WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологія економіки як наука: об’єкт, предметна сфера та функції - Реферат

Соціологія економіки як наука: об’єкт, предметна сфера та функції - Реферат

нововведення як непотрiбного, неефективного i навiть шкiдливого; у звинуваченнi новаторiв в авантюризмi i корисливих мiркуваннях; у вихваляннi звичного порядку як такого, що має перевагу порiвняно з iнновацiєю; у прийняттi рiшень, що ускладнюють впровадження тощо. Опiр впровадженню iнновацiї чинять 4% працiвникiв, що беруть участь у ньому. Серед них переважають рядовi працiвники i керiвники середньої ланки. З огляду на сучасний стан дослiджень трудової поведiнки завданням соцiологiчної науки є розгортання дослiджень, спрямованих на пошук ефективних методiв управлiння суб'єктивним ставленням (поведiнкою) працiвникiв до соцiально-економiчної дiяльностi, стимулiв, що вiдображають реальнi потреби людей. Управлiння поведiнкою передбачає не тiльки адекватну орiєнтацiю iнтересiв кожної соцiальної групи, а й погодження суспiльних, групових i особистих iнтересiв "по вертикалi", iнтеграцiю iнтересiв груп, що взаємодiють у "горизонтальній площинi". Радикальнi змiни, що вiдбуваються в системi господарювання, ставлять новi, пiдвищенi вимоги до поведiнки працiвникiв, доводять неефективнiсть адмiнiстративних методiв управлiння трудовою поведінкою. Щоб регулювати поведiнку груп вiдповiдно до соцiально схвалюваних норм, слiд знати iнтереси цих труп, а також способи виявлення iнтересiв, яким цi групи вiддають перевагу. Інтереси - латентнi i лише частково виявляються в цiннiсних судженнях, мотивацiї i, нарештi, в поведiнцi. Першi два з трьох названих елементiв визначаються за допомогою соцiологiчного опитування. Соцiологiчне дослiдження трудової поведiнки працiвникiв передбачає: 1) урахування специфiчних соцiальних потреб рiзних соцiально-демографiчних груп працiвникiв; 2) коригування системи матерiального стимулювання з урахуванням особливостей групової "реакції" на рiзного роду стимули; З) приведення системи стимулювання до стану, адекватного мотивацiйнiй сферi; 4) вивчення особливостей iндивiдуального i колективного матерiального стимулювання з урахуванням нових соцiально-економiчних реалiй. Слiд зазначити, що можливiсть використання результатiв соцiологiчних дослiджень з метою управлiння трудовою поведiнкою су'ттєво зумовлюється рiвнем i змiстом економiчної культури управлiнського персоналу та суспiльства в цiлому. Пiд економiчною культурою розумiється сукупнiсть соцiальних цiнностей i норм, якi є регуляторами економiчної поведiнки та виконують роль соцiальної пам'ятi економiчного розвитку. У такому контекстi цi регулятори можуть сприяти (чи заважати) трансляцiї, вiдбору та оновленню цiнностей, норм i потреб, що функцiонують у сферi економiки та орієнтують її суб'єктiв на тi чи iншi форми економiчної активностi. Головними особливостями економiчної культури є такi: 1. Вона охоплює лише тi цiнностi, норми, потреби, якi виникають з потреб економiки i суттєво впливають на неї. 2. Основним каналом впливу на економiку є економiчна поведiнка, на яку суттєво впливає полiтична влада. З. Вона бiльше, нiж iншi види культур, орiєнтована на управлiння поведiнкою людей. Цi особливостi значною мiрою зумовлюють функції економiчної культури: 1) функцiя соцiальноi пам'ятi щодо iсторii економiчних вiдносин: вибiр (вибраковка, збереження, нагромадження) цiнностей i норм, необхiдних для виживання й розвитку економiки; 2) функцiя нагромадження еталонiв вiдповiдної економiчноої поведiнки, економiчної активностi; З) функцiя трансляцiї з минулого в сучаснiсть цiнностей i норм, що лежать в основi працi, споживання, розподiлу та iнших економiчних дiй i вiдносин; 4) функцiя оновлення цiнностей i норм, якi регулюють розвиток економiки, виступаючи джерелом нових нормативних уявлень i нових зразкiв соцiально-економiчної поведiнки. Завдяки реалiзацiї цих функцiй економiчна культура є одним iз соцiальних механiзмiв управлiння трудовою поведiнкою i, в такому контекстi,- управлiння соцiально-економiчними вiдносинами. Соцiальний механiзм управлiння економiкою. Його роль пiдвищується у зв'язку зi збiльшенням впливу людського фактора на соцiально-економiчну поведiнку людей i колективiв. Соцiальний механiзм управлiння економiкою розумiється як стiйка система економiчної поведiнки i взаємодiї рiзних груп, регулювання дiй соцiальних чинникiв i забезпечення внутрiшньої єдностi функцiонування складних соцiально-економiчних об'єктiв, узгодження розвитку продуктивних сил та виробничих вiдносин. Соцiальний механiзм управлiння i розвитку економiки реалiзується, пристосовуючись до рiзних рiвнiв територiальної структури суспільства - країни в цiлому, регiону, областi, мiста, району, а також до вiдповiдного рiвня органiзацiйної структури виробництва - вiдомства, об'єднання, пiдприємства, цеху. На кожному рiвнi цих структур функцiонують специфiчнi групи, здiйснюються окремi види дiяльностi i поведiнки, досягаються рiзнi результати. Отже, є пiдстави говорити про множину окремих соцiальних механiзмiв, що дiють на рiзних рiвнях територiальних та органiзацiйних структур економiки. Щоб дослiдити соцiальний механiзм управлiння економiкою в його багатогранностi та цiлiсностi як систему, доцiльно розчленувати її на ряд пiдсистем, що мають простiшу будову. Для соцiологiчного аналiзу слiд використовувати комплексно-аспектнi проекції цих пiдсистем. Як такi можуть розглядатися: 1) територiальна проекцiя, яка передбачає вивчення соцiально-економiчного становища, iнтересiв поведiнки i взаємодii регiональних i поселенських груп, їхролi в економiчному розвитку суспiльства; 2) органiзацiйно-виробнича проекцiя, в рамках якої вивчаються вiдомчi, адмiнiстративнi та органiзацiйнi фактори поведiнки трудових колективiв, соцiальнi аспекти взасмодії вiдомств, установ, первинних пiдроздiлiв, а також вплив цих взаємодiй на економiчний розвиток; З) соцiально-управлiнська проекцiя, пов 'язана з вивченням становища, iнтересiв, поведiнки i взаємодiї вертикально субпiдрядних груп працiвникiв у суспiльному виробництвi; 4) особистiсно-господарська проекцiя, яка передбачає вивчення становища i поведiнки рiзних груп працiвникiв у приватному секторi виробництва; 5) прибутково-споживча проекцiя, в рамках якої вивчаються групи працiвникiв, що вiдрiзняються рiвнем i джерелами прибуткiв, поведiнкою у сферi розподiльчих вiдносин, а вiдповiдно й у виробництвi. Перелiченi проекцiї треба розглядати як досить самостiйнi пiдсистеми соцiального механiзму розвитку економiки, сукупнiсть яких має вiдбивати його внутрiшню структуру. Їх набiр не є повним, вiн вiдображає тi сторони соцiального механiзму розвитку економiки, структура яких найбiльш зрозумiла i якi можуть практично вивчатися на сучасному рiвнi соцiологiчних знань. Вивчення соцiальних механiзмiв управлiння i розвитку економiки спрямоване як на фiксацiю його нормального функцiонування, так i на виявлення дисфункцiй, суперечностей та складнощiв у розвитку економiки. Як справедливо зазначас І.Орлова, аналiз причин дисфункцiй соцiального механiзму має висвiтлити специфiчне становище окремих соцiальних груп, що є суб'єктами механiзму, а також умови, вiд яких воно залежить. Важливо при цьому виявити специфiчнi iнтереси та потреби суб'єктiв, а також ступiнь їх задоволення суспiльством.
Loading...

 
 

Цікаве