WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Біографічний метод у соціології - Реферат

Біографічний метод у соціології - Реферат

проблему - проблему правдивості. Її можна сформулювати у формі питання: про які об'єкти дослідження повідомляють нам біографічні дані? Якщо метою збору біографічних даних є одержання відомостей про типову послідовність подій певної групи, ті проблеми зрілості даної людини, її пам'яті, зацікавленості в тім, щоб про неї склалась гарна думка, використання літературної форми вираження (весела розповідь, неясна розповідь), є джерелом перекручування дійсності. Дензин бачить можливість контролю цих джерел за допомогою тріангуляції джерел (документів, інтерв'ю й т.п.), а також аналізу перспектив різних акторів, які підтримують зв'язок з досліджуваною особою. Процедура визначення "фактів" заключається в такому випадку в пошуку згоди між різними джерелами й перспективами. Ця процедура припускає, що факти існують незалежно від джерел і перспектив. Але що робити, якщо те, що вважається фактом, по-різному сприймається судовим куратором і неповнолітнім злочинцем? У цьому випадку дослідник не може виявити справжнє життя неповнолітніх злочинців через тріангуляцію джерел і перспектив. Він може лише зіставити їх для визначення комплексної моделі інтеракції, що дає соціально об'єктивний результат, з якого дослідник почав свої дослідження (наприклад, критерії вибору випадків для дослідження). Збіг різних повідомлень, що стосується послідовності подій, можна використати для того, щоб визначити, чи були вони в дійсності, але лише в тому випадку, якщо оповідачі використали одну і ту ж саму мову. Критерій підбору фактів для службового архівного запису звичайно визначаються й кодифікуються відповідно до певних правил. Однак те, що в досліджуваній групі вважається "фактами", часто доводити реконструювати соціологові, тому що жодний опис не може вивчатися окремо від перспективи.
Вивчення біографії або життєвого шляху (траєкторії) має місце в практиці багатьох дослідників, які дотримуються різних методологій (приміром, різновиду марксизму або так названої емпіричної соціології, що тяжіє до позитивізму).
3. Третя сфера застосування біографічного методу в соціології стосується виду використовуваного матеріалу, способу його збору й аналізу. Саме цим обумовлене різне визначення біографічного методу. Отже, біографічним методом уважається підхід, відповідно до якого об'єктом дослідження (незалежно від методологічних установок) є біографія індивіда, соціальної групи, соціального інституту або організації. В інших випадках це визначення використовується для позначення типу використовуваних для аналізу матеріалів: автобіографічний метод, щоденниковий метод, метод особистих документів.
Дослідники, які послідовно дотримуються першої сфери, тобто, розглядають біографічний метод як якусь методологічну прихильність, у своїй дослідницькій практиці обмежуються тільки певним типом матеріалів (джерел) і способів аналізу. Керуючись положенням, що основними передумовами аналізу є категорії значення, розуміння або інтеракції, ці дослідники опираються тільки на всебічний біографічний матеріал, що зберігає риси розповіді про своє життя - повідомлення, у яке не втручається дослідник або інші фактори. Особливий упор робиться на використання таких повідомлень, як: щоденники, автобіографії, листи, спогади, повідомлення, журнали, висловлення на певну тему або розказані історії або інакше інтерв'ю-розповіді (застосовувані в останні роки у ФРН, а також частково у Франції й Швейцарії). Способи одержання й використання матеріалів подібного типу бувають різними. Представники подібного трактування біографічного методу в соціології застосовують на практиці лише деякі способи аналізу перерахованих джерел. Насамперед, мова йде про якісний аналіз, у першу чергу що припускає аналіз змісту або застосування соціолінгвістичного підходу при обробці матеріалів цього типу. Звичайно відмова від кількісних методів має програмний характер. Само собою зрозуміло, у цьому випадку можуть виникнути суперечки щодо цінності таких матеріалів і способів якісного аналізу. Суперечки і їхня спрямованість залежати від методологічної прихильності того, хто висуває докори на адресу прихильників біографічного методу в соціології.
Інакше розглядається питання джерел і їхнього аналізу, коли мова йде не про прихильників біографічного методу. Насамперед, тими вченими, які трактують біографію як об'єкт аналізу. Крім названих вище матеріалів (таких, як щоденники, автобіографії й т.п.), цей метод дослідження використовує інші джерела, наприклад, службові документи, статистичні дані, поліцейські звіти, особисті анкети, судові справи, медичні карти. Відрізняються й способи аналізу. Дуже часто застосовуються кількісні методи, які розглядають текст автобіографії як відповідь на анкету.
Ми розглянули різні способи трактування або розуміння біографічного методу в соціології для того, щоб упорядкувати погляди, що містяться в різних роботах (польських і іноземних). Нам представляється це необхідним, оскільки вже кілька років біографічний метод користується популярністю в дослідників. А це породжує його різну інтерпретацію.
Список використаних джерел
1. Bertaux D. (ed.) 1981, Biography and Society, Sage Publ. Co. Beverly Hills. 1988 - 479 с.
2. Bertaux D. (ed.) Biography and society. The life-history approach in the social science. L.: Sage, 1981.
3. Helling I., 1985, Metoda badanbiograficznych, w: Kultura i Spoteczenstwo, nr3,ss. 93-115.
4. http://sharh.freenet.uz/lib/raz/sotsi_1.htm
5. http://www.temadnya.ru/spravka
6. Mansfield R. S., Busse T. V. The psychology of creativity and discovery (scientists and their work). Chicago: Nelson Hall, 1981.
7. Manuel F. E. A portrait of Isaak Newton. Harvard Univ. Press, 1968.
8. Schutz ?., 1972, The Phenomenology of the Social Word, Heinemann, London.
9. Sorensen A. Unterschiede in lebenslauf von frauen und mannem // Kolner Ztschr. fur Soziologie u. Sozialpsychologie. 1990. H.31. S. 304 - 321.
10. Srodka A., Szezawinski P. Biogramy uczonych polskich. Wroclaw, 1983.
11. Whiting В. G. How to predict creativity from biographical data // Research Management, 1972. V. 15. N 6. Р. 28 - 34.
12. Волков Ю.Г. Социология Элементарный курс., М: Юристъ, 2001.
13. Гиндилис Н. Л. Пионеры просопографии в науке // ВИЕТ, 1991. № 1. С. 27 - 38.
14. Девятко И. Ф. Методы социологического исследования. Учебное пособие. М.: ИСО РЦГО-TEMPUS/TACIS, 2002.
15. Кон И. С. Постоянство и изменчивость личности // Психол. журн. 1987. Т. 8. № 4. С. 123 - 137.
16. Кравченко А. И. Основы социологии: Учеб. пособ. Для студентов средних и спец. уч. завед. - Екатеринбург: Деловая книга, М.: Логос, 1998 - 384 с.
17. Краткий словарь по социологии / Под. общ. ред. Д. М. Гвишиани, Н. И. Лапина; сост. Э. М. Коржева, Н. Ф. Наумова. - Политиздат,
18. Лукашевич Н.П. Туленков Н.В. Социология: Учеб.пособ. - К.: МАУП, 2002.
19. Рыбников Н. А. Биографии и их изучение. М., 1920.
20. Рыбников Н. А. Психология и биографии // Психология. 1929. Т. 2. Bып. 2. С. 215 - 226.
21. Сох С. М. The early mental traits of three hundred geniuses. Stanford Univ. Press, 1926.
22. Сурмин Ю.П. Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований: Учеб.пособ. - К.: МАУП, 2000.
23. Туленков Н.В. Социологическое исследование: понятие, программа, методы: Конспект лекции по социологии.- К.: УГУФВС, 1994.
Loading...

 
 

Цікаве