WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Методи збирання соціологічної інформації - Реферат

Методи збирання соціологічної інформації - Реферат

матриці можна зробити висновок про місце кожного члена групи в міжособистісних відносинах (лідер, ізольований, один з ліпших), його популярність чи непопулярність, стабільність зв'язків у групі.
Задоволення індивіда системою міжособистісних відносин, його емоційне благополуччя визначається тим, наскільки він "популярний", скільки членів групи претендує на ділові та особистісні контакти з ним. Слід зазначити, що повне емоційне благополуччя визначається взаємним вибором.
Згідно із соціодинамічним законом Дж. Морено в соціометричному тесті кілька певних осіб завжди мають надмір переваг, що їх надають їм інші, тоді як переваги, котрі надаються ними іншим, є так чи так обмеженими.
Становище людини в структурі міжособистісних відносин визначається її характером і особливостями поведінки. Комфортному становищу сприяють такі риси характеру, як доброзичливість, товариськість, толерантність, шляхетність, ініціативність, упевненість у собі. Такі люди вміють налагоджувати контакти з колегами, розуміти їхній стан, співчувати, допомагати іншим. їм притаманна професійна компетенція, загальна ерудиція, сумлінне ставлення до своїх обов'язків. Неабияке значення для формування симпатій оточення має фізичний фактор: охайність, приваблива зовнішність, чарівність у жінок і фізична сила, мужність у чоловіків.
Перевагу, як правило, віддають тим членам групи, яким притаманні сумлінність, високий інтелект, емоційна культура.
"Непопулярність" (ізольованість, відторгнення) може зумовлюватися поганим характером, неохайним зовнішнім виглядом, невмінням бути цікавим у спілкуванні, байдужістю до оточення, до службових справ, егоїзмом тощо.
Проте не тільки особисті якості та поведінка людини забезпечують належне становище в групі. Багато що залежить від рівня і характеру тих вимог, які група висуває до окремої особи. Іноді популярним стає член групи із сумнівною поведінкою й негативними особистісними якостями, якщо вони імпонують інтересам більшості членів групи.
Результати соціометричного дослідження можна тлумачити графічно й кількісно (соціометричні індекси, статистичний аналіз, факторний аналіз). Соціометричну матрицю використовують при цьому як крок до побудови графічного відтворення і розрахунку кількісних показників.
Графічне зображення міжособистісних відносин у групі, коли кожного члена групи позначають якоюсь умовною плоскою фігурою, а зв'язок - лінією, що поєднує ці фігури, утворює соціограму.
Зв'язки-симпатії можна позначити суцільними лініями зі стрілками від однієї до іншої особи, а зв'язки-антипатії - переривистими лініями. Якщо А симпатизує В, але В не симпатизує А, то в соціограмі записують А -> В. Якщо вибору нема, зв'язок не позначають.
Соціограма дає наочне уявлення про структуру взаємовідносин індивідів у групі, про неформального лідера, ядро групи, типи комунікативних зв'язків, кількість позитивних і негативних зв'язків, а також ізольованих індивідів.
З методів кількісної інтерпретації найбільшого поширення набули розрахунки індивідуальних і групових соціометричних індексів, що характеризують усю структуру взаємовідносин між членами групи, певні якості кожного члена окремо, усієї групи загалом. Так, індекс соціометричного статусу індивіда Sti, визначають як кількість отриманих ним виборів ( - позитивних, - негативних), поділену на максимально можливу кількість таких виборів:
Максимально можлива кількість виборів, яку може отримати кожний член групи з урахуванням того, що він не може вибрати сам себе, дорівнює N - 1, де N - кількість членів у групі. Інтерпретація індекса-статусу залежить від змісту запитань, за відповідями на які було побудовано матрицю. Так, якщо йшлося про симпатію, то член групи з найвищим статусом - неформальний лідер, і навпаки.
Індекс обсягу взаємодії Vi визначають як кількість отриманих і зроблених виборів i-го члена групи, поділену на максимально можливу кількість таких виборів:
Із групових індексів найчастіше використовується індекс групової згуртованості I. Його можна обчислювати як відношення різниці між загальною кількістю членів групи і кількістю членів групи, що не отримали й не зробили жодного вибору (ізольованих), до загальної кількості членів групи:
Групову згуртованість аналізують з урахуванням індивідуальних індексів, зокрема соціометричного статусу, за допомогою якого можна визначити становище в групі кожного її члена. Так, якщо St = 0, то це ізольований член групи, якщо 0 < St 0,25, то цього індивіда прийнято до групи, якщо 0,25 < St 0,5, то цьому індивідові група віддає перевагу, якщо 0,5 < St 0,75, то це - лідер групи; а якщо 0,75 < St 1,0, то такого члена групи називають "зіркою".
Сумарний індекс єдності групи можна визначити, оцінюючи поведінку її членів за комплексом таких показників, як дисциплінованість, ініціативність, сумлінність, ретельність, шанобливість, колективізм, взаємодопомога, інформованість.
Результати багатьох соціологічних досліджень свідчать про наявність прямої залежності між згуртованістю групи й ефективністю результатів її спільної діяльності. Безпосередньо корелюється з характером і змістом групових міжособистісних стосунків також творчий потенціал групи.
Вірогідність інформації, здобутої розглянутим методом, залежить насамперед від правильного вибору соціометричних критеріїв, що диктується програмою дослідження і попереднім ознайомленням зі специфікою групи. Стійкість даних визначається повторним соціометричним опитуванням, а їх обґрунтування - спостереженнями за реальними відносинами в групі. Дуже важливо гарантувати кожному члену обстежуваної групи анонімність опитування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Андреенков В. Г. Логика социологического исследования. - М., 7.
2. Бутенко Н. А. Анкетний опрос как общение социолога с респон-дентами. - М., 9.
3. Воловин В. Соціологічна освіта в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 8. - № 1.
4. Как провести социологическое исследование. - М., 0.
5. Клайн П, Справочное пособие по конструированию тестов. - К., 4.
6. Королев Ю. Г. Выборочный метод в социологии. - М., 5.
7. Математико-статистические методы анализа данных в социологических исследованиях. - М, 0.
8. Математические методи в социологическом исследовании. - М, 1.
9. Миллс Р. Интеллектуальное мастерство // Социол. исследования. - 4. - №1.
10. Осипов Г. В., Андреев 3. П. Методи измерения в социологии. - М., 7.
11. Паниотто В. К, Максименко В. С. Количественные методы в социологическом исследовании. - К., 2.
12. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження. - К., 6.
13. Рабочая книга социолога. - М., 5.
14. Смелзер Н. Социология. - М., 4.
15. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 2.
16. Социологическая информация в ЗВМ: сбор, хранение, контроль, редактирование. - Л., 3.
17. Шаленко В. Н. Программа социологического исследования. - М., 7.
18. Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. - М., 7.
Loading...

 
 

Цікаве