WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальні інститути - Реферат

Соціальні інститути - Реферат

потреб, а також умови для їхнього задоволення є першими необхідними моментами інституалізації.
2. Соціальний інститут утворюється на основі соціальних зв'язків, взаємодії і відносин конкретних особ індивідів, соціальних груп і інших спільнот. Але він, як і інші соціальні системи, не може бути зведений до зведення цих особ і їхніх взаємодій. Соціальні інститути носять надіндивідуальний характер, мають свою власну системну якість. Тобто, соціальний інститут являє собою самостійне суспільне утворення, що має свою логіку розвитку. З цього погляду соціальні інститути можуть бути розглянуті як організовані соціальні системи, що характеризуються стійкістю структури, інтегрованістю їх елементів і визначеною мінливістю функцій. Що ж це за системи? Які їхні основні елементи? Насамперед, це система цінностей, норм, ідеалів, а також зразків діяльності і поводження людей і інших елементів соціокультурного процесу. Ця система гарантує подібну поведінку людей, погоджує і направляє в русло їхні визначені прагнення, встановлює способи задоволення їхніх потреб, вирішує конфлікти, що виникають у процесі повсякденного життя, забезпечує стан рівноваги і стабільності в рамках тієї чи іншої соціальної спільності і суспільства в цілому. Сама по собі наявність цих соціокультурних елементів, ще не забезпечує функціонування соціального інституту. Для того, щоб він працював, необхідно, щоб вони стали надбанням внутрішнього світу особистості, були засвоєні ними в процесі соціалізації, втілилися у форму соціальних ролей і статусів. Засвоєння індивідами всіх соціокультурних елементів, формування на їхній основі системи потреб особистості, ціннісних орієнтацій і сподівань, є другим важливим елементом інституалізації.
3. Третім важливим елементом інституалізації є організаційне оформлення соціального інституту. Зовні соціальний інститут являє собою сукупність особ, установ, які мають визначені матеріальні засоби і виконують визначену соціальну функцію. Отже, кожен соціальний інститут характеризується наявністю мети своєї діяльності, конкретними функціями, що забезпечують досягнення такої мети, набором соціальних позицій і ролей, типових для даного інституту.
На основі всього вищевикладеного, можна дати наступне визначення соціального інституту. Соціальні інститути - це організовані об'єднання людей виконуючих визначені соціально значимі функції, що забезпечують спільне досягнення цілей на основі виконуваного членами своїх соціальних ролей, що задаються соціальними цінностями, нормами і зразками поведі-нки.
2. Структура і функції соціальних інститутів
Завдяки діяльності соціальних інститутів відбувається нормальне і стабільне функціонування певного соціального організму. Вони забезпечують історичне успадкування культури, її засвоєння, соціалізацію індивідів, регулювання, координацію та ін. види впорядкування суспільних відносин, успадкування і передачу набутого досвіду, вартісних орієнтацій, звичаїв, традицій, моделей і норм поведінки.
Соціальні інститути розрізняються за своїм функційним призначенням. Так, виробничі соціальні інститути (власність, обмін, товарно-грошові інструменти, банки, господарчі об'єднання, впроваджувальні інноваційні заклади тощо) забезпечують існування і відтворення всієї сукупності трудових відносин, а також поєднання господарства з іншими сферами суспільного життя.
Політичні інституції (держава, право, суд, армія, карні заклади, політичні партії, групи тиску, інтересів, представницькі, захисні та мобілізуючі об'єднання, громадські організації, добровільні просвітницькі, пропагандистські та інформативні товариства та ін.) відображають, легалізують наявні у даному суспільстві колективні інтереси, наміри та сподівання, вирішення яких потребує владних механізмів соціального контролю. Це ж саме стосується соціальних інститутів, які діють у сфері культури і моралі, освіти, масових комунікацій.
У нормальному випадку вони сприяють встановленню, розвитку, відтворенню і продовженню соціальних зв'язків і пов'язаних з ними усталених форм діяльності. Існує пряма залежність між стабільністю соціальних інститутів і всієї сукупності суспільних відносин. Неузгодженість дій, їх взаємна суперечливість, нездатність задовольнити колективні потреби суб'єктів соціальної взаємодії веде до кризи суспільства. Соціальні інститути можна тлумачити і як стійкий комплекс формальних і неформальних правил, легалізованих на рівні моралі, права, традицій і звичаїв, а також норм і установок, які регулюють різні сфери людської діяльності, ієрархізують їх у систему статусів і ролей.
Суттєвими ознаками соціальних інститутів є здатність до зв'язку суспільних відносин і діяльності; визначення соціальних позицій індивідів та груп за критеріями статусу і ролі, а допустимих норм поведінки - на основі санкцій чи винагород. Важливою функцією соціальних інститутів є здійснення інтеграції індивідів у групу, групи - у соціальну структуру, різних елементів соціальної структури - у соціальну систему, різних соціальних систем - у міждержавний або міжнародний порядок. Чим розвиненішою є диференціація у суспільстві, тим більшого значення набуває здатність соціальних інститутів до інтеграції, стабілізації, впорядкування.
Отже, соціальні інститути є стійкими утвореннями, які забезпечують відносну стабільність суспільних зв'язків, відносин і форм діяльності в межах строгої внутрішньої (соціальна структура в широкому значенні) і зовнішньої (міждержавний і міжнародний порядок) соціальної організації. Соціальний інститут є сукупністю груп, установ і організацій, що розпоряджаються певними людськими, матеріальними і духовними ресурсами задля реалізації покладених на них функцій. Це є певний набір доцільно орієнтованих стереотипів поведінки відповідних осіб, груп та суспільних структур у конкретно визначеній ситуації.
Крім того, соціальний інститут є певною формою організації суспільної діяльності, що протистоїть спонтанній, стихійній активності, структуруючи та схематизуючи її. Відповідно до своїх особливих цілей соціальні інститути заохочують, винагороджують чи, навпаки, пригнічують і гальмують ті чи інші види діяльності, застосовують санкції у випадку порушення стандартів поведінки. Отже, кожен соціальний інститут має чітко визначену мету і легалізовані засоби її досягнення, набір певних функцій, особливу внутрішню структуру. У його розпорядженні знаходяться визначеніресурси і правила їх застосування.
Соціальні інститути можна аналізувати за різними ознаками, в т. ч. розглядати як особливу соціальну групу спеціального призначення. Саме так і роблять більшість закордонних соціологів. Скажімо, бельгійські соціологи А. Жан і Н. Дельруель-Воссвінкель аналізують інституції як абстрактні соціальні групи або особливі соціальні формації. Такий підхід не викликає принципових заперечень. Направді, певні людські спільності складають основу або субстрат соціальних інститутів. Але такий підхід має певні обмеження, бо так чи інакше звужує аналіз, розглядаючи лише проблеми міжлюдських стосунків у межах тієї групи, яка залучена до виконання інституційних обов'язків. Між тим соціальний інститут є перш за все міжгруповою структурою, спрямованою на регуляцію і координацію міжгрупових стосунків, реалізацію суспільних функцій, задоволення колективних потреб. Такий шлях, на нашу думку, вважається більш продуктивним. Адже він спрямований передусім на аналіз соціальних функцій, які реалізуються наявними соціальними інститутами.
Які це функції? Насамперед, це репродуктивна (відтворювальна) функція. Кожне суспільство (як і соціальна група) прагне
Loading...

 
 

Цікаве