WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Біографічний метод у соціології - Реферат

Біографічний метод у соціології - Реферат


Курсова робота
Біографічний метод у соціології
?
Зміст
ВСТУП 3
1. ВИДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 4
2. БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД: ІСТОРІЯ 7
3. ОПИС БІОГРАФІЧНОГО МЕТОДУ 9
4. РІЗНЕ РОЗУМІННЯ БІОГРАФІЧНОГО МЕТОДУ В СОЦІОЛОГІЇ 14
Список використаних джерел 24
ВСТУП
У структурі соціології виділяють три взаємозалежних рівні: загально соціологічну теорію, спеціальні соціологічні теорії й соціологічні дослідження. Їх називають ще приватними, емпіричними, прикладними або конкретними соціологічними дослідженнями. Всі три рівні доповнюють один одного, що дозволяє одержати при вивченні соціальних явищ і процесів науково обґрунтовані результати.
Соціологічне дослідження - це система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, підлеглих єдиної мети: одержати точні об'єктивні дані про досліджуване соціальне явище.
Дослідження починається з його підготовки: обмірковування цілей, програми, плану, визначення коштів, строків, способів обробки й т.д.
Другий етап - збір первинної соціологічної інформації (запису дослідника, виписки з документів).
Третій етап - підготовка зібраної в ході соціологічного дослідження інформації до обробки, складання програми обробки й сама обробка.
Заключний, четвертий етап - аналіз обробленої інформації, підготовка наукового звіту за підсумками дослідження, формулювання висновків і рекомендації для замовника, суб'єкта.
1. ВИДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вид соціологічного дослідження визначається характером поставлених цілей і завдань, глибиною аналізу соціального процесу.
Розрізняють три основних види соціологічного дослідження: розвідувальне (пілотажне), описове й аналітичне.
Розвідувальне (або пілотажне, зондажне) дослідження найпростіший вид соціологічного аналізу, що дозволяє вирішувати органічні завдання. Іде обробка методичних документів: анкети, інтерв'ю, опитного аркуша. Програма такого дослідження спрощена. Обстежувані сукупності невеликі: від 20 до 100 чоловік.
Розвідувальне дослідження звичайно випереджає глибоке вивчення проблеми. У ході його уточнюються мета, гіпотези, завдання, питання, їхнє формулювання.
Описове дослідження - більше складний вид соціологічного аналізу. З його допомогою одержують емпіричну інформацію, що дає відносно цілісне подання про досліджуване соціальне явище. В описовому дослідження можливе застосування одного або декількох методів збору емпіричних даних. Сполучення методів підвищує вірогідність і повноту інформації, дозволяє зробити більше глибокі висновки й обґрунтовані рекомендації.
Самий серйозний вид соціологічного дослідження - аналітичне дослідження. Воно не тільки описує елементи досліджуваного явища або процесу, але й дозволяє з'ясувати причини в його основі. Головне призначення такого дослідження - пошук причинно-наслідкових зв'язків.
Аналітичне дослідження завершує розвідувальне й описове дослідження, у ході яких збираються відомості, що дають попереднє подання про певні елементи досліджуваного соціального явища або процесу.
Підготовка соціологічного дослідження безпосередньо починається не зі складання анкети, а з розробки його програми, що складає з дух розділів - методологічного й методичного.
У методологічний розділ програми входять:
а) формулювання й обґрунтування об'єкта й предмета соціальної проблеми;
б) визначення об'єкта й предмета соціологічного дослідження;
в) визначення завдань дослідника й формулювання гіпотез.
Методичний розділ програми припускає визначення досліджуваної сукупності, характеристику методів збору первинної соціологічної інформації, послідовність застосування інструментарію для її збору, логічну схему обробки зібраних даних.
Істотною частиною програми будь-якого дослідження є насамперед глибоке й всебічне обґрунтування методологічних підходів і методичних прийомів вивчення соціальної проблеми, під якою варто розуміти "соціальне протиріччя", усвідомлюване суб'єктами як значиме для них невідповідність між існуючим і посадовим, між цілями й результатами діяльності, що виникає через відсутність або недостатність коштів для досягнення цілей, перешкод на цьому шляху, боротьби навколо цілей між різними суб'єктами діяльності, що веде до незадоволення соціальних потреб .
Важливо розрізняти об'єкт і предмет дослідження. Вибір об'єкта й предмета дослідження в певній мері вже закладений у самій соціальній проблемі.
Об'єктом дослідження можуть будь-який соціальний процес, сфера соціального життя, трудовий колектив, які-небудь суспільні відносини, документи. Головне, щоб всі вони містили соціальне протиріччя й породжували проблемну ситуацію.
Предмет дослідження - ті або інші ідеї, властивості, характеристики, властивому даному колективу, найбільш значимі із практичної або теоретичної точки зору, тобто те, що підлягає безпосередньому вивченню. Інші властивості, риси об'єкта залишаються поза полем зору соціолога.
Аналіз будь-якої проблеми можна провести в теоретичному й прикладному напрямках залежно від мети дослідження. Ціль дослідження може бути сформульована як теоретична. Тоді при підготовці програми основна увага приділяється теоретичним і методологічним питанням. Об'єкт дослідження визначається тільки після того, як виконана попередня теоретична робота.
2. БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД: ІСТОРІЯ
Біографічний метод-один зі специфічних методів аналізу особистих документів, при якому для рішення к. л. проблеми збирають і узагальнюють матеріали, що відображають участь людини в тих або інших соціальних подіях і його відношення до них. На основі цих документів досягається також опис різноманітних соціальних груп, виробляються деякі гіпотези про те або інше соціальне явище, осмислюються деякі соціально-психологічні процеси, що відбуваються в групі. Першими класичними зразками використання біографічного методу були роботи У. Хілі "Злочинець" (1915) і "Щиросердечні конфлікти й неправильне поводження" (1917), в 20-і рр. Э. Т. Крейгер досліджував особисті документи - листи, щоденникові записи й письмові сповіді. Біографічний метод теоретично розроблений Томасом і Знанецким, які у своїй роботі "Польський селянин у Європі й Америці" (1919) проаналізували кореспонденцію між сім'ями, що виїхали в США й залишилися на батьківщині, автобіографії емігрантів для того, щоб з'ясувати взаємодію між культурними цінностями й установками особистості, механізми й процес пристосування особистості до нових соціальних умов. Хілі в 1923 р. на щорічному симпозіумі соціологів проголосив біографічний метод кращим способом заповнення вченими свого незнання людської особистості, її поводження й психічного життя. Довідатися мотивацію соціального поводження, затверджував він, можливо, тільки пізнавши сімейні обставини, спадковість, спосіб життя, соціальні контакти людини. При різноманітному застосуванні біологічного методу його прихильники (крім уже згаданих варто назвати також Лассуєлла, Р. Ш. Каван, Г.Зорбо, Лантухі, Міда) сходилися на тім, що у формуванні особистості основне значення мають саме біографічні факти - особисті взаємини зі членами родини й групи, переломні моменти життя, спадковість, ступінь і характер придушення підсвідомих інстинктів - біологічної спадщини, що зв'язує людини з його природою, що породила. Підкреслювалося, що біографічний метод сприяє встановленню плідного міждисциплінарного співробітництва в
Loading...

 
 

Цікаве