WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Cоціологічне дослідження (проект): ефективність роботи львівських правоохоронних органів - Реферат

Cоціологічне дослідження (проект): ефективність роботи львівських правоохоронних органів - Реферат

Основним поняттям системного підходу виступає система, яка позначає певний матеріальний або ідеальний об'єкт, що розглядається як складне цілісне утворення. У зв'язку з тим, що одна й та ж система може розглядатися з різних точок зору, системний підхід припускає виділення певного системо-створюючого параметра, тобто властивості, що зумовлюють пошук сукупності елементів системи, мережу зв'язків та відносин між ними, її структуру. З причини того, що будь-яка система знаходиться в певному середовищі, то системний підхід повинен враховувати її зв'язки і відносини із оточенням. Звідси відбувається друга вимога системного підходу - враховувати, що кожна система виступає підсистемою іншою, більшої системи, і, навпаки, виділяти в ній менші підсистеми, які в іншому випадку можуть розглядатися як системи. Системний підхід в соціології обов'язково припускає з'ясування принципів ієрархії елементів соціальної системи, форм передачі інформації між ними, способів їх впливу один на одного. При вивченні суспільної свідомості, громадської думки. різних соціальних спільнот - класів, шарів, потреб та вимог різнихсоціальних шарів тощо - використовуються методи аналізу документів, опиту, у тому числі анкетування, спостереження і т.п. При дослідженні міжособових стосунків усередині малих груп, шарів, ставлення особи до тих або інших суспільних явищ, життєвих і ціннісних орієнтацій та установок особи використовуються методи соціометрії, соціальної психології і т.п. методи статистики, факторного, латентно- структурного, коректувального аналізу, використовування математики і т.п.
2.4. Закони і категорії соціології
Основою вивчення соціальних взаємин, тобто зведення індивідуального до соціального, може служити вивчення структури соціальних зв'язків та фактів, включених у зв'язки, їх типи і т.п. В суспільстві є нескінченна безліч різних соціальних систем. Значна частина таких зв'язків носить випадковий та тимчасовий характер. Особливість соціології як науки полягає в тому, що соціальні зв'язки й відносини вивчаються на рівні соціальних законів та закономірностей.
Соціальні закони - більш менш повне віддзеркалення явищ, притаманних навколишньому світу. Що ж таке соціальний закон? Соціальний закон - це вираз істотного, загального й необхідного зв'язку соціальних явищ і процесів, перш за все, зв'язків соціальної діяльності людей або їх власних соціальних дій. Соціальні закони складаються в різних сферах діяльності людини і, перш за все, у сфері матеріальної діяльності і здійснюється за допомогою діяльності людей. Існують загальні і специфічні закони в соціології. Загальні закони соціології - предмет вивчення філософії. Специфічні закони соціології вивчаються саме соціологією й складових її методологічну основу. Але тут треба зауважити, що ставлення соціологів до соціальних закономірностей та законів дещо змінилося. Якщо раніше дослідники вважали, що соціологія - наука про закони розвитку і функціонування суспільства, а соціальний закон - це незалежний від суб'єкта зв'язок, що повторюється характер якого визначає зміст і напрям соціального розвитку на будь-якому рівні соціальної організації, формування, то тепер соціологи схильні вважати, що законів історії, законів природи не існує. Те, що називалося раніше законами, насправді лише опис вірогідних тенденцій розвитку. Загальний соціальний закон в колишньому розумінні є загальним, повторюваним й односпрямованим та додає суспільству сховану містичну сутність. Колишні уявлення соціології про те, що суспільство розвивається на основі раз й назавжди встановлених законів, не витримали перевірки.
Передбачення ще не означає пророцтво. Якщо спостерігаємо щось, що виявляється як історична тенденція або напрям, то не можемо знати чи виявиться воно завтра, у майбутньому. Безумовно, в суспільстві існують найсильніші детермінанти, що визначають життя суспільства: влада, ідеологія, економіка. Але жодна з них не може бути названа ведучою або вирішальною тенденцією розвитку. Лише у взаємодії вони формують тенденцію еволюції людства. Об'єктивність соціального закону в тому, що нові покоління застають готові відносини зв'язку, тенденції, що склалися без їх участі. Об'єктивність соціального закону - це ряд сукупних дій мільйонів людей. Але коли говорять, що закони суспільства виявляються через діяльність людей - це помилка. Виникає уявлення, що є закон, якийсь істотний зв'язок, який має самостійне буття і виявляється в діяльності людей. Але вся річ у тому, що це єство не виявляється - вона і є діяльність. Ось вона то і не залежить від індивіда, тому що є результат діяльності мас, що перехрещується. Соціальний закон реалізується й втілюється в життя не взагалі, а в конкретній формі - у діяльності людей. А кожна окрема людина - здійснює свою діяльність у конкретних умовах суспільства, в умовах конкретної соціально-політичної або виробничої діяльності, у системі яких він займає певний виробничий та соціальний стан.
В соціології виділяють п'ять категорій соціальних законів:
" закони, що констатують співіснування соціальних явищ. Відповідно до таких законів, якщо є явище А, то повинне бути й явище Б. Так, індустріалізація й урбанізація суспільства визначають скорочення зайнятих у сільському господарстві населення.
" закони, що встановлюють тенденції розвитку. Вони обумовлюють зміну структури соціального об'єкту, перехід від одного порядку взаємин до іншого. Зміна характеру продуктивних сил вимагає зміни відносин виробництва.
" закони, що встановлюють зв'язок між соціальними явищами. Закони функціональні. Вони виражають зв'язок між основними елементами соціального об'єкту, що визначає характер його функціонування.
" закони, що фіксують причинний зв'язок між соціальними явищами. Найважливішою й необхідною умовою соціальної інтеграції виступає раціональне поєднання суспільних та особистих інтересів.
" закони, що затверджують можливість або вірогідність зв'язку між соціальними явищами. Рівень шлюборозлучних процесів в різних країнах підвищується і коливається разом із економічними циклами.
Будь-який соціальний закон або тенденція виявляється на практиці не взагалі, а в конкретній формі - в діяльності окремої людини. Людина здійснює свою діяльність в конкретних умовах суспільства. Соціологія досліджує відносини соціальних спільнот, шарів, осіб, що дозволяє не тільки виявити форми прояву соціальних тенденцій в різних сферах суспільства, дисфункціональні елементи в соціальному механізмі, але й усувати їх.
2.5. Функції соціології
Соціологія як самостійна галузь знань реалізує всі властиві суспільній науці функції: теоретико-пізнавальну, критичну, описову, прогностичну, перетворювальну, інформаційну, світоглядну. Взагалі функції гуманітарних наук прийнято поділяти на дві групи:
Loading...

 
 

Цікаве