WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Джордж Геллап – соціолог, статистик, журналіст - Реферат

Джордж Геллап – соціолог, статистик, журналіст - Реферат

в наші дні методика відбору респондентів значно ближче до стратегічного задуму Дж. Геллапа. Сьогодні приблизно 95 відсотків американських будинків мають принаймні один номер телефону, і це в корені змінило практику організації опитувань. За допомогою процедури випадкового відбору домашніх телефонів будується вибірка, що репрезентує основну (гнітючу) частина дорослого (старше 18 років) населення країни. У неї, як легко зрозуміти, не попадають студенти, що живуть у кампусах, військовослужбовці, що перебувають у казармах, ув'язнені, пацієнти госпіталів, бездомні й представники ряду інших груп населення. Однак, спеціальний аналіз показує, що ця обставина практично не впливає на підсумки електоральних опитувань і на прогнози.
При відборі телефонів не використовуються звичайні довідники, тому що багато номерів телефонів, поміщені в них, застарівають до моменту опитування. Крім того, до 30 відсотків американських приватних номерів взагалі відсутні у телефонних книгах. Для комплектування вибірки створений постійно обновлюваний архів всіх домашніх телефонів Америки, і з них випадково відбирається 1000 номерів, по яких потім дзвонять інтерв'юери; і якщо після багаторазового повтору їм не вдасться додзвонитися по відібраному номері, то приймається рішення про його заміну. На останньому кроці комплектування вибірки використається метод, що гарантує будь-якому дорослому члену родини рівні шанси участі в опитуванні.
Таким чином, Геллапівська телефонна методика відбору респондентів дійсно більш адекватно описується (моделюється) класичною схемою простої випадковоївибірки, а це значить, що вона більш обґрунтовано може аналізуватися з позицій класичних правил математичної статистики. І якщо ще 2030 років тому проста випадкова вибірка розглядалася в соціологічній літературі лише як цікава математична схема (фактично вона була нереалізованої в масових опитуваннях), те вже зараз ця процедура відбору респондентів поширюється на більшість дорослого населення Америки.
Дж. Геллап не був тим людиною, що відкрила математичні закони вибіркового аналізу, але він був першим із соціологів, хто глибоко зрозумів їх, повірив у них і почав цілеспрямовано використовувати їх при вивченні електорату. У завдання дійсної статті не входить з'ясування причин, по яких Геллап відмовився від використання стратифікованих вибірок, хоча за інших рівних умов, вони дозволяють обмежуватися вибірками меншого обсягу. Може бути він розумів, що ефективне скорочення обсягів вибірок можливо лише як результат рішення тяжких (а в той час просто нерозв'язаних) типологічних завдань і виявлення ознак для оптимальної стратифікації населення величезної країни. Можливо, існували інші причини, але на практиці й при поясненні правил обчислення довірчих границь знайдених ним розподілів голосів, Геллап завжди користувався формулою простої випадкової вибірки, що (формула), загалом кажучи, не була адекватною схемі комплектування, що застосовувалася їм, вибіркової сукупності. У теорії статистики показано, що точність оцінювання (величина дисперсії) залежить від значення виправлення на кінцівку сукупності; величина корекції задається формулою (Nn)/N, де N обсяг генеральної сукупності й n обсяг випадкової вибірки із цієї сукупності. Очевидно, що, якщо n мало в порівнянні з N, те виправлення на кінцівку стають рівній одиниці, а це означає, що обсяг вибірки (n) сам по собі не робить безпосереднього впливу на точність статистичних вимірів. Важко повірити в цей чудовий математичний факт, багатьом і сьогодні він представляється неправдоподібним. Здається абсурдним, писав Дж. Геллап, що при вивченні електорату всієї Америки або тільки виборців Нью-Йорка, або думок тих, хто має голосувати за президента в невеликому містечку Батон Руж у штаті Луізиана, варто опитувати те саме число респондентів. Але він пояснював, чому це саме так. Важко сказати, у силу яких обставин: глибоке усвідомлення названого математичного факту, підкріплена досвідом дослідницька інтуїція, а може бути, просто необхідність приймати чіткі рішення, але Дж. Геллап першим із соціологів повірив у логічну виправданість (математичну обґрунтованість) обмежених (невеликих) по чисельності вибірок. І в наші дні застосування вибірок обсягом в 1000-2000 чоловік при опитуваннях суспільної думки населення країни або великого міста здається багатьом абсурдним і породжує недовіру до одержуваних результатів. На початку 30х років, коли А. Кросслі й Дж. Геллап починали використовувати подібні вибірки, їхня діяльність явно виглядала єретичною. Однак, зроблене ними було і є прогресивним і революційним, оскільки спричинило за собою зміну принципів вивчення суспільства.
Справедливо стверджувати, що Дж. Геллап як статистик своїм довголітнім і успішним використанням вибірок в 1000-2000 чоловік вніс визначеність у практику проведення загальнонаціональних опитувань громадської думки й увів якийсь еталон якості соціологічної інформації. Але сказане далеко не відбиває роль Дж. Геллапа як соціального дослідника. Геллапівські політичні прогнози переступили властиво рамки науки. Спочатку вони стали частиною політики й політичної культури американського населення, а потім частиною інформаційної культури сучасних суспільств, що розвиваються по Західних моделях демократії.
Безумовно, практика Дж. Геллапа дозволила також сформулювати безліч організаційних і технологічних проблем, що зачіпають всі аспекти планування й реалізації вибіркових процедур у ході вивчення суспільної думки. Частина з них була вирішена його сучасниками, багато ще чекають свого рішення.
Висновок
Значення зробленого Дж. Геллапом визначається двома найважливішими обставинами. 1- він багато чого зробив за своє життя. 2 - все зроблене ним виявилося потрібне наступним поколінням.
Він розглядав себе як апостол демократії, і дав людям надійний інструмент для виміру пульсу демократії. Більшу частину свого життя Дж. Геллап задавав людям питання й вивчав їхні відповіді. Його повага до того, що кожна людина говорила, зробили його одним із самих уважних у світі слухачів суспільних настроїв і думок. Його опитування й статті допомагали мільйонам людей робити вибір у складних обставинах і формували найціннішу демократичну установку брати на себе відповідальність за прийняті рішення.
Література:
1. Борис Докторов. ДЖ. ГЭЛЛАП - НАШ СОВРЕМЕННИК: К 100 ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ (http://snits.marketer.ru/d_04.shtml).
2. http://www.gallup.com/
Loading...

 
 

Цікаве