WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Сутність, структура і різновиди стимулювання праці - Реферат

Сутність, структура і різновиди стимулювання праці - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Сутність, структура і різновиди стимулювання праці.
ПЛАН
1.Суть стимулювання праці.
2.Класифікація стимулювання.
3.Стимулювання і соціальний контроль.
1. Стимулювання праці - це метод впливу на трудову поведінку робітника через мотивацію.
Стимулювання праці - це цілеспрямований чи нецілеспрямований вплив на людини або групу людей з цілю підтримання певних характеристик її трудової поведінки, перш за все трудової активності.
Стимулювання праці базується головним чином на матеріальних засобах винагороди, заохочення і санкції, в якості яких виступає зарплата.
Теорію стимулювання праці можна звести до вирішення двох взаємопов'язаних завдань:
1)Знаходження меж, в яких зарплата виходячи з її економічних законів, взагалі може бути засобом стимулювання , підкорятись цілям стимулювання.
2)Визначення тих конкретних принципів методів організації оплати праці, які були б найбільш ефективними у стимулюванні трудової діяльності.
Трудова діяльність, як і всяка активність характеризується цілим рядом ціннісних аспектів, які і виступають конкретними цілями стимулювання праці, утворюючи його структуру.
З точки зору даної структури розрізняють не диференціальну а диференційований аспект стимулювання.
Зміст. значимість оплати як стимулу знижується, замінюючись значимістю творчого мотиву.
Жорстке та ліберальне стимулювання.
Жорстке - базується на примушуючи людину до затрат зусиль. Механізмом процесу є орієнтація на деякі ціннісний мінімум тобто страхне отримання, не досягнення ціннісного мінімуму (заробітної плати).
Ліберальне - базується на протиснені людини до затрат зусиль, механізмом притягнення є орієнтація людини на деякий ціннісний максимум, тобто можливість утримання максимальних цінностей.
Для розмежування жорстокого та ліберального стимулювання в багатогранних фактах діяльності людини служать такі критерії:
1.Оплата за формальні та трудові зусилля, оплата за кінцевий результат, оплата за реалізацію результату, жорсткість зростає.
2.Індивідуальна чи сукупна форма оплати праці.
Індивідуальна - це жорстка.
Сукупна - це ліберальна.
3.Оплата праці з наявністю чи відсутністю компонентів соціального захисту.
Наявність соціального захисту - це ліберальна.
4.Самостійна чи наймана праця.
Самостійна - це ліберальна.
Актуальні та перспективні стимули
Актуальне - пов'язане із значенням оплати праці як джерела повсякденного існування.
Перспективне - направлення на задоволення більш глибших інстинктів власності.
Прогресивний стимул проявляється у тому, що:
-підвищення оплати лише на обмежений час викликає ефект трудового ентузіазму, потім відображається адаптація до досягнутого, зновувиникає очікування, збільшення винагороди, стимулююче значення минулого підвищення винагороди втрачаються.
-преміальні винагороди, якщо вони починають носити постійний і регулярний характер, сприймаються як гарантоване і природне, в цьому випадку потреба у стимулі зберігається.
-збільшення досвіду трудової діяльності підвищує професійну - трудову самооцінку людини, загострює почуття соціального росту, потребу у просуванні.
Все це сприяє налаштування людини на більш високу винагороду.
-потреба у підвищенні стимулу природна для всіх випадків трудової активності в умовах, що наближує до нормативних або незвичних.
Регресивне стимулювання базується на спадаючій мірі стимулу, оскільки у часі відбувається адаптація до самої трудової активності.
Регулярне ставлення проявляється в тому, що:
-багато форм організації трудових відносин і діяльність передбачають для людини особливу складність у початковий період, на цьому періоду повинен відповідати максимальна міра стимулу.
-людина пристосовується до трудової діяльності, з часом відкриває у ній творчу суть недиференційованого ефекту в тому, що під впливом одного стимулу досягаються одночасно всі цілі.
Диференційований ефект:
-Цілі відносин незалежності, самостійно один і той же стимул впливає на багато аспектів праці, але в різній мірі та з різними результатами.
Диференційований ефект стимулювання виражається наприклад у таких проблемних ситуаціях:
-орієнтація на якісні та кількісні результати одночасно призводить до порушення (затягування) строків виконання робіт.
-одна і та ж зарплата стимулює результати, але не стимулює якісні, оскільки робітник вже досяг межі своїх можливостей у певній роботі і так далі.
прояв того чи іншого ефекту стимулювання у сфері праці залежить від:
-розміру зарплати
-змісту та організації праці
-особливостей особистості робітника.
2. При пропорційному стимулюванні активність базується на постійній мірі стимулу, яка першопочатково визначена і прийнята як нормальна, задовільнююча. Зміна затрат зусиль у плані їх тривалості та інтенсивності передбачає пропорційну зміну міри стимулу.
Прогресивне стимулювання - однакові затрати трудових зусиль у часі, передбачають все більшу міру стимулу, оскільки відбувається адаптація до самого стимулу, влади, соціального росту, стабільності.
3. Соціальний контроль - механізм саморегуляції у соціальних системах (група трудової організації) здійснюючий її нормативного (морального, адміністративного…) регулювання поведінки людей.
Контроль необхідний в матеріальному стимулюванні праці, він є обов'язковим елементом стимулюючої ситуації.
В кінцевому підсумку стимулює не сама оплата, а ймовірність її отримання, яка і визначається контролем.
Loading...

 
 

Цікаве