WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологічні дослідження: структура і методологія, методи, сутність та аналіз, ефективність - Курсова робота

Соціологічні дослідження: структура і методологія, методи, сутність та аналіз, ефективність - Курсова робота

в тій чи іншій послідовності за позиціями і утворюють відповідну шкалувимірів, які бувають різних типів. [7,cт.100-105]
У свою чергу, номінальні шкали відбивають якості, тобто рівноправність об'єкта (1 - чоловік, 2 - жінка), порядкові - рівноправність і послідовність, тобто порядок ("більш ніж", "краще ніж"), метричні - рівноправність, порядок і рівність дистанцій, тобто інтервалів між парами об'єктів за певною ознакою (зарплата, стаж, вік, прибуток). Усі ці параметри закладаються у програму соціологічних досліджень, що реалізується на основі наукових методів, диференційованих та інтегрованих між собою.
2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ЗБИРАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОТ ІНФОРМАЦІЇ
Диференціація соціологічних методів дозволяє розглянути кожен з них окремо, підкреслюючи його специфіку. У такій диференціації є різні рівні, серед яких наймасштабнішим є виділення таких методів:
1) аналіз документів; 2) опитування, 3) спостереження; 4) експе-римент. Кожний з цих методів диференціюється за певними ознака
ми, характеризується своєю внутрішньою структурою. У даному ви
падку йдеться саме про таку структуру. Далі постає потреба інтегрувати соціологічні методи в єдину систему і цілісність.
Отже, аналіз документів, тобто спеціально створених предметів, призначених для передавання чи зберігання інформації. Залежно від засобів фіксації даних їх розподіляють передусім на такі: 1) текстові;
2) статистичні; 3) іконографічні, кожен з яких містить різноманітні
форми документальних повідомлень. Аналіз документів має два варі
анти, чи дві сторони - зовнішню та внутрішню. Зовнішній аналіз документів пов'язаний з появою документа, його загальною характеристикою, видом, формою, обставинами формування, автором, метою
створення, надійністю і вірогідністю. Внутрішній аналіз документів -
це дослідження їхнього змісту, сутності інформації, що в них містить
ся, у контексті завдань дослідження за відповідною схемою, визначенням текстових індикаторів ключових понять концепції дослідження.
Значно підвищують об'єктивність у розумінні документів спеціалі-зовані наукові методи аналізу: логіко-семантичні, методи юридичного тлумачення закону тощо. Це один з проявів подальшої диференціації соціологічних методів, зокрема методу аналізу документів. Крім традиційного (класичного, якісного) аналізу документів застосовують контент-аналіз (формалізований, кількісний). Перший передбачає все розмаїття розумових операцій, спрямованих на Інтерпретацію змісту документа, а другий з'ясовує змістові одиниці, які можна однозначно фіксувати та переводити у кількісні показники за допомогою одиниць рахування. [8,cт.23-24]
Важливо наголосити, що контент-аналіз використовує змістові одиниці відповідно до концепції дослідження, провідної ідеї тексту документа. Індикаторами одиниць тут можуть бути окремі поняття, теми, події, імена. За допомогою одиниць рахування здійснюється кількісна оцінка об'єкта, частота появи ознак його у полі зору дослідника, що фіксується з математичною точністю. Саме високий ступінь точності, коли є великий обсяг несистематизованого матеріалу, - перевага контент-аналізу. Обмеженість його полягає в тому, що не всю різноманітність змісту документа можна виміряти за допомогою кількісних показників. Традиційний і формалізований аналізи документів взаємодоповнюються, компенсуючи недоліки один одного.
Ще один соціологічний метод - найпоширеніший, багато в чому універсальний - метод опитування. Його основу становить сукупність запитань респондентові, відповіді якого є необхідною для дослідника інформацією. Опитування - це метод одержання первинної соціологічної інформації, що ґрунтується на усному або письмовому зверненні до людей, наслідки якого важливі на емпіричному й теоретичному рівнях.
Запитання, які соціолог адресує респондентові, поділяються на такі: 1) результативні (змістові) - щодо змісту об'єкта; 2) функціональні, за допомогою яких упорядковується сам процес опитування. Функціональні запитання, у свою чергу, диференціюються на такі: а) функціонально-психологічні (для усунення напруженості); б) запитання-фільтри (для визначення того, чи належить респондент до вказаної групи); 3) контрольні запитання (для перевірки вірогідності даних).
Крім того, залежно від наявності можливих відповідей запитання диференціюються на такі: 1) відкриті (можливі відповіді не пропонуються); 2) закриті (пропонуються можливі відповіді). Існує кілька закритих запитань: а) "так - ні"; б) альтернативні; в) запитання-меню. Альтернативні відрізняються від варіанту "так - ні" врівноваженістю формулювання, тобто вони містять обидві можливі відповіді. Різновидом альтернативного є шкальне запитання, коли респондент відзначає інтенсивність одного з варіантів. Запитання-меню не виключає один з варіантів, а навпаки, пропонує (меню) кілька варіантів відповідей. [9,cт.285-289]
Опитування передбачає чіткість формулювань, їх зрозумілість для респондента, звернення до нього щодо мети, змісту, механізму відповідей, диференціацію опитування за місцем проживання та роботи.
За характером взаємодії виділяють такі види опитування: 1) ан-кетування; 2) інтерв'ювання. Кожен з цих видів анкетування також позначений певною внутрішньою структурою. Так, анкетування поділяється на пресове (анкети друкуються засобами масової інформації з проханням надіслати їм відповіді); поштове (анкети розсилаються поштою); роздаткове (анкети роздаються групою осіб, зосереджених у певному місці).
Інтерв'ю (тобто бесіда, що проводиться за планом) може бути особистим, телефонним, клінічним (глибоким, довгочасним) і фокусованим (короткочасним).
До аналізу документів та опитування близький ще один із соціо-логічних методів - спостереження. Спостереження - це цілеспрямоване сприйняття явищ об'єктивної дійсності, у процесі якого одержуються знання щодо зовнішніх сторін, властивостей та відносин об'єктів, що вивчаються. Іншими словами, спостереження - це пряма реєстрація подій (що відбуваються) з боку очевидця, тобто того, хто спостерігає.
На відміну від буденного спостереження у науковому спостереженні наперед планується його організація, розробляється методика реєстрації, опрацювання та інтерпретації даних, що дозволяє забезпечити відносну надійність інформації. Головним об'єктом при цьому є поведінка окремих людей і соціальних груп, а також умови їх діяльності. Використовуючи метод спостереження, можна вивчати реальні стосунки у дії, аналізувати реальне життя людей, конкретну поведінку суб'єктів різноманітної діяльності. [10,cт.105-107]
Диференціація методу спостереження означає його поділ на структуроване і неструктуроване. Перше є таким, що контролюється, при цьому соціолог визначає цільову установку і структуру дослідження; друге - не контролюється, тут відсутні параметри спостереження, крім визначення безпосереднього об'єкта дослідження, коли воно перебуває на початковому етапі і має пошуковий характер.
Залежно від
Loading...

 
 

Цікаве