WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Емпірична соціологія: основні напрями і школи - Реферат

Емпірична соціологія: основні напрями і школи - Реферат

принцип поведінково-психологічного аналізу, який у центр уваги ставить поведінку людини, її реакцію на різні стимули. Емпірична соціологія зробила спробу інтерпретувати факти, а не тільки давати їм кількісну характеристику.
Згодом знов активізувалися принципи тейлоризму. Намагання відійти від прямого заперечення поглядів Ф. Тейлора, замінивши їх "конструктивним аналізом", спостерігалися в діяльності представників "емпіричної" школи П. Дракера, Р. Девіса, Дж. Діболда, які висунули гасло "назад до Тейлора", запропонувавши у відповідний спосіб переглянути деякі принципові положення менеджменту.
Учені все більшевідходять від вивчення соціального життя трудящих. На їхню думку, немає необхідності в будь-яких соціальних перетвореннях. Достатньо здійснити "розумні" соціально-організаційні заходи, і взаємовідносини робітників і керівників нормалізуються, а соціальні проблеми розв'яжуться самі собою.
Цей відкат назад пояснювався насамперед тим, що ні доктрина "людських стосунків", ні концепція "збагачення праці" не змогли забезпечити дальший позитивний розвиток трудової мотивації. Якщо на початку активно опрацьовувалася велика кількість різних програм "збагачення праці", пов'язаних тільки з концепцією "людських стосунків", то потім почалася модернізація самої цієї концепції. За словами американського соціолога Д. Діксона, вона полягала в такому:
" перегляд ролі деяких соціально-психологічних чинників (за-доволення, лідерство, згуртованість);
" визнання й вивчення таких чинників, як потреба в самореалізації і творчості, ґрунтовний аналіз нових форм організації праці;
" створення "синтетичної моделі", яка поєднувала б соціальні та психологічні стимули до праці.
Через деякий час знову актуалізувалася теорія Ф. Херцберга. У розвинених країнах Заходу навіть сформувалася закінчена концепція "гуманізації праці". її представники стверджують, що за умов інформаційного суспільства змінюється ставлення до праці, тому слід відмовлятись від традиційних форм її організації, дбати про виробничі умови, оскільки результати праці безпосередньо залежать від задоволення суб'єкта самою працею та її умовами.
Отримуючи задоволення від роботи, людина ліпше працює, не потребує постійного контролю, забезпечує самоврядування. Зміни організації праці згідно з цією концепцією треба здійснювати за такими напрямами:
" чергування видів робіт протягом зміни, тижня, місяця;
" розширення функцій та обов'язків робітників;
" стимулювання праці через саму працю, використання стимулів для збільшення як престижності, так і змістовності праці;
" підвищення відповідальності та самостійності під час виконання виробничого завдання;
" забезпечення можливості самовдосконалення у праці, професійно-посадового зростання.
Розглянуті теорії мотивації є базовими, фундаментальними. Вони в основному визначають сучасний стан індустріальної соціології, соціології менеджменту, стимулюють емпіричні дослідження і розробку практичних програм.
Щодо загальносоціологічної теорії, то в ній найвідомішими є дві концепції: теорія "постіндустріального суспільства" і теорія "революції менеджерів". Першу розроблено американським соціологом Д. Беллом. Згідно з нею всесвітня історія проходить доіндустріальну, індустріальну і постіндустріальну стадії. На кожній стадії домінує один фактор: у доіндустріальній - сільськогосподарська праця, в індустріальній - промисловість, у постіндустріальній - інформація. На останній стадії сфера послуг починає домінувати над сферою виробництва, панують інтелектуальні технології, поширюється планування і контроль. Розрізняють американську та європейську моделі "постіндустріального суспільства".
Основна ідея американської теорії "революції менеджерів" - витіснення класу капіталістів класом службовців ("керуючих").
Клас службовців, за К. Реннером, - група людей, які, не будучи власниками капіталу, виконують управлінські функції.
На відміну від американської сучасна французька соціологія більшою мірою зазнала впливу історичних і культурних особливостей цієї країни. Мається на увазі не тільки вплив марксистських ідей, а й політична орієнтація, втягнення французьких соціологів у соціальну боротьбу.
Загалом для сучасної західної соціології притаманним є вивчення орієнтації населення на постійно зростаюче споживання; теоретичні дослідження цього втілилися в концепціях "якості життя".
Термін "якісь життя" почав широко застосовуватися після видання праць Дж. Гелбрейта. Під якістю життя зазвичай розуміють умови людського існування: забезпечення матеріальними благами (харчі, одяг, житло, засоби пересування), можливість здобуття освіти, отримання медичної допомоги, розвитку особистості; стан природного середовища, рівень безпеки, соціальної захищеності, свободи. Якість життя визначається за всіма сферами існування людини: сім'я, навчання, робота, громадська діяльність, дозвілля тощо.
Соціальними індикаторами якості життя є як його об'єктивні характеристики (обсяг споживання матеріальних благ, тривалість життя, стан системи освіти, охорони здоров'я, соціального захисту тощо), так і суб'єктивне сприйняття людиною умов існування. Різні люди по-різному сприймають одні й ті самі умови існування. Причини цих відмінностей зумовлюються неоднаковим розумінням сенсу і цілей життя.
Цілі життя визначають напрямок активності людини у праці й використанні вільного часу. Б. Генкін вирізняє такі основні цілі діяльності людини: матеріальні блага, влада і визнання, освіта і творчість, моральне вдосконалення. Більшості людей притаманні всі перелічені цілі, проте у кожен період життя якась одна з них переважає і найбільшою мірою визначає дії людини.
Отже, сучасна західна соціологія розвивається насамперед як поведінкова наука.
Література
1. Арон Р. Этапы развития социологической мисли. - М, 1993.
2. Вебер М. Избранные произведения. - М., 1990.
3. Воловий В. Соціологічна освіта в Україні // Соціологія: теорія, метод, маркетинг. - 1998. - № 1.
4. Грищенко К. 10 років Інституту соціології НАН України // Соціологія: теорія, метод, маркетинг. - 2000. - № 4.
5. Дюркгейм 3. О разделении общественного труда. Метод социологии. - М., 1991.
6. Дюркгейм 3. "Ценностные" и "реальные" суждения // Социс. - 1991. -№2.
7. Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології (від античності до початку XX ст.). - К., 1993.
8. История социологии в Западной Европе и США. - М., 1993.
9. Кондратик Л. Й. Історія соціології України в іменах. - Луцьк, 1996.
10. Монсон Пер. Современная западная социология: теории, традиции, перспективи. - СПб., 1992.
11. Наука управляти: з історії менеджменту. - К., 1993.
12. Погорілий О. І. Соціологічна думка XX століття. - К., 1996.
13. Руткевич М. Н. Как поживает идея материализма в социологии // Социс -1993. -№10.
Loading...

 
 

Цікаве