WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Cоціологічне дослідження (проект): ефективність роботи львівських правоохоронних органів - Реферат

Cоціологічне дослідження (проект): ефективність роботи львівських правоохоронних органів - Реферат

функціонування, розвитку суспільства, соціальних відносин і соціальних спільнот. "Соціологічний словник" визначає соціологію як науку про закони розвитку та функціонування соціальних спільнот і соціальних процесів, про соціальнівідносини як механізмі взаємозв'язку і взаємодії між суспільством та людьми, між спільнотами, між спільнотами й особою. В книзі "Введення в соціологію" наголошується, що соціологія - це наука, в центрі уваги якої знаходяться соціальні спільності, їх генезис, взаємодія і тенденція розвитку. Кожне з визначень має раціональне зерно. Більшість вчених схильна вважати, що предметом соціології є суспільство або певні суспільні явища. Проте, тут можна заперечити. Суспільні явища вивчаються не тільки соціологією, але й низкою інших наук - теорією права, політичною економією, історією, психологією, філософією тощо. Соціологія, в протилежність спеціальним наукам, вивчає не ті або інші соціальні явища, окремі спеціальні сторони або низки суспільних явищ, а вивчає самі загальні родові їх властивості, які не вивчаються жодній з них. Політекономія вивчає тільки господарську діяльність суспільства. Правові галузі знань досліджують тільки право. Теорія мистецтва - тільки мистецтво і т.п. Жодна з наук не вивчає ті загальні властивості, які є в господарських, правових, художніх і релігійних явищах і т.п. А з огляду на те, що вони є приватними видами суспільної діяльності, то у всіх повинні бути загальні родові риси і в житті повинні виявлятися загальні всім соціальним явищам закономірності. Ось ці найбільш загальні властивості й закономірності, властиві всім соціальним явищам і що не вивчаються жодною соціальною наукою, і є найближчий об'єкт соціології.
Отже, соціологія - це наука про родові властивості та основні закономірності суспільних явищ. Соціологія не просто вибирає емпіричний досвід, тобто тілесне сприйняття єдиним засобом достовірного пізнання, суспільних змін, але й теоретично узагальнює його. З появою соціології відкрилися нові можливості проникнення у внутрішній світ особи, розуміння її життєвої мети, інтересів, потреб. Проте соціологія вивчає не людину взагалі, а її конкретну світобудову - соціальне середовище, спільності, в які він включений, спосіб життя, соціальні зв'язки, соціальні дії. Не зменшуючи значення чималих галузей суспільствознавства, все ж у соціології унікальна здатність бачити мир як цілісну систему. При чому система розглядається соціологією не тільки як функціонуюча та що розвивається, але і як перебуваючи в стані глибокої кризи. Сучасна соціологія і намагається вивчити причини кризи і знайти шляхи виходу з кризи суспільства. Основні проблеми сучасної соціології - виживання людства та оновлення цивілізації, підняття її на більш вищий ступінь розвитку. Вирішення проблем соціологія шукає не тільки на глобальному рівні, але й на рівні соціальних спільнот, конкретних соціальних інститутів та об'єднань, соціальної поведінки окремої особи. Соціологія - наука багаторівнева, що представляє єдність абстрактних та конкретних форм, макро- і мікро-теоретичних підходів, теоретичного та емпіричного знання.
Що ж представляють макро- і мікрорівні соціології? Макросоціологічний рівень означає орієнтацію на аналіз соціальних структур, спільнот, великих соціальних груп, шарів, систем і процесів що в них відбуваються. Соціальна спільність, виступаюча об'єктом макросоціологічного аналізу, - це цивілізація і найкрупніші її утворення. Макросоціологічний підхід не вимагає детального розгляду конкретних проблем і ситуацій, а націлений на їх комплексний обхват. Макросоціологічний підхід до явищ пов'язаний з суспільними світовими системами та їх взаємодією, з різними типами культур, з соціальними інститутами й суспільними структурами, з глобальними процесами. Макросоціологічний підхід до явищ цікавиться суспільством як цілісним соціальним організмом. На відміну від макро- мікросоціологія аналізує соціальні процеси в окремих сферах суспільного життя й соціальних спільнотах. Мікросоціологія звернена до соціальної поведінки, міжособистісному спілкуванню, мотивації дій, стимулам групових, суспільних вчинків тощо.
Соціологія - наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільнот, про соціальні процеси й соціальні стосунки між спільностями, між спільностями й особою, наука про суспільство та суспільні взаємини.
1.2. Соціологія - система знань
Відомо, що система - це сукупність елементів, що створюють цілісність. Наявність певної структури - стійких зв'язків між елементами - одна з найважливіших властивостей системи. Стійкість зв'язку забезпечує цілісність і тотожність системи, зберігаються її основні властивості при внутрішніх та зовнішніх змінах. Якщо ж наука - система знань, то її елементи, перш за все, різні теорії, а структура - зв'язок між ними. Визначити соціологію як систему знань - значить дати конкретне уявлення про об'єкт, що вивчається, у вигляді органічно зв'язаних між собою теорій: теорії особи, теорії малих груп, шарів (сім'ї, трудових колективів тощо.), теорії суспільства як соціальної системи й теорії світової спільноти. Послідовність теорій відображає об'єктивні зв'язки та відносини між соціальними спільностями як об'єктами й суб'єктами соціальної діяльності. Адже будь-яка мала група, соціальний шар, соціальна спільність має свою специфіку, володіє категоріями, інтеграційними, тобто об'єднувальними властивостями, але її не можна зрозуміти, абстрагуючись від осіб, з яких вони складаються. Але разом з тим існує й "зворотний рух": уявлення про особу при аналізі малих соціальних груп, шарів, соціальних спільнот, коли уявлення про особу стає багатше й конкретніше тому що особа тут ставиться в нові зв'язки та відносини.
Сходження від абстрактного до конкретного відбувається не тільки в результаті переходу від однієї теорії до іншої, але й у межах кожної з них. Основними напрямами процесу переходу від однієї теорії до іншої в соціології особи є, по-перше, послідовне розкриття різних властивостей (потреб, інтересів, цінностей соціальних установок тощо.) особи, які завершуються системним визначенням особи як об'єкта та суб'єкта; по-друге, здійснення переходу від аналізу особи до розкриття її діяльності, способу життя, їх умов, засобів та результатів; по-третє, аналіз міжособових відносин, що складаються в процесі її діяльності, поведінки й спілкування, глибокого пізнання особи; по-четверте, з'ясування соціальних норм та відхилень в діяльності особи, її поведінки у відносинах, визначення типу особи.
В сучасній соціології долається протиставлення об'єкту та суб'єкта, теорії й практики, пізнавального та ціннісного ставлення до світу. Пошук істини соціологією зв'язується з розкриттям можливостей перетворень об'єктів відповідно до гуманістичних цінностей. Сучасна
Loading...

 
 

Цікаве