WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологічні дослідження: структура і методологія, методи, сутність та аналіз, ефективність - Курсова робота

Соціологічні дослідження: структура і методологія, методи, сутність та аналіз, ефективність - Курсова робота

чергу, узагальнення здійснюється у кількох формах, що фіксують різний рівень аналізу. Найпростішою з них є групування даних, тобто віднесенняреспондента до тієї чи іншої групи залежно від обраного показника. Згруповані таким чином однорідні за складом групи стають об'єктом аналізу. Основна проблема, що виникає у разі використання простого групування, - правильний вибір показника, за яким здійснюється групування. [15,cт.238-240]
Поглиблення аналізу досягається за рахунок використання комбі-наційного групування, яке полягає в тому, що респондентів розподіляють за двома та більше показниками. Залежно від завдань дослідження таке групування може бути: 1) структурним; 2) типологічним; 3) аналітичним. При структурному групуванні проводиться класифікація за певним показником, об'єктивно властивим усій сукупності даних. Якщо ж за основу групування береться показник, створений самим дослідником, або суб'єктивний за своєю природою, то проводиться типологічне групування. У випадку, коли групування здійснюється за двома чи більше показниками з метою їх взаємоза-лежності, воно визначається як аналітичне.
У процесі групування отримують ряд чисел, який називається рядом розподілу. Ряди, одержані при використанні якісних показників, характеризуються як атрибутивні, а при використанні кількісних показників - як варіаційні. Останні, у свою чергу, поділяються на такі: а) дискретні (переривчасті) та б) безперервні. Ряди мають як числову, так і текстову характеристики. Відповідне відображення даних досягається за допомогою таблиць. Таблична форма доповнюється графіками, серед яких найчастіше застосовують: 1) полігони (для дискретних рядів); 2) гістограми (для безперервних рядів).
Для більш глибинного узагальнення інформації використовують спеціальні статистичні одиниці (величини). Середня арифметична - інтегральна характеристика ряду розподілу, яка дозволяє порівнювати їх один з одним у випадку, коли вони мають спільну основу. Дисперсія має визначати ступінь рівномірності розподілу тієї чи іншої характеристики, яку одержують за допомогою спеціальних формул. Коефіцієнти кореляції дозволяють аналізувати взаємозв'язки різних характеристик, що досягається порівнянням різних видів розподілу. Реалізація цього завдання вимагає досить складних розрахунків, які найчастіше виконують за допомогою ЕОМ. [16, cт.423-424]
Слід зазначити, що цим не вичерпуються математичні методи уза-гальнення даних. Окрім традиційних статистичних процедур, впроваджуються також якісно нові підходи, які ґрунтуються на принципово інших математичних засадах, що орієнтовані на використання новітніх комп'ютерних систем. Але при всій актуальності математичного забезпечення соціологічного аналізу, зокрема узагальнення даних, остаточний результат усього дослідження залежить насамперед від того, наскільки дослідник зможе правильно, глибоко й всебічно інтерпретувати отриманий матеріал.
Отже, ще один елемент соціологічного аналізу - інтерпретація даних, її процедура повинна відповідати певним вимогам:
1) характер оцінки та інтерпретація мають визначатися в загаль-них рисах уже на стадії розробки програми та концепції дослідження, де окреслюються принципові характеристики досліджуваного об'єкта;
2) треба максимально повно визначити цей об'єкт та відповідний
предмет дослідження;
3) слід пам'ятати про багатозначність одержаних даних і потребу
їх інтерпретації з різних позицій.
Процедура інтерпретації - це перш за все перетворення певних числових величин у логічну форму - показники (індикатори) за допомогою гіпотез, які визначаються ще на стадії розробки програми дослідження, а включаються в роботу дослідника лише на стадії інтерпретації. Характер перевірки гіпотез залежить від типу дослідження. Наприклад, у розвідувальному дослідженні йдеться про просте зіставлення виявлених числових даних з уявними, в описувальному - про узагальнення характеристик неоднорідного за складом об'єкта. [17,cт.22-23]
Слід пам'ятати, що найчастіше застосовується такий метод інтер-претації, як порівняння рядів розподілу за відносно однорідними підгрупами досліджуваної сукупності. Це досягається: а) внутрішнім співвідношенням (порівнянням елементів числового ряду); б) зовнішнім співвідношенням (порівнянням двох чи більше рядів розподілу, побудованих за двома чи більше показниками, один з яких є для них обов'язково спільним). Процедура внутрішнього співвідношення дозволяє однозначно інтерпретувати результати групування у випадках, коли числовий ряд має модельну (найбільшу) величину. За неможливості такого підходу використовують метод зовнішнього порівняння числового ряду.
Ці процедури дозволяють дослідникам робити висновки про стан і зміни соціального об'єкта, але поза рамками залишаються відповідні причини. Останні з'ясовуються за допомогою аналітичних досліджень, в яких схема перевірки гіпотез спирається на пошук взаємозв'язку між характеристиками об'єкта. Така схема складається з двох послідовних етапів інтерпретації, де перший характеризується використанням методу порівняння числових рядів розподілу, а другий - пошуками факторного показника (показників). Другий етап аналітичного дослідження - більш суттєвий, адже саме на ньому реалізуються основні цілі та завдання наукового пошуку. [18,cт.165-169]
Таким чином, логіко-теоретичний інструментарій реалізації таких цілей і завдань є багатоаспектним. У його структурі важливе місце належить методу послідовного виключення - порівняння впливу різних факторів на досліджувану характеристику соціального об'єкта. Таке порівняння здійснюється на базі таблиць парного розподілу або більш складних формально-логічних процедур, зокрема кореляційного та факторного аналізу. Об'єктивній перевірці аналітичної гіпотези сприяє також чітке та однозначне виявлення носія проблеми дослідження, в тому числі засобом використання таблиці парного розподілу.
Отже, процедура аналізу соціологічної інформації, зокрема опра-цювання, узагальнення та інтерпретація отриманих соціологічних даних, містить органічно взаємопов'язані компоненти аналізу цих даних у їх взаємодіях і взаємозалежностях, що відтворює відповідні характеристики досліджуваного соціального об'єкта. Такий аналіз дозволяє переходити до формулювання основних висновків та розробки практичних рекомендацій з метою конкретного застосування їх в науково-дослідній або практичній діяльності. [19,cт.233-234]
4. ШЛЯХИ ТА ЗАСОБИ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДАНИХ
Використання соціологічних даних - це, власне, те, задля чого і проводять будь-які соціологічні дослідження. Діалектична єдність теорії і практики означає, з одного боку, теоретичне забезпечення реальної діяльності, з іншого - практичне виправдання існування теорії взагалі.
Аналіз соціологічних даних виступає безпосередньою ланкою між теорією і практикою у соціологічному вимірі. Практика асоціюється саме з процесом використання наслідків аналітично-теоретичної роботи. Йдеться,
Loading...

 
 

Цікаве