WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Cоціологічне дослідження (проект): ефективність роботи львівських правоохоронних органів - Реферат

Cоціологічне дослідження (проект): ефективність роботи львівських правоохоронних органів - Реферат

проблеми можливо звернення до різних соціальних об'єктів.
На відміну від об'єкту науки, її предмет - це суттєві властивості та взаємини об'єкту дослідження, пізнання яких необхідне для вирішення теоретичної і практичної проблематики. Предмет дослідження припускає об'єкт, але не співпадає з ним. Предмет соціологічного дослідження обумовлюється властивостями об'єкту і характером проблем, що стоять перед соціологом, рівнем наукових знань і засобів пізнання, якими він володіє. Треба сказати, що один і той же соціальний об'єкт може вивчатися з метою вирішення різних наукових проблем, а предмет дослідження позначує грані, в межах яких об'єкт вивчається в конкретному дослідженні. Згідно традиції, що склалася, при визначенні предмету соціологічного пізнання, виділяються ключові, ті або інші соціальні явища. Зазвичай до них відносять людську взаємодію, соціальні стосунки, соціальніспільності, соціальні процеси тощо.
Природно, суспільство об'єктивно складається з різних соціальних спільнот, це іманентна тобто властива межа будь-якого людського об'єднання, обумовлена багатьма загальними, специфічними чинниками. Між соціальними спільнотами, усередині них, а також між спільнотами й окремою особою не тільки можуть, але й реально виникають багатоманітні відносини. Будь-які відносини, що обумовлюють те або інше соціальне явище, підпорядковують діям визначених закономірностей або тенденцій. Ось ці закономірності й тенденції соціальних взаємин і складають основний предмет вивчення соціології. Різні дослідники визначають предмет соціології по-різному. Ці відмінності зв'язані, насамперед, з тим, що акцент робиться на різних сторонах життя соціальних спільнот і особи: діяльності, поведінці і відносинах. В соціології існують різні напрями, які визначаються неоднаковими підходами до досліджень соціального життя суспільства.
2.2. Соціологічні дослідження - інструмент пізнання соціальної реальності
Позитивістська соціологія, заснована Огюстом Контом, розглядає пізнання соціальної суспільство по аналогії з природою, використовуючи методи точних природних наук. Розуміюча соціологія, яку заснували Макс Вебер і Георг Зіммель, аналізує, перш за все, значущі смислові елементи соціального життя суспільства, роблячи акцент на розумінні змін, рухів.
На різних етапах історичного розвитку людства та в різних соціологічних школах акцент ставився на соціальних спільнотах та різних сторонах їх діяльності. Так вже склалося, що в Європі соціологічна думка зосередила увагу на аналізі макроструктур, тобто на вивченні суспільства в цілому. Американська ж соціологія завжди більше тяжіла до досліджень мікросвіту - малих соціальних груп, соціальних шарів, спільнот. Характеризуючи соціологію як систему знань важливо враховувати, що між класичною соціологією і сучасною соціологією існує певна відмінність. Класична соціологія прагнула збагнення навколишнього світу як би з боку. Задача її полягала в тому, щоб описати об'єкт, розкрити єство, не розглядаючи діяльності суб'єкта. Сучасна соціологія намагається подолати протиставлення об'єкту і суб'єкта, теорії та практики, пізнавального і ціннісного ставлення до світу. Перехід від теоретичного до емпіричного дослідження в соціології здійснюється за допомогою операціоналізації теоретичних понять. Унаслідок формуються певні гіпотези, виявляються ті властивості й відносини об'єкту, які підлягають опису й класифікації. Але треба враховувати, що предмет соціологічного дослідження звичайно має досить складну структуру. Ставлення людини до праці як до загального предмету дослідження включає суб'єктивні й об'єктивні показники ставлення до праці, мотиви і ціннісні орієнтації, характеризуючі окремі типи ставлення до праці та ін. Але не тільки наявність об'єкту та предмету соціологічного дослідження визначає існування соціології як науки. Для пізнання соціальної реальності потрібна певна система, сукупність прийомів, процедур та операцій, за допомогою яких здійснюється соціологічне дослідження. Систематизований спосіб досягнення теоретичного або практичного результату вирішення проблем для отримання нової інформації, усвідомлення специфіки предметної сфери, що вивчається, та закон про функціонування її об'єктів і називається методом в соціології.
2.3. Методи соціального пізнання
Метод в соціології - це спосіб побудови і обґрунтовування соціологічного знання, сукупність прийомів, процедур та операцій емпіричного та теоретичного пізнання соціальної реальності. Метод в соціології залежить не тільки від дослідження соціологією проблеми і побудованої теорії, але й від загальної методологічної орієнтації. Метод включає певні правила, що забезпечують надійність та достовірність знання. Методи соціального пізнання можна розділити на загальні та конкретно-наукові. Загальними методами соціології є матеріалістична діалектика. Суть загальних методів соціології в тому, що економічний базис суспільства признається первинним, а політична надбудова - вторинної. При вивченні соціальних процесів застосовуються такі принципи матеріалістичної діалектики: об'єктивність, історизм і системний підхід
Принцип об'єктивності означає вивчення об'єктивних закономірностей, якими визначаються процеси соціального розвитку. Кожне явище розглядається як багатогранне й суперечливе. Вивчається вся система фактів - позитивних та негативних. Об'єктивність соціологічних знань припускає, що процес їх дослідження відповідає об'єктивній реальності та незалежним від людини й людства законам пізнання. Об'єктивність наукових висновків базується на їх довідності, науковості аргументування.
Принцип історизму в соціології припускає вивчення соціальних проблем, інститутів, процесів у виникненні, становленні й розвитку, збагнення специфіки відповідних історичних ситуацій, розуміння загальних тенденцій розвитку і своєрідності конкретних обставин. Історизм тісно зв'язаний з розумінням протиріч як рушійних сил зміни сформованих взаємин, які розкриваються у взаємодії потреб та інтересів відповідних соціальних спільнот. Історизм дає можливість витягнути уроки з минулого досвіду і, тим самим, розробити обґрунтування сучасної політики. Використовуючи принцип історизму, соціологія має нагоду досліджувати внутрішню динаміку соціальних явищ й процесів, визначити рівень та напрям розвитку і пояснити ті їх особливості, які обумовлені їх історичним зв'язком із іншими явищами та процесами.
Системний підхід - спосіб наукового пізнання та практичної діяльності, при якому (тобто системному підході) окремі частини якого-небудь явища розглядаються в нерозривній єдності із цілим. Системний підхід сформувався шляхом конкретизації принципів матеріалістичної діалектики при вивченні складних об'єктів та отримав розповсюдження в соціології в другій половині XX в.
Loading...

 
 

Цікаве