WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Ресурси соціального розвитку - Реферат

Ресурси соціального розвитку - Реферат

Залишки біологічної технології можуть стати ще більш небезпечними, бо вони впливають на генотип людини та інші досить інтимні фізіологічні процеси. Отож, передбачають відповідальний підхід до їх теоретичної розробки і практичного застосування.
Важливим показником технічного розвитку є енергетичний потенціал. У його розвитку було кілька якісно нових етапів: перехід до застосування енергії приручених тварин, сили вітру і води; до механічної, фізичної та хімічної енергії. Революційне значення мало відкриття електричної енергії. Вона здатна перетворюватись у всі інші види енергії і походити від них. Тому її можна обрати за зразок всезагального енергетичного обмінного еквівалента. На цій основі стає можливим створення досить могутнього енергетичного потенціалу, накопичення його, утримання в потенційному стані, передачі на будь-які відстані. Довгий час покладалися надії на сприятливі перспективи у цьому напрямі на розвиток атомної енергетики. Але аварія на Чорнобильській АЕС та інших станціях призвела до переоцінки її значення. Стало очевидним, що перехід до могутніх енергій повинен супроводжуватися таким же ростом технологічної дисципліни і соціально-політичної відповідальності керівних і управлінських структур.
Розвиток військової техніки відбувається паралельно з виробничою. Іноді нові знаряддя виробництва безпосередньо впливають на мілітарну справу. Інколи й навпаки: спочатку розподіляються нові знаряддя знищення, і лише потім на їх основі вдосконалюються знаряддя трудової діяльності. В цілому ж, це найбільш пов'язані і взаємозалежні види технічного прогресу, про що свідчать досить чіткі паралелі.
Військове застосування ядерної енергії найкраще свідчить про паралельний шлях використання наукових здобутків у мілітарних і мирних цілях. Технічний аспект проблеми тут полягає у мірі контролю людини за розвитком енергетичного процесу. Подібне можна сказати і щодо використання транспортних засобів, зв'язку, автоматизованого управління.
Як засіб, техніка справляє суттєвий вплив на культурний розвиток. Це, насамперед, комунікативні ресурси. Художнє та естетичне освоєння дійсності оновлюється з кожним відкриттям нової техніки зображення, передачі образу, втілення задуму у певному матеріалі залежить від способів самовиразу, повідомлення і розуміння. Нові матеріали, фарби, обробка каменю, виготовлення полотна, сценічна техніка і т. ін. теж суттєво зачіпають цей процес. Особливо помітні зрушення з відкриттям нових засобів комунікації. Канадський соціолог Р. Мак Льюен, зокрема, вважає, що основою культурних революцій є відкриття нових технічних засобів спілкування. Тому весь культурний процес, на його думку, складався з трьох основних періодів: усна (вербальна), письмова й аудіовізуальна культура. В основі першої фази лежить усна мова, безпосередній особистий контекст, колективна творчість на основі спільного виробництва і засвоєння культурної продукції. Це народна культура або фольклор. Тут немає художника та публіки. Всі людські спільноти одночасно є виробниками і споживачами. Продукти такої співтворчості колективні та анонімні. Стосунки учасників культурної взаємодії ще не опосередковані ринком, товарно-грошовими відносинами. Продукт творчості безпосередньо відбиває колективний досвід; він зрозумілий, психологічно достовірний і не потребує тлумачів, перекладачів, критиків, коментаторів. Ще не сформувалося статусне виробництво і споживання, за умов якого культура використовується як засіб соціального просування чи знак підтвердження здобутої соціальної позиції.
Суттєвих змін соціокультурний процес зазнає з відкриттям письма. Тепер культурний продукт може зберігатися не лише в колективній пам'яті, а і в знакових системах. Його можна відірвати і нав'язати людині. Культурою можна оволодіти, опанувати, керувати. Так сформувалися технічні передумови елітарної культури. Панівна соціальна група монопольно володіє і розпоряджається нею. Писемність персоніфікує колективну співтворчість, індивідуалізує її. Виникають професіонали, які виробляють свій продукт на ринок, працюють за гроші, соціальне схвалення, престиж і владу. Здійснити конверсію свого таланту на соціальний статус найпростіше, працюючи на потребу панівної верхівки. Адже в її розпорядженні гроші, владні важелі, інші форми соціального схвалення. У таких умовах формуються дві різні культури, кожна з яких має свого творця, спосіб творчої діяльності і споживання (визнання). Культура панівної верхівки стає панівною культурою вузькокласового чи вузькопрошаркового призначення. Основна маса народу відчужена від цієї культури, бо її споживання потребує грамотності, попереднього навчання і виховання.
Елітарна культура набуває рис влади особливого роду. На її основі панівна верхівка самоізолюється, дистанціюється, створює фільтри і перешкоди для проникнення у свій соціальний простір. Технічно така культура є більш довершеною, що служить підставою для знецінення народної культури та її персональних носіїв. На цій основі підсилюються амбіції та домагання одних і принижуються та знецінюються прагнення і позиції інших соціальних груп.
Поява аудіовізуальної техніки, за Мак Льюеном, складає точку історичного перевороту в культурі. Вона оперує образами, картинами і символами, які доступні і зрозумілі основній масі населення. Соціальна комунікація знову набуває масового характеру, але вже на іншій основі: не в обмеженій людській спільноті, а в межах усього людства. Світ нагадує "вселенський хутір", оскільки в ньому спілкуються всі з усіма. Людство тепер може безпосередньо спостерігати, переживати та оцінювати події у різних куточках землі. В умовах масової культури з'являються реальні підстави для співвиробництва і співтворчості. Зникає особливе значення елітних взірців культури, знову зростає значення громадської думки, колективних оцінок, стереотипів масової свідомості. Долається культурне відчуження, суперечності між творцем і споживачем, розуміння та оцінки. Аудіовізуальні засоби тиражують культурну продукцію у будь-яких розмірах. Отже, виходять поза межі ринку і товарно-грошових відносин. Масова школа творить масового споживача. Іншимисловами, людство ніби повертається до фольклорної культури, але на основі технічних здобутків сучасної цивілізації.
Техніка і суспільство настільки взаємопов'язані, що в цілому можна говорити про соціотехнічну структуру як особливий надорганічний світ, її систему чи сферу. Серед соціальних мислителів останнім часом з'явився ряд концепцій, в який віддзеркалюється і осмислюється цей феномен. Відома, зокрема, теорія ноосфери вітчизняного дослідника В.І. Вернадського. Він був одним із фундаторів концепції антропокосмізму, де стверджується, що в майбутньому природна, природно-космічна і соціокультурна сфери утворять гармонійне ціле. Приблизно в такому ж напрямі, але з явним теологічним забарвленням міркував відомий французький філософ і антрополог Тейяр де Шарден.
Зрозуміло, що соціологія не може розглядати цей предмет на рівні філософських абстракцій, оскільки позбавляється можливості емпіричної та експериментальної перевірки своїх тверджень і висновків. Проте на один бік соціотехнічної системи суспільства слід звернути увагу. Зважимо на
Loading...

 
 

Цікаве