WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Функція проектування. Конструювання соціологічних технологій - Реферат

Функція проектування. Конструювання соціологічних технологій - Реферат

його суперників (або основного суперника). При цьому в таких ситуаціях можна не забезпечувати репрезентативності опитування: чим більше людей буде опитано, тим більше виборців потраплять під пропагандистський вплив.
"Технологія непрямої інформаційної дії". В процесі опитування застосовують прийом "гри" на вивченні (немовби) самооцінки респондентами рівня власної поінформованості, тобто ставлять запитання на кшталт: "Чи знаєте Ви, що кандидат Н. ніколи не був і не є депутатом Верховної Ради й тому, природно, не відповідає за неефективну роботу парламенту?" Питання "Чи знаєте Ви...?" насправді ж перетворюється на завдання поінформувати про те, що виборець "має" знати. Використання серії подібних запитань дає змогу в ході проведення досліджень зафіксувати прямий "приріст" прихильників відповідного кандидата.
Як різновид описаної технології на Заході, зокрема в США, часто використовують так звану "технологію "запитань, що підштовхують". Тут в опитувальних листах використовують навмисно різкі формулювання запитань. Наприклад, потенційним виборцям ставлять таке запитання: "Якби Ви знали, що кандидат Н. проголосував за зменшення розміру пенсій і збільшення пенсійного віку (тобто віку виходу на пенсію), а також за відміну для пенсіонерів пільг на проїзд у громадському транспорті, то це зменшило б чи збільшило Ваші шанси проголосувати за нього?" Як свідчить практика, безліч респондентів, які ще не вирішили, за кого голосувати, в цій ситуації налаштовуються проти подібного кандидата.
"Технологія "методу зсунутих альтернатив". Відомо, що аби отримати коректну наукову інформацію, в процесі опитування при формулюванні оцінкових запитань дотримуються такого правила: кількість позитивних і негативних альтернатив у поставленому запитанні має бути приблизно однаковою. І ці альтернативи слід пропонувати респондентам "упереміш". У рамках же описаної методики (нагадаймо, йдеться не про наукове, а пропагандистське опитування) все робиться якраз навпаки (наприклад, у поставленому запитанні, що стосується основних ділових і особистісних характеристик кандидата, пропонують 13 позитивних і всього 4 негативні варіанти відповідей). Відповідно кількість позитивних відповідей iстотно перевищує негативні. А позаяк виборці "були вимушені" відповідати й відзначати позитивні риси цього кандидата, то це, отже, не могло певною мірою не відбитися на його іміджі.
"Технологія задавання критеріїв оцінювання кандидатів". Цю методику використовують у зв'язках із громадськістю. Респондентові пропонують самостійно порівняти, оцінити різні якості кандидата та його основних конкурентів, а виборець сам має зрозуміти вигідність прийняття для себе певного рішення.
У завершальній частині опитування, коли вияснено основні характеристики іміджу конкурентів у депутатських перегонах, ставлять запитання такого типу: "Якщо Ви вважаєте, що найкращим депутатом для Вашого округу буде той, хто зможе якось реально допомогти жителям Вашого району, вулиці, то хто з названих кандидатів... зможе це зробити найліпше з-поміж усіх?" Природно передбачається, що "відповідь" респондентам уже "підказано".
Особливо складно говорити про технології, спрямовані на "зниження іміджу" конкурентів. Адже навіть у рекламі товарів і послуг, як правило, законодавчо закріплюється правило (найчастіше його й негласно застосовують): можеш хвалити свій товар, але не гудити товару конкурента. Це можна зробити коректно за допомогою так званої "технології коректної дискредитації конкурента". Суть цієї методики полягає в тому, що з передвиборної програми депутата, з якою він ішов на попередні вибори, відбирають деякі суттєві позиції. Відомо, що в подібних програмах міститься чимало практично нездійсненних обіцянок, реалізація яких, як правило, залежить не лише від одного депутата. В результаті, коли в перебігу опитування запитують, чи вдалося цьому депутатові реалізувати свої обіцянки й здійснити задумане, респондентам доводиться "позначати" відповідні позиції.
Це може бути зроблено й некоректно. Наприклад, ненав'язливо підкреслити відомі й невідомі електоратові подробиці негативного іміджу конкурента; порівняти поведінку конкурента з "нормальними" зразками поведінки; наголосити на залежності конкурента від якихось осіб або організацій, його керованості, підлеглості, нарешті порівняти з негативними в очах виборця образами. Хрестоматійно відомим є приклад майстерного використання подібної технології (й без жодного порушення писаних і неписаних норм політичної конкуренції) проти сенатора К. Паппера зі штату Флориди, який зазнав поразки на виборах, коли один з його супротивників, виступаючи перед аудиторією, заявив: "Всі у ФБР і кожен член конгресу знають, що Клод Паппер - безсоромний екстраверт. Мало того, є підстави вважати, що він практикує непотизм щодо своячки, сестра його була феспіанкою в гріховному Нью-Йорку. Нарешті, й цьому важко повірити, добре відомо, що до одруження Паппер практикував целібат". Виборці обурились (адже не всі знали, що екстраверт - відкрита для спілкування людина, непотизм - це прояв покровительства стосовно родичів, феспіанка - прихильниця драматичного мистецтва, целібат - безшлюбність) - і Клод Паппер утратив місце в сенаті.
До технічних пропагандистських соціологічних технологій відносять "технологію використання лідерів думок" (основою для виникнення цієї теорії стали спостереження науковців, пов'язані з тим, що за виборчих кампаній інтенсифікація діяльності засобів масової інформації нерідко сама по собі не приносила якихось значущих результатів. Отож дослідники дійшли висновку, що на населення, електорат впливає не одноступенева, а двоступенева система комунікації: інформація поширюється каналами неформального спілкування через так званих "лідерів думок", які найактивніше поширюють отриману інформацію і, отже, впливають на виборців) і "технологію так званого ефекту "фургона з оркестром" (представлення громадськості, хто лідирує у виборчих перегонах, і тим самим вплив на тих, хто ще не вирішив, яким буде його вибір).
Нарешті, до післявиборчих соціологічних технологій відносять "технологію створення історії виборів" за кожним виборчим округом, або за окремими його частинами, "технології розроблення портрета виборчого округу", "технології відстежування обіцянок кандидатів". Саме ці післявиборчі соціологічні технології полегшують у подальшому складання стратегічних і тактичних планів кандидатів на майбутніх виборах у цьому окрузі.
Отже, можемо констатувати, що соціологічні технології увиборах - важливий елемент успішної виборчої кампанії. І чим швидше українські політичні партії почнуть опановувати їх, тим більше шансів на майбутню могутність вони матимуть у процесі свого становлення.
Список використаної літератури
1. Курбатов В.И., Курбатова О.В. Социальное проектирование: Учеб. пособ. - Ростов н/Д: "Феникс", 2001. - 416 с.
2. Луков В.А. Социальное проектирование: Учеб. пособ. - 3-е изд., перераб. и доп.-М.:Изд-во Моск. гуманит.-социальн. академии: Флинта,2003.-240 с.
3. Соціальна робота: історія, теорія та практика: Наук.-навч.-метод. пос. / (Харченко С.Я., Кратінов М.С.): - Ч. 2. - Луганськ: Альма-матер, 2005. -307 с.

 
 

Цікаве

Загрузка...