WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Методи збирання соціологічної інформації - Реферат

Методи збирання соціологічної інформації - Реферат

на:
дихотомічні, тобто такі, що на них є тільки дві відповіді, котрі виключають одна одну ("Чи преміювали Вас за підсумками року?" - "Так", "Ні");
альтернативні, що містять перелік відповідей, з яких можна вибрати тільки одну ("Як часто Вас преміювали?" - "Зовсім не преміювали", "Не частіше ніж один раз на рік", "Кілька разів на рік", "Кілька разів на квартал", "Щомісяця"). Різновидом альтернативного запитання є шкальне, яке спрямоване на вивчення інтенсивності прояву якогось явища чи ставлення до нього (наприклад, для визначення задоволення респондента роботою йому пропонують такі відповіді: "дуже задоволений", "задоволений", "не дуже задоволений"; запитання-"меню", в яких наведено перелік можливих відповідей, що з них респондент може вибрати кілька ("Які з перелічених умов заважають Вам працювати на повну силу?").
Крім того, за формою запитання поділяють на:
прямі запитання, звернені безпосередньо до респондента, і непрямі, не звернені до певної особи (наприклад, "Як у Вашому колективі сприймають нововведення?").
запитання-індекси, які застосовують для групування респондентів під час аналізу (наприклад, якщо на запитання щодо інформованості у справах колективу респондент назвав 4-5 подій, то рівень його інформованості оцінюють як високий, 2-3 події - середній, якщо ж респонденту важко відповісти на це запитання - низький);
запитання-тести, які використовують для оцінки, перевірки тощо (див. рис).
Формулювання запитання має враховувати такі загальні вимоги:
" відповідати темі та завданням дослідження;
" вимагати точної й обґрунтованої відповіді і не містити в собі ще запитання;
" ураховувати інтелектуальний рівень респондента і бути йому зрозумілим;
" бути нейтральним, не показувати особистого ставлення реципієнта;
" передбачувати всі можливі відповіді, урівноважуючи кількість можливих варіантів "за" і "проти", щоб перевага тих чи тих не вплинула на відповідь респондента.
Класифікація запитань анкети
Послідовність запропонованих варіантів відповідей теж помітно впливає на вибір їх респондентом. Варіанти, розміщені спочатку, мають більше шансів бути вибраними. Респондентам слід пропонувати опитувальні листки з різною послідовністю відповідей "за" і "проти".
Кількість запитань має бути мінімально необхідною. Розміщують їх за принципом ускладнення від початку до середини і полегшення від середини до кінця, щоб респондент поступово втягувався у розмову з реципієнтом і при цьому не стомлювався.
У вітчизняній практиці найбільш поширеною формою опитування є анкетування.
Анкетування - це письмове опитування з допомогою анкети. Його найчастіше використовують для збирання інформації про масові соціальні явища. Так, на підприємстві можуть вивчатися мотиви плинності кадрів, ефективність певної форми організації праці, характер соціально-психологічного клімату, задоволення працею, адаптованість молодих робітників та інші проблеми трудових колективів. Анкетування може застосовуватися в дослідженні будь-якої соціальної проблеми, якщо для її розв'язання потрібна інформація про явища суспільної та індивідуальної свідомості: потреби, інтереси, мотиви, установки, думки, ціннісні орієнтації окремих індивідів чи соціальних груп, а також про об'єктивні соціальні факти: організацію праці та побуту, освіту і кваліфікацію, матеріальне стимулювання.
Анкета - це впорядкований за змістом і формою набір запитань, кожне з яких логічно зв'язане з тою чи тою гіпотезою. Анкета має визначену структуру і складається, як правило, з трьох частин: вступної, основної і "паспортної" (див. табл.).
У вступній частині анкети міститься звернення до респондента, в якому зазначається, хто, з якою метою проводить опитування, де і як використовуватимуться його результати, підкреслюється важливість і значимість особистої участі кожного респондента в дослідженні, наводиться стисла інструкція щодо заповнення анкети, гарантується анонімність відповідей, зазначається, кому слід повернути заповнену анкету.
В основній частині анкети подаються запитання, розраховані на послідовне розкриття змісту досліджуваної проблеми.
"Паспортна" частина включає запитання, відповіді на які ха-рактеризують демографічний і соціальний стан респондента.
Наприкінці анкети респонденту пропонують висловити свою думку щодо теми опитування і дякують за участь у дослідженні.
За способом спілкування між реципієнтом та респондентами опитування буває:
" через пресу, коли анкети публікуються на сторінках журналів та газет, а відповіді на запитання анкети пересилаються в редакцію;
" поштове, коли анкети і відповіді пересилаються поштою;
" роздаткове, коли анкети роздаються безпосередньо респондентам.
Поштове анкетування та анкетування через пресу дають дуже низький відсоток повернення заповнених анкет, що потребує від дослідника додаткових зусиль для забезпечення репрезентативності одержаної інформації.
Ефективність роздаткового анкетування залежить не тільки від змісту і структури анкет, а й від навичок і вміння проводити опитування анкетером, від його особистих якостей.
Таблиця
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ АНКЕТИ
УВІДНА ЧАСТИНА АНКЕТИ
(зацікавити респондента, стимулювати його до відвертих відповідей)
" Пояснити, хто проводить дослідження, його цілі, де буде використано результати.
" Наголосити на важливості й значущості особистої участі респондента в опитуванні, його відвертості і правдивості.
" Викласти порядок заповнення та повернення анкет.
" Гарантувати анонімність опитування
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Блок 1
(увідні, прості запитання для поступового залучення респондента до співпраці)
" Запитання для одержання фактичної, подійної інформації, індиферент-ної для респондента
Блок 2
(основна інформація теми дослідження)
" Запитання для з'ясування оцінювання респондентами соціальних явищ.
" Запитання стосовно мотивів учинків, характеру поведінки респон-дентів.
" Гострі, складні для респондента закриті запитання (у кінці блоку)
Блок З
(контрольні запитання для уточнення і поглиблення одержаної інформації)
" Закриті нескладні запитання, що завершують тематику попереднього блоку.
" Нескладні відкриті запитання.
" Контрольнізапитання з тематики попереднього блоку
ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА АНКЕТИ
(паспортичка)
" Статус особистості респондента за посадою, освітою, віком, сімейним станом тощо.
" Стислість, лаконічність запитань
З особистих якостей анкетера слід спеціально назвати такі:
" висока свідомість, сумлінність, старанність, широкий науковий світогляд, обізнаність з проблематикою опитування, що допомагає переконувати респондентів у соціальній значущості дослідження;
" організаційні здібності, які дають змогу в тісному контакті з адміністрацією підрозділів, що обстежуються, створити оптимальні умови для проведення опитування;
" уміння створити під час заповнення анкет атмосферу ділової зацікавленості, дружньої співпраці;
" терплячість, толерантність, увічливість, висока культура спілкування, що сприяє формуванню
Loading...

 
 

Цікаве