WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологічні дослідження: структура і методологія, методи, сутність та аналіз, ефективність - Курсова робота

Соціологічні дослідження: структура і методологія, методи, сутність та аналіз, ефективність - Курсова робота

ступеня участі спостерігача в ситуації, що досліджується, розрізняють: 1) включене спостереження (за участюспостерігача); 2) невключене (без участі дослідника, який перебуває поза об'єктом, лише фіксуючи те, що відбувається). Тим часом як при включеному спостереженні соціолог бере безпосередню участь у досліджуваному процесі, перебуває в контакті з людьми, за якими веде спостереження, діє спільно з ними.
Продовжуючи тему диференціації соціологічних методів, слід за-уважити, що за місцем проведення та умовами організації спостереження поділяють на такі: 1) польові (які проводяться в природних умовах, у реальній життєвій ситуації, за безпосереднього контакту з об'єктом); 2) лабораторні (за яких умови навколишнього середовища та ситуація, що спостерігається, визначаються дослідником).
За регулярністю проведення розрізняють: 1) систематичне спо-стереження, яке характеризується регулярністю фіксації дії, процесу, ситуації упродовж визначеного періоду часу і дозволяє виявити динаміку процесу; 2) випадкове, яке проводиться в незапланованій ситуації.
Спостереження може проводитись як відносно самостійно, так і у зв'язку з експериментом. Диференціація між ними полягає в тому, що в експерименті дослідник активно втручається в перебіг процесу, що вивчається, з метою набуття потрібних знань. Специфіка експерименту - у відсутності відомостей про нього у тих, хто досліджується, щоб не деформувати очікувані результати. У свою чергу, експеримент проводиться у спеціально створених і контрольованих умовах, які дозволяють щоразу поновлювати хід явища при повторенні умов.
Розрізняють дві основні функції соціального експерименту як одного з методів соціологічних досліджень: 1) досягнення ефекту в практично-перетворювальній діяльності; 2) перевірка наукових гіпотез, тобто визначення ефективності функціонування об'єкта.
Виходячи з того, що соціальний експеримент є способом одержання інформації про кількісні та якісні зміни показників об'єкта внаслідок впливу на нього керованих і контрольованих факторів, розрізняють два типи експерименту: натурний і уявний. Перший передбачає втручання експериментатора у природний хід подій, а другий - коли замість маніпуляцій з реальними об'єктами дослідник оперує інформацією про об'єкт. [11, cт.75-78]
Щодо сфер суспільного життя соціальний експеримент (соціальний як синонім суспільного - широке розуміння соціального) розрізняється за сферами суспільства: економічний, правовий, педагогічний, естетичний, психологічний, культурологічний тощо.
Необхідно також зазначити, що в соціології часто-густо викорис-товується і такий метод збирання первинної інформації, як соціометрія, особливо при вимірі стосунків між членами малих соціальних груп. Як вважає його засновник Дж. Морено, соціометрія - це певний набір прикладних методик вивчення структури й динаміки "неформальних" взаємовідносин між індивідами, а саме: структури соціальних груп та соціальної дистанції між їх членами з погляду на їх особисті переваги.
При проведенні соціологічних досліджень соціологічні методи ви-користовують, як правило, в комплексі, тобто в інтегрованому вигляді, що характеризується певними обмеженнями кожного з них стосовно повноти, об'єктивності, якості та швидкості отримання соціологічної інформації. [12,cт.213-214]
3. СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ АНАЛІЗУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Програма соціологічних досліджень, методи їх проведення логічно продовжуються аналізом отриманих даних задля ефективного використання і
практичної реалізації сформульованих висновків, рекомендацій та
пропозицій. Цей творчий цикл єднання теорії і практики є комплекс
но-системним, цілісним, кожний компонент якого відіграє свою важ
ливу роль у процесі проведення соціологічного дослідження.
Аналіз соціологічних даних (від грецьк. - розчленування об'єкта на елементи) являє собою етап конкретно-соціологічного дослідження, в ході якого за допомогою змістових суджень та математико-статистичних методів на основі первинної інформації розкриваються зв'язки досліджуваних змінних величин.
Процедура аналізу соціологічних даних включає: 1) опрацювання інформації; 2) її узагальнення; 3) інтерпретацію отриманої інформації. Оволодіння прийомами, методами та технологією аналізу становить істотний фактор результативності дослідження. Тому є сенс зупинитися на процедурі аналізу соціологічних даних докладніше.
Опрацювання соціологічної інформації. Для успішного його проведення потрібна певна послідовність. На першій стадії весь масив методичного інструментарію перевіряється на предмет:
а) його точності, повноти і якості заповнення, виявлення помилок у
відповідях на запитання та їх корекції, вибракування тих, які заповнені менш ніж на третину, контролю чіткості й адекватності
відповідей, обведення цифрових кодів;
б) кодування інформації, її формалізації, присвоєння кожному варіанту відповідей певних умовних чисел-кодів, створення системи чисел, у якій вирішальне значення має сам порядок кодів (чи сел). [14, cт.231-240]
Отже, кодування - важливий чинник опрацювання соціологічних даних, який, у свою чергу, є невід'ємною складовою частиною їх всебічного аналізу. Кодування інформації відбувається ще до початку дослідження, коли певні коди одержують ті варіанти відповідей на запитання анкети, які закладено в концепцію загальної проблеми. Після опитування проводиться кодування відповідей в такій послідовності:
а) виписуються всі варіанти відповідей та визначається їх частота;
б) здійснюється їх класифікація, зведення в певні змістові групи;
в) розроблюється формалізований список варіантів - кодифікатор;
г) за допомогою кодифікатора кодуються всі варіанти відповідей.
Слід зауважити, що для кодування інформації використовують два
види процедур: 1) наскрізну нумерацію всіх позицій (порядкова сис-тема кодування); 2) нумерацію варіантів лише в межах одного запитання (позиційна система кодування). Вибір того чи іншого виду процедур (способів кодування) залежить від характеру програмного забезпечення ЕОМ.
Тільки після проведення кодування можна переходити безпосередньо до опрацювання інформації. Існує два вивірених практикою способи такого опрацювання: 1) ручний; 2) машинний, якому в сучасних умовах віддається перевага. При цьому найчастіше використовують персональні комп'ютери, за допомогою яких можна опрацювати досить значні масиви соціологічної інформації. Технологічна процедура такої роботи повторює загальні правила, але соціолог, окрім цього, повинен знати технічні можливості ЕОМ, уміти правильно й своєчасно скласти завдання для опрацювання. Результати розрахунків за допомогою ЕОМ одержують у вигляді табуляграм, їх зміст і форма запису соціологічної інформації визначаються гіпотезами дослідження та технічними можливостями.
Таким чином, опрацювання інформація дає надійні підстави для її узагальнення, яке є ще одним елементом її загального аналізу. В свою

 
 

Цікаве

Загрузка...