WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Співучасть соціальних організацій у керованому розвитку - Реферат

Співучасть соціальних організацій у керованому розвитку - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Співучасть соціальних організацій у керованому розвитку
Соціальні організації беруть участь у розвитку двома шляхами: а) розвиваючи самих себе; б) впливаючи на інші соціальні організації, керівні та регулятивні інституції в напрямі визначення суспільством власної історичної перспективи та приведення у відповідність із нею структури історичної діяльності.
Перший шлях - розвиток самої соціальної організації - передбачає вдосконалення всіх її структурних елементів: мети, засобів, консолідації соціогрупової структури: подолання існуючих суперечностей між формальною і неформальною структурою (передбачає одночасне поліпшення адміністративної системи і людських відносин), зняття розбіжностей між внутрішнім і зовнішнім середовищем. Це означає гуманізацію внутрішньої будови соціальної організації на основі її основного цільового призначення - підвищення ефективності організованих форм діяльності.
Мета, як уже говорилось, є своєрідним законом існування соціальної організації, бо остання є доцільно діючою соціальною структурою (соціальним утворенням). Правильне, чітке і грамотне визначення мети є найбільш вагомою частиною даної роботи. Щоправда, в багатьох (якщо не більшості) випадків мета соціальної організації здається очевидною. Скажімо, само собою зрозуміло, що завдання промислової соціальної організації полягає в тому, щоб виробити максимально можливий обсяг товарів, грошей або послуг. Кожна окрема промислова (економічна) організація має чітко визначений критерій діяльності: прибуток, що визначається переважанням здобутків перед витратами (грошей, енергетичних або людських ресурсів, матеріалу, техніко-технологічних затрат). Ціль безпосередньо фінансової організації, наприклад, банку, полягає у накопиченні грошей (капіталу, кредитних ресурсів, цінних паперів та інших авуарів). Те ж саме стосується сільськогосподарських, риболовних, добувних (хутра, золото, шерсть та ін.), добровільних артілей або виробничих кооперативів.
Але сказане стосується у першу чергу промислових (економічних, виробничих) соціальних організацій. З самоочевидністю мети політичних організацій не так все просто. Можна сказати у загальному вигляді, що ціль полягає в захопленні і утриманні влади. Але дуже багато партій існують зовсім не для цього. Наприклад, більшість комуністичних і робітничих партій, які діяли і продовжують діяти в промислово розвинених країнах, так ніколи до влади і не добрались, їх суспільне призначення, наскільки можна судити з точки зору сучасного історичного досвіду, полягало і полягає в тому, щоб знаходитись у постійній опозиції не тільки щодо конкретного уряду або політичного режиму, а існуючого соціального порядку як такого.
Захоплення влади або опозиція - це взагалі одне з основних питань, щодо яких і стратегічно, і тактично повинна визначатись політична організація. Базисну лінію дій визначає її конкретна природа: її сутність (політична партія, культурно-ідеологічна група політичного спрямування, громадська організація, група політичного протесту або лобі), а також конкретні обставини даного суспільства і даної історичної ситуації.
Щодо культурно-ідеологічних організацій, сказане буде більш справедливим, адже їх мета полягає в досягненні престижу - соціального схвалення і підтримки, завдяки яким вони можуть посилити свій вплив на перебіг соціальних процесів узагалі, перспективно зорієнтованих соціальних процесів, зокрема. Але одразу ж виникає питання: який саме культурний продукт, ідеологічну систему, соціальну утопію чи міф має запустити в соціальний обіг культурно-ідеологічна організація, аби добитися колективного схвалення і підтримки? У яких саме суспільних верствах вона може її віднайти і за якої тактики дій?
Кожна політична та культурно-ідеологічна організація для свого існування потребує коштів, інколи досить значних. Отже, постає питання про пошук і накопичення фінансово-матеріальних ресурсів. А як бути в тому випадку, коли гроші знаходяться в одних руках, а на морально-психологічну чи організаційно-дієву підтримку можна розраховувати у зовсім інших прошарків населення?
Висновок можна зробити такий: самоочевидність мети соціальної організації існує лише в деяких випадках. Тобто проблема полягає лише у відшуканні найбільш адекватних засобів її досягнення. У більшості ж інших випадків саме по собі визначення мети є досить складною справою, що потребує значних зусиль, а іноді і коштів. Задля цього в більшості соціальних організацій існують особливі формальні або неформальні структури, в коло обов'язків чи добровільно взятих на себе зобов'язань яких входить вироблення мети та перетворення її в подальшому у певну стратегію і тактику діяльності.
Є ще один бік проблеми. Соціальна організація є досить складним утворенням, яке має розгалужену внутрішню будову і структуру діяльності. З цього випливає, що вона не може мати якусь лише одну мету, а скоріше виробляє певну їх сукупність. Ця сукупність цілей має бути певним чином організована: ієрархізована за мірою значимості, складності та досягненості; внутрішньо структурована залежно від наявних засобів і ресурсів, розподілена в часі і просторі діяльності, розбита на окремі етапи і т. д. Іншими словами, соціальна організація звичайно має не єдину мету, а їх більш-менш впорядковану і внутрішньо розгалужену сукупність або "дерево цілей". Можна з певною достовірністю твердити, що чіткість визначення основної мети і внутрішня впорядкованість, узгодженість і гармонійність "дерева цілей" є одним із важливих, якщо не найбільш важливих, критеріїв і передумов ефективної діяльності соціальної організації.
Основна мета і "дерево цілей" мають бути реалістичними, досягненими, законними (не суперечити існуючому в даному суспільстві законодавству і правопорядку), моральними (не суперечити моральним приписам, традиції та культурно-ідеологічному досвіду даного суспільства), відповідати наявним ресурсам, знайти певне схвалення у всіх або більшості членів даної соціальної організації тощо. Звичайно, існують і протилежні випадки. Скажімо, в суспільстві можуть бути політичні чи ідеологічні структури, які не визнають законність, моральність існуючого соціального порядку. Тому вони ставлять за мету підірвати чи навіть знищити його, замінити іншим, більш, на їх думку, адекватним природі й історичній перспективі даного суспільства. Має місце також існування тіньових економічних і комерційних структур, а також злочинних об'єднань, спрямованих на
Loading...

 
 

Цікаве