WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Роль ЗМІ як центрального елементу в незалежному громадянському суспільстві - Реферат

Роль ЗМІ як центрального елементу в незалежному громадянському суспільстві - Реферат


Реферат на тему:
Роль ЗМІ як центрального елементу в незалежному громадянському суспільстві
ПЛАН
1. ЗМІ як четверта влада і публічна сфера.
2. Поняття громадського ЗМІ.
3. ЗМІ та громадська думка.
1
Громадянське суспільство - це суспільний простір, що лежить поза владними, бізнесовими та сімейними взаємозв'язками та діями, в якому індивіди об'єднуються на добровільних засадах для просування спільних інтересів. Громадянське суспільство розвивається за участю організацій третього сектору, які сприяють загальному добробуту й розвитку міцної та стабільної держави.
Громадянське суспільство повинне мати можливості для інформування громадян: цьому можу сприяти громадське телебачення і радіо, підтримка ЗМІ громадського характеру.
Значну роль у суспільстві відіграють засоби масової інформації, які іноді ще називають "четвертою владою". Про це свідчать їх бурхливе зростання, поширення і доступність. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротший термін досягти найвіддаленіших районів, проникнути в будь-яке соціальне середовище. Тому широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність вивчати механізми їх функціонування і розвитку, ефективність впливу на аудиторію.
Можна перерахувати наступний перелік завдань, покладених на громадськіЗМІ:
- стати за допомогою своїх програм точкою відліку для всіх членів суспільства й фактором соціального єднання та інтеграції всіх людей, груп і громад. Зокрема вони мають відкидати будь-яку дискримінацію за ознакою культури, статі, релігії чи раси та будь-яку форму соціальної сегрегації;
- стати форумом для громадських обговорень, у рамках яких можна було б висловлювати якомога ширший спектр поглядів і думок;
- неупереджено й незалежно подавати новини, інформацію та коментарі;
- створювати різноманітні плюралістичні й новаторські програми, які відповідають високим стандартам моралі й якості; не жертвувати якістю на користь ринкових сил;
- відображати різноманітні філософські ідеї та релігійні вірування в суспільстві з метою зміцнення взаєморозуміння й терпимості, а також сприяти підтриманню зв'язків між громадами в багатоетнічних і мультикультурних суспільствах;
- робити дієвий внесок за допомогою своїх програм у справу більшої поваги й поширення різноманітної національної та європейської культурної спадщини;
- забезпечити, щоб пропоновані програми містили суттєву частку продукції власного виробництва, зокрема художніх фільмів, драматичних та інших творчих робіт; враховувати потребу залучати незалежних продюсерів і співпрацювати з сектором кіно;
- збільшувати вибір, доступний для глядачів і слухачів, пропонуючи їм також програми, які зазвичай не транслюються мовниками комерційного сектора мовлення.
У світі наразі існує лише одне тлумачення поняття "незалежні засоби масової інформації". Це засіб інформації, що не залежить від держави, непідконтрольний їй і її цензурі. Однак, незалежність ЗМІ у чистому виді існує лише у теорії. Як, скажімо, лише у теорії існує чисте стовідсоткове залізо. У житті воно завжди має домішки. Незалежні ЗМІ залежать насправді від багатьох різних речей. По-перше, від споживачів - не будуть читати/переглядати - не буде рейтинґу, не буде надходжень від реклами, не буде успіху, не буде інтересу. Залежать від бізнес-керівників (власників), які не-успішне видання/програму просто закривають, бо який сенс утримувати те, що не приносить прибутку. Залежить від держави, навіть якщо нею не контролюється, бо непрестижну і нереспектабельну газету/телекомпанію не будуть запрошувати на урядові брифінги чи инші важливі події.
2
У царині засобів масової інформації (ЗМІ) традиційно переплітаються інтереси і дії трьох партнерів: держави, приватних корпорацій (бізнесу) і громадян. Те, хто здійснює право власності щодо конкретного ЗМІ, чиї інтереси і в який спосіб визначають редакційну політику, хто здійснює реальний вплив на зміст повідомлень ЗМІ визначає, до якого виду можна віднести конкретний ЗМІ - державних (та/або комунальних), приватних, громадських.
Громадськими називають засоби масової інформації, які діють в інтересах суспільства в цілому і за рахунок громадського фінансування, і не виражають приватних або вузьких владних інтересів.
Важливою передумовою функціонування громадських медіа є діяльність ЗМІ на засадах плюралізму, існування в країні традицій неупередженої журналістики, спрямованої на об'єктивне висвітлення певних подій, ведення відкритої дискусії, а не на обслуговування державних чи приватних інтересів. З іншого боку, створення громадських ЗМІ у західних країнах у свій час сприяло власне становленню таких традицій плюралізму, виходу за рамки формули "хто платить, той замовляє музику".
Адже фінансування до громадських ЗМІ може надходити від одного або одразу кількох із основних джерел:
-передплата, роздрібна реалізація, абонентська платня від глядачів (слухачів);
-державний бюджет (наприклад, бюджетні дотації на доставку для громадських ЗМІ);
-комерційна реклама;
В окремих випадках допускаються додаткові джерела прибутку (наприклад, продаж програм) або, навпаки, існують законодавчо закріплені заборони (наприклад, на пожертви для функціонування громадських ЗМІ від окремих фізичних і юридичних осіб). Економічна незалежність є необхідною запорукою відмежування від відомчих або вузькоприватних інтересів і максимального служіння інтересам суспільним.
Іншою передумовою для існування громадських ЗМІ є правові гарантії й переваги для громадських ЗМІ, що формуватимуть умови діяльності таких ЗМІ в суспільстві й забезпечуватимуть необхідний для функціонування дійсної демократії громадський контроль за владою, на противагу "ангажованим" ЗМІ (державних органів, партійним, приватним). Разом із тим, поєднання грамотного правового регулювання і реального функціонування передбачає наявність розвинутого громадянського суспільства і високого рівня політичної культури.
Сучасна глобалізація інформаційного простору відкриває широкі можливості для громадської дискусії і плюралізму думок. Однак відкриття країни для глобального інформаційного простору несе в собі також низку ризиків для традиційного громадського мовлення. Зокрема, британський політолог і публіцист Джон Кін зводить їх до трьох ключових проблем функціонування громадських ЗМІ у світі:
- скорочення податкових надходжень (наслідком є вимушена комерціалізація громадських ЗМІ, що відображається на якості програм і допускає втручання приватних інтересів);
- проблема легітимності (громадські ЗМІ втрачають довіру членів суспільства через упередження щодо неможливості рівно задовольнити смаки різних категорій громадян);
- психологічні зміни (на думку Д.Кіна, найсуттєвіші, оскільки технологічні інновації - супутникове телебачення, комп'ютерні мережі - витісняють громадські ЗМІ і примушують конкурувати з приватними медіа в багатоканальному середовищі).
Вирішення цих проблемзалишається питанням конкретного суспільства, оскільки йдеться про складний спектр проблем, придатних до аналізу і розв'язання лише з урахуванням особливостей місцевого формування і функціонування ЗМІ.
Стаття 10 Європейської Конвенції про транскордонне телебачення лише декларує загальні стандарти функціонування громадських ЗМІ, залишаючи прийняття основних
Loading...

 
 

Цікаве