WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Перспективи соціокультурної динаміки сучасного світу в концепції П. Сорокіна - Реферат

Перспективи соціокультурної динаміки сучасного світу в концепції П. Сорокіна - Реферат

суспільства ХХI ст. стає дискурсивна (комунікативна) етика, яка будується на сприйнятті абсолюту іншої людини як істини, як "вартісної людини". Витвір нового способу мислення ґрунтується на активній толерантності. Мається на увазі усвідомлення значимості, цінності та сили власного Я. Відомий німецький філософ О. Гьоффе так аналізує цей принцип: "Йдеться не про просту інтелектуальну цікавість до іншого, а й про готовність зжитись з чужою власністю, поглядами та способом життя" [3, с. 65].
Ще в ранній творчості Сорокін звертав увагу на інтегруючу роль загальнолюдських цінностей. На наш погляд, ці ідеї дуже важливі для аналізу нашого безпосереднього сьогодення та майбутнього, до якого повинна привести нас логіка культурного розвитку. Наше суспільство стоїть перед двома завданнями. З одного боку, потрібні інституції, здатні діяти в універсальних масштабах, для забезпечення існування усього людства в умовах екологічної кризи, ядерної загрози та іншихпроблем. Загроза антропологічної кризи людства потребує вживання методології глобалістських підходів до цієї проблеми. З іншого боку, не можна не визнавати за необхідність збереження національної культури. Мова йде про таке культурне реформування, яке однаково враховувало б загальне й особливе у соціокультурній динаміці. Реформи, як зазначає Сорокін, не повинні зневажати людську природу і суперечити її глибинним інстинктам. До того ж будь-якій практичній реалізації реформ має передувати ретельне наукове вивчення конкретних соціокультурних умов. Кожний реконструктивний експеримент спочатку слід тестувати в малому соціальному масштабі. Також реформи впроваджуються у життя, потребують розробки правових і конституційних засобів.
Усі свої надії з приводу культурної реконструкції Сорокін покладає на енергію альтруїстичної любові. Цю ідею він перевів у площину соціально-практичної мети суспільства. Практично вперше у світовій соціально-філософській науці він взявся за фундаментальне дослідження альтруїстичної любові, усвідомлюючи її евристичні можливості у контексті взаємодії та взаєморозуміння людей. Любов дозволяє відкрити перспективу, приховану від холодної аналітики. Як зазначав В. Франкл, "любов робить людину зрячою. Адже цінність іншої людини, яку вона дозволяє побачити і підкреслити, ще не є дійсністю, а лише простою можливістю:…що може стати і що повинно стати. Любові притаманна когнітивна функція" [ 4, с. 96] .
Евристичний сенс дослідження феномена любові, на нашу думку, пов'язаний із можливістю нового соціально-філософського погляду на одну з найскладніших форм суспільної свідомості, якою є мораль. Любов як феномен моралі є суттєвим фактором детермінації специфіки та умов культурного оновлення та утвердження нових духовних взаємин у житті народу. Визнання соціально-філософської природи феномена любові, зумовленості його розвитку суспільними закономірностями - ось головна особливість точки зору П. Сорокіна.
Констатуючи недостатність рівня науки для вивчення даного феномена, Сорокін переконаний, що альтруїзм потенційно становить гігантську креативну, відновлюючу і терапевтичну силу для людини та культури. Через нередукованість її до камерних фізичних величин, філософ намагається "дуже грубо" оцінити її інтенсивність, екстенсивність, частоту, тривалість і адекватність.
На перший погляд, ідеї альтруїстичної концепції Сорокіна здаються загальновідомими, буденними істинами, але ж вони стали основою ґрунтовного соціально-філософського дослідження, спричинили актуальні висновки та узагальнення. З цієї точки зору любов для вченого - це енергія, яку поглинає і випромінює людина у своїх взаємовідносинах зі світом. Визначальний вплив на прояви альтруїзму має система цінностей особистості. А оскільки система цінностей особистості формується у процесі її соціалізації, мова йде про триєдиний взаємозв'язок: особистість-суспільство-культура. Сорокін доходить висновку, що альтруїстична любов необхідна як для здоров'я окремих індивідів (фізичного та духовного), так і для соціальних інститутів, суспільства в цілому. Урятування людства - у піднесенні на більш високий моральний рівень з благодаттю творчої любові. У такому розумінні любов є не просто засобом продовження роду, біологічним началом зміни поколінь, але й фактором формування особистості, розвитку її духовності, прориву від повсякденності до першооснов життя. Вона розглядається як зрозуміла і добра готовність жертовного служіння.
Цілюща сила любові виявляється в тому, що "емоція любові, симпатії та дружби прагне створити душевний спокій, самовладання по відношенню до оточуючих і до всього світу взагалі" [ 5, с. 129] . Завдяки цьому такі емоції набувають терапевтичного ефекту під час порушень в організмі, а особливо ментальних і моральних порушень. Високо цінуючи християнські заповіді, Сорокін закликає керуватися у своїх вчинках формулою "любов породжує любов, ворожнеча породжує ворожнечу". Сила любові виходить за межі індивідуальних стосунків і умов, впливає на все культурне життя людства, виступає рушійною силою творчого процесу. У творах багатьох українських філософів і письменників закладені ідеї неоплатонізму та християнської інтерпретації категорії любові. Ця тема присутня майже в усіх творах Г.С. Сковороди, який називає її вічним союзом між богом і людиною.
Традицію філософського осмислення любові як надзвичайної культурної цінності, як життєво необхідного феномена, основи духовного здоров'я суспільства Пітірім Сорокін протиставляє аморальності та вульгарності комерційної "псевдокультури" любові. Культурна криза західної цивілізації переконує його у необхідності не лише розуміння природи, форм і причини любові, а й "проектування ефективних методів її виробництва". Вважаючи себе відповідальним за духовне оновлення людства, П. Сорокін прагне поєднати свою теорію із практикою і створює своєрідну програму "практичної філософії". Він проаналізував близько 4600 життєписів святих і 500 життєписів американців - сучасних носіїв енергії любові, щоб виявити природу альтруїзму. Вчений збирав історичні й особисті
Loading...

 
 

Цікаве