WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологічні дослідження: структура і методологія, методи, сутність та аналіз, ефективність - Курсова робота

Соціологічні дослідження: структура і методологія, методи, сутність та аналіз, ефективність - Курсова робота

насамперед, про управлінську практику в усіх сферах суспільного життя (зокрема економічній, політичній, соціальній, духовній), про організацію і регулювання процесу впровадженнясоціологічних даних у практичну реальність суб'єктів управління, про вплив на хід використання цих даних у найрізноманітніших проявах.
Поняття використання асоціюється з усвідомленим впровадженням теоретичних постулатів у практично-предметну дію. А в ширшому розумінні така асоціація охоплює всі компоненти єдиного циклу людської діяльності (середовище - об'єктивні потреби - усвідомлення їх у вигляді інтересів, ціннісних орієнтацій, мотивів, цільових установок, а також діяльне задоволення цих потреб у діях). Отже, використання соціологічних даних виступає якраз реальним процесом діяльного усвідомлення і задоволення людських потреб, невідривних від середовища (природного і соціального, як на макро-, так і мікро-рівнях). [19, cт.73-76]
Справді, будь-яке соціологічне дослідження включає складання відповідної програми, яка формується суспільне значущими об'єктивними потребами, детермінованими вимогами існування навколишньої дійсності (середовища). Програма є фактом усвідомлення цих потреб, разом з цілями і засобами їх задоволення, що враховують усі інші компоненти суб'єктивного фактора (інтереси, мотивацію, аксіологічний (ціннісний) аспект). Методи реалізації програми виступають духовно-практичними засобами такої реалізації. Хід і наслідки останньої є об'єктом соціологічного аналізу отриманої інформації (опрацювання-узагальнення-інтерпретації), інтегрованого у рекомендаціях до дії. Дія - це використання соціологічних даних на практиці.
Соціологічне дослідження в усіх його компонентах допомагає удосконалювати засоби, форми і методи роботи, визначати основні напрямки й тенденції розвитку соціального об'єкта. Отже, використання соціологічних даних на практиці має певну самостійність, яка виявляється у такому:
1. прикладному значенні вироблених рекомендацій;
2. врахуванні інформацій з інших джерел;
3. залученні до дослідження нових учасників в міру реального його здійснення (в разі потреби). [20,cт.79-85]
В соціології існують різні форми і методи використання та впро-вадження результатів соціологічних досліджень у практику. Однією з таких форм є захист результатів проведеного дослідження як перед керівними інстанціями, так і представниками певних груп (трудових колективів різних профілів, включаючи органи управління). Другою поширеною формою впровадження результатів проведеного дослідження є публікації основних висновків і положень, пропозицій і рекомендацій у засобах масової інформації, періодичній пресі, бібліографічних виданнях, наукових збірниках, монографіях і колективних працях тощо. Третьою формою використання соціологічних даних є виступи соціологів по радіо й телебаченню. Четвертою - їхня участь у розробці проектів документів і матеріалів для керівних установ, подання звітів про дослідження, довідок, доповідних записок у відповідні організації. П'ятою формою використання результатів соціологічних досліджень є науково-практичні конференції, семінари, симпозіуми, круглі столи та інші заходи з актуальних проблем соціального розвитку суспільства. [21,cт.10-13]
Слід також зазначити, що результати соціологічних даних, отримані після проведення дослідження, опрацьовуються на ЕОМ та подаються, як правило, у вигляді соціологічних звітів. За своєю структурою соціологічні звіти мають відповідати загальній логіці наукового аналізу та включати:
1) вступну частину з викладом найважливіших програмних поло-жень. До них відносяться мета, завдання дослідження, об'єкт та
предмет аналізу, інтерпретація основних понять, основні й робочі гіпотези, характеристика вибіркової сукупності, тобто тієї
маси людей, яка була охоплена опитуванням;
2) основну частину звіту, яку складають проблемні розділи, кіль
кість яких, як правило, визначається кількістю висунутих гіпотез;
3) заключну частину звіту, яку складають головні висновки дослі-дження, а в разі потреби додаються також практичні рекомендації щодо вирішення існуючих проблем;
4) додатки до звіту, які містять, як правило, інструментарій дослідження (анкету, бланк-інтерв'ю тощо), за допомогою якого одержано емпіричну інформацію. Сюди включаються також таблиці і графіки, що не ввійшли до соціологічного звіту.
Розглянуті форми переведення теорії на мову практики не вичерпують усіх форм використання соціологічних даних. Цей перелік можна продовжувати, не обмежуючись цифровим переліком. Так, не можна не звернути уваги й на роль теоретико-практичних дій у сфері соціології з погляду використання суспільної думки, ставлення і позиції громади у наявних ситуаціях. Масові настрої людей теж вимагають свого врахування у будь-якій діяльності соціального суб'єкта. Оцінні міркування членів суспільства на індивідуальному, груповому (колективному) і масовому (загальносуспільному) рівнях характеризуються духовно-практичними (насамперед психолого-практичними) аспектами. Адже такі міркування, ставлення і позиції людей виникають внаслідок взаємодії суб'єкта та об'єкта і виражають схвалення чи осуд, перевагу чи відхилення об'єкта з боку суб'єкта. Саме в цьому суть діалектики використання соціологічних даних на практиці, в основі якої - взаємозалежність суб'єкта і об'єкта, їх взаємовплив, що позначається на характері впровадження теоретичних положень у конкретні вчинки, поведінку та діяльність у цілому. [22,cт.111-113]
Все це свідчить про те, що соціологи діють не самотужки. Вони є професіоналами, які становлять певну частину колективного суб'єкта соціологічних досліджень, їх учасниками є також працівники обчислювальних центрів, представники державних та громадських органів і організацій тощо. До проведення досліджень залучаються широкі кола людей. І тут актуальним є рівень їх професіоналізму і компетентності, надійність, вірогідність, об'єктивність, дієвість процедур. У сучасних умовах важливо постійно, регулярно і систематично вдосконалювати механізм та технологію таких процедур, наприклад, моніторингу суспільної думки, під яким розуміється комплексне соціологічне вивчення її виникнення, розвитку і функціонування, її соціальної динаміки. І, природно, що використання соціологічних даних прямо залежить від морального фактора - чесності й уважності, сумлінності всіх, хто залучений до цього складного процесу, від якого інформаційного банку даних. Статистична звітність є надійним виміром ефективності проведеного дослідження і його практичного використання. Вимоги до статистичної звітності: 1) повнота, достовірність, точність, своєчасність, економічність інформації; 2) зіставлення з іншими джерелами інформації, індикаторами якісних характеристик і просторово-часових параметрів.
Таким чином, ефективність - поняття системно-комплексне, і її вимір теж має бути відповідним. Системно-комплексний вимір ефективності соціологічних досліджень та їх
Loading...

 
 

Цікаве