому, що кожний з них стає носієм і виразником соціальних властивостей, які є предметом соціологічного вивчення.
Слід вирізняти поняття "соціальне" в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні "соціальне" є синонімом "суспільного" й означає все те, що належить до суспільства, на відміну від природи. У вузькому розумінні "соціальне" означає тільки ті аспекти суспільного, які визначаються позицією індивідів, соціальних груп у соціальній структурі суспільства, відносинами між соціальними групами та між окремими індивідами як представниками різних класів, націй, соціальних організацій, професійно-кваліфікаційних та інших соціальних груп.
Ключовим поняттям є соціальні відносини - усталена, така, що історично склалася за конкретних умов, місця і часу, система зв'язків між окремими індивідами й соціальними спільнотами, які беруть певну участь в економічному, політичному й духовному житті, мають певний соціальний статус, спосіб життя, джерела й рівні доходів та особистого споживання. Ці відносини складаються з приводу місця й ролі людей у суспільстві, способу їх життя, умов існування. Вони виявляються в результаті зіставлення становища окремих індивідів, соціальних груп у соціальній структурі через комунікаційні зв'язки між ними, тобто через взаємний обмін інформацією, оцінювання власного становища порівняно зі становищем інших з метою впливу на результати їхньої діяльності, корекції поведінки та інтересів.
Соціальні відносини можуть бути економічними, політичними, правовими, моральними тощо.
Наприклад, економічні відносини - це матеріально опосередковані відносини, що складаються в процесі виробництва, обліку, розподілу і споживання.
Політичні відносини - це відносини між класами, націями та іншими соціальними групами, основним змістом яких є завоювання, утримання і користування владою.
Вивчення соціальних відносин дає можливість висновувати про взаємозв'язки соціальних спільнот і людей як представників цих спільнот. Такі висновки робляться за різними властивостями та ознаками: ставленням до засобів виробництва і суспільної власності, місцем у соціальній структурі, роллю в групі, мірою забезпечення соціальними благами, рівнем культури, освіти та кваліфікації, змістом і умовами праці, засобами до існування і розміром особистих доходів, потребами, інтересами, мотивами діяльності, цінностями та ціннісними орієнтаціями тощо. Суспільні відносини опосе-редковують соціальні відносини, тобто відносини між людьми, що встановлюються в процесі певної діяльності (політичної, економічної, правової) і роблять людей не абстрактними, а конкретними індивідами. Тому соціальні відносини неможливо виокремити в чистому вигляді, як це можна зробити з економічними, політичними, правовими тощо. Постійна взаємодія окремих індивідів чи спільнот за певних соціальних умов утворює специфічні соціальні відносини.
Суб'єктом конкретної дії може бути лише індивід, а не група, спільнота чи населення в цілому, бо тільки індивід може чітко ставити мету, вільно вибирати необхідні засоби ЇЇ досягнення. Сукупність соціальних відносин - це вся життєдіяльність суспільства. У ній визначається місце окремого індивіда чи групи, спільноти, динаміка їхніх взаємовідносин і поведінки в соціальному середовищі, ставлення до окремих складових цього середовища, мотивація дій і вдоволення ними, ціннісно-нормативна система тощо. Це все підлягає вивченню й соціологічному аналізу. Від правильного аналізу соціальних відносин багато в чому залежить своєчасне вирішення проблем життєдіяльності суспільства, своєчасне зменшення соціального напруження до безпечного рівня тощо.
Соціальні відносини формуються в процесі соціальної діяльності, тобто сукупності дій окремих особистостей у соціальній організації у зв'язку з досягненням певних цілей, реалізацією інтересів і задоволенням потреб.
Соціальна діяльність - це процес, що включає мету, засоби і результат. Типи і форми соціальної діяльності вирізняються за суб'єктом,об'єктом, функціями і цілями (індивідуальна, суспільна, ідеологічна, політична, виробнича, наукова, виховна, репродуктивна, творча тощо).
Соціальна організація є своєрідною фізіологією суспільства (механізм виникнення соціальних суперечностей, зіткнення інтересів різних груп, боротьба історично віджилих форм організації суспільної праці з новими, більш прогресивними) і відтворює історичну динаміку його розвитку.
Особистість вивчається соціологією не з точки зору неповторності (це є предметом психології), а з позиції її соціально типових якостей як суб'єкта соціальних дій.
Особистість як соціальний тип характеризується цілою системою понять, що виражають її
Loading...

 
 

Цікаве