WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → О.Конт та його проект нової науки - соціології - Реферат

О.Конт та його проект нової науки - соціології - Реферат

закони функціонування соціальної системи, її структуру та елементи) і "соціальну динаміку" (або теорію суспільного прогресу, яка досліджує закони розвитку і зміни соціальних систем).
Конт починає аналіз "соціальної статики" з сім'ї, вважаючи її основною і найбільш стабільною клітиною соціального організму. Сім'я, на думку Конта, - це джерело морального виховання, збереження культурних традицій і досвіду попередніх поколінь; вона сприяє входженню молоді у соціальне життя, набуттю нею важливих соціальних якостей, необхідних для успішного служіння людству, вчить "жити для інших". Добрі стосунки між поколіннями підтримують суспільну рівновагу, баланс між традиціями і новаціями, носіями яких є старші і молоді люди.
Разом з тим Конт заперечує жіночу рівноправність і всіляко підкреслює необхідність зміцнення авторитету й влади чоловіка. Жінка, на його думку, стоїть нижче мужчини в інтелектуальному плані, поступаючись йому також і силою волі. Завдання жінки - робити благородними грубі чоловічі натури, пробуджувати в них суспільні почуття, засновані на солідарності.
За переконаннями Конта, саме сім'я є тою "позитивною" силою, яка цементує суспільство. Розпад сім'ї означає розпад і загибель суспільства.
Аналогом сімейних відносин у більш широкому суспільному плані є кооперація, заснована на розподілі праці. Тут кожен робить те, до чого він має найбільшу схильність, тому всі зацікавлені один в одному. Так виникає "всезагальна згода" (або всезагальний консенсус), який забезпечує рівновагу суспільства як соціальної системи та збереження її цілісності.
На основі розподілу праці формується й постійно ускладнюється структура соціальних груп і спільнот, створюється зв'язок між окремими індивідами, сім'ями, соціальними групами та спільнотами. Але самі по собі економічні зв'язки, вважає Конт, ще не забезпечують сталої рівноваги і стабільності суспільства, бо людина є егоїстичною і агресивною за своєю природою. Тому ці зв'язки мають бути доповнені політичним примусом. Не може бути гармонії там, де панує конкуренція і експлуатація - наслідки розподілу праці. Надмірний розподіл праці призводить до звуження світогляду людини, виникнення почуттів ворожості до осіб іншої професії, до розкладу суспільства на окремі корпорації та до руйнації його єдності. Тому, власне, і необхідна сильна політична влада, щоб вгамовувати різноскеровані інтереси і забезпечувати стан рівноваги. Держава, таким чином, виступає у Конто органом соціальної солідарності і гарантом суспільного порядку.
Однак і цього недостатньо для нормального функціонування суспільства, бо сталий соціальний зв'язок вимагає не лише примусу, але й певної духовної єдності - вірувань, переконань і соціальних почуттів, моральних принципів та норм поведінки. Це абсолютно необхідне погодження між людьми забезпечується релігією і церквою. Конт виходить з того, що людина - це егоїстична істота, схильна до руйнації та агресії, яка керується швидше почуттями, аніж розумом. Саме ця обставина робить необхідною збереження релігії і церкви, які виконують функцію регуляторів соціальної поведінки, забезпечують єдність вірувань і почуттів, без чого, на думку Конта, не може існувати жодне суспільство.
Основний принцип "соціальної статики" Конта - взаємозалежність індивіда і суспільства; для їх оптимального співвідношення потрібні загальна згода, консенсус, що і є основою рівноваги соціальної системи. Ця ідея надовго стала домінуючою в традиції соціологічного позитивізму. Загалом стабільне суспільство з його найважливішими соціальними інститутами можна уявити таким чином: всезагальний консенсус
Головним завданням соціології для Конта є опис взаємодії законів функціонування й розвитку суспільства і вироблення оптимальної з цієї точки зору позитивної політики. Він однаково гостро виступає як проти реакціонерів - .захисників старого ладу, так і проти радикалів, які стояли за революційне нищення віджилого устрою. Конт мріє про суспільство, в якому соціальний порядок не приводив би до застою, а прогрес - до революційної анархії та свавілля. Вчення Конта про позитивну політику як шлях поступового, наперед передбачуваного і науково забезпеченого реформування суспільства на засадах розуму та інтелекту виступало антитезою до ідей марксизму, які в цей часпочали широко проникати у Францію.
Отже, предметом соціології для Конта виступає не конкретно-історичне суспільство, а суспільство в цілому, як система в її минулому і сучасності. Він розробляє також методи соціології і вважає, що основними для цієї науки є спостереження і експеримент (оперті на соціологічну науку), метод порівняння (соціальних процесів, різних суспільств, різних станів одного й того ж суспільства) та історичний метод (дослідження послідовних станів суспільства з врахуванням тісного зв'язку минулого, сучасності й майбутнього).
Таким чином, місце вчення Конта в історії соціології є надзвичайно важливим. Він вперше:
o обгрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства і можливість пізнання законів його розвитку;
o визначив соціологію як особливу науку про суспільство, оперту на емпіричні дослідження, що мало забезпечити її об'єктивність та неупередженість;
o розглянув суспільство як систему з її статичними та динамічними закономірностями, привернув увагу до вивчення соціальних інститутів і структури цієї системи, механізмів її змін.
Водночас Конт так і не зміг у поясненні суспільства остаточно відірватись від аналогій з природничими науками, запозичуючи багато своїх положень і термінів з біології і фізики, надмірно прив'язуючи соціальні явища, процеси і закони до тих, що вивчаються природознавством. Нарешті, людина у його вченні виступає насамперед природною істотою з такими вродженими характеристиками, як егоїзм, агресивність тощо. Вона підпорядкована природним закономірностям і не відіграє жодної самостійної ролі в процесі природної еволюції.
Отже, у цілому Конт прагнув об'єднати суперечливі ідейні традиції: просвітительську ідею прогресу і традиціоналізм, просвітительський раціоналізм (навіть у якобінському культі Розуму він бачив передбачення позитивізму) і середньовічний католицизм.
О.Конт вніс серйозний вклад у формування онтологічних парадигм соціологічного знання, тобто ключових представлень про соціальну реальність. Він доводив що став парадигмальним тезу про те, що соціальна реальність - частина загальної системи світобудови.
Він обґрунтував ідею автономії "соціального існування" стосовно індивідуального. Він одним з перших розробляв такі парадигмальне поняття, як "соціальний організм" і "соціальна система".
О.Конт сформулював еволюціоністську парадигму, доводячи, що всі суспільства у своєму розвитку чи раніш пізніше проходять ті самі стадії. Він обґрунтував поділ суспільств на військовий і індустріальний типи, що згодом продовжили і розвили інші соціологи. Його ідеї лежать в основі різноманітних теорій індустріалізму і технократії.
Список використаної літератури
1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. - М.: 1993.
2. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку XX ст.) - К.: 1993.
3. История социологии в Западной Европе й США. - М.: 1993.
4. Погорілий О.І. Соціологічна думка XX століття: Навчальний посібник. - К.: 1996.
5. Поппер К. Открытое общество й его враги, Т.2. - М.: 1992.
6. Радугин А.А., Радугин Р.А. Социология: Курс лекций. - М.: 1995.
7. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології.. - К.: 1992.
8. Современная западная социология: Словарь. - М.: 1990.
9. Социология: Наука об обществе. - Харьков: 1996.
10. Социология: Учебное пособие. - М.: 1995.
11. Соціологія: Матеріали до лекційного курсу / Піча В., Семашко О., Черниш Н. - К., 1996.
12. Соціологія: Конспект лекцій для студентів гуманітарних вузів. - К.: 1992.
Loading...

 
 

Цікаве