WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Джордж Геллап – соціолог, статистик, журналіст - Реферат

Джордж Геллап – соціолог, статистик, журналіст - Реферат

1984 року в невеликому селі Цингел на Танском озері недалеко від Берна й похований у Принстоні.
Ефективний і ефектний початок
Пропустимо найперші сторінки американської історії аналізу громадської думки й перші досвіди прогнозування підсумків президентських виборів у США. Це були скоріше узагальнення журналістських спостережень, ніж дослідження.
Цілеспрямоване вивчення американського електорату почалося в 1916 році, коли журнал "Литерари Дайжест" (Literary Digest) приступився до проведення передвиборних досліджень із допомогу поштових опитувань. В 1920 році власникам телефонів у шести штатах було розіслано 11 мільйонів поштових карток; в 1924 році власникам телефонів і автомобілів направили вже 16,5 мільйонів карток, а ще через чотири роки 18 мільйонів. Хоча пророкування й не були точними, вони вірно називали імена переможців, і тому застосовувався метод вивчення думок виборців визнавався успішним. В 1932 році були побиті всі рекорди: було відправлено 20 мільйонів поштових карток і отримано три мільйони відповідей. Зроблений у тімроці прогноз відрізнявся від підсумків голосувань усього на 0,9 відсотка. Видатний і результат, що гіпнотизує своєю точністю.
В 1936 році співробітники "Литерарі Дайжест" направили 10 млн. поштових карток власникам телефонів і автомобілів. По двох мільйонах отриманих відповідей вони пророчили перемогу республіканця Алфреда Ландона (Alfred Landon) над демократом Франкліним Рузвельтом з рахунком 57:43.
Дж. Геллап, А. Кросслі (в 1922-1926 роках він працював в "Литерарі Дайджест", але не у відділі, що проводив опитування) і Е. Ропер, кожний мали свої незалежні дослідницькі фірми, також увімкнулися у вивчення електорату з метою пророкування підсумків голосувань. Але Дж. Геллап відразу залучив до себе підвищену увагу преси й виборців. 12 червня 1936 року, через місяць після номінації Алфреда Ландона як кандидат у президенти від Республіканської партії й більш, ніж за шість тижнів до початку "Литерарі Дайджест" свого опитування, він опублікував повідомлення про те, що журнал пророчить перемогу Ландона з 56 відсотками голосів виборців і, відповідно поразка Ф. Рузвельта (44 відсотка). І далі цей нікому не відомий аналіст заявив, що цей прогноз буде помилковим у силу невірності використовуваної журналом процедури відбору респондентів.
Звичайно ж редактор "Литерарі Дайджест" Вилфред Функ (Wilfred Funk) був обурений цією статтею. У відкритому листі, опублікованому через тиждень в The New York Times, він заперечив висновки "свого друга статистика", нагадавши йому про успіхи в прогнозах перемоги Герберта Гувера в 1928 і через чотири роки Франкліна Рузвельта. Однак, як писав Дж. Геллап пізніше, він не дуже ризикував, пророкуючи прогноз журналу й оцінюючи його як помилковий. В основі тверджень Дж. Геллапа був результат його власного методичного пілотажного опитування. Він розіслав 3000 поштових карток по адресах, аналогічним тим, які використалися редакцією, і він був упевнений тім, що його невелика по обсязі вибірка репрезентує результат багатомільйонного редакційного розсилання.
У кількісному відношенні результат опитування Геллапа 56 відсотків на користь Ф. Рузвельта й 44 відсотка голосів у підтримку Ландону не можна визнати точним. У дійсності переможець набрав 62,5 відсотків голосів. (Геллап приводить результати голосування у відсотках від числа виборців, що віддали свої голоси винятково двом головним кандидатам. Офіційна статистка виходить, природно, із сумарного числа виборців, і, оскільки 2,7 відсотки голосів було віддано іншим кандидатам, остільки офіційні дані свідчать про трохи меншу підтримку Ф. Рузвельта 60.8% Але, цей результат "був на вірній стороні", і його помилка рівнялася 6,8 відсоткам, тоді як журналісти відхилилися в три рази далі (20 відсотків). Також вірними були прогнози А. Кросслі (54 відсотка на користь Ф. Рузвельта) і Е. Ропера (62 відсотка).
Цей успіх і вся фабула подій, що відбуваються навколо виборів, зробили Дж. Геллапа фігурою загальнонаціонального масштабу. Прізвище Геллап стала відомою в кожному будинку. Однак для нашого аналізу важливо й інше. Успішне прогнозування результату такого важливого політичного процесу, як вибори президента, довело перевагу нового наукового підходу до вивчення виборців. У свою чергу, це стало відправною крапкою для кардинального перегляду, поглибленого аналізу й принципової зміни існуючої до того практики проведення соціологічних опитувань населення.
Здається, що прогноз, що реалізувався Дж. Геллапа ще й тому мав дуже високе суспільне визнання, що він був потрібний Америці, його позитивний заряд був необхідний суспільству як один з інструментів корекції його настрою. До моменту виборів Рузвельта мільйони американців ще не відійшли від тягот Великої Депресії, під час якої багато хто з них втратили всі свої гроші й нерухомість, довірившись оптимістичним прогнозам розвитку ринку акцій. Але інвестування в цінні папери вже було невід'ємного складового способу життя суспільства. До середини 30х років ті з американців, хто поступово починав приходити в себе й думав про нові інвестування або про початок нової справи, випробовували внутрішню, найчастіше неусвідомлювану потребу в наявності або хоча б у визнанні потенційної можливості вірних наукових пророкувань майбутнього.
Дж. Геллап як статистик
Класична Геллапівська процедура планування й організації збору даних неодноразово викладалася ще в публікаціях радянського часу. В основі цієї системи лежала багатокрокова стратифікована випадкова вибірка.
На самому початку свій діяльності Дж. Геллап прийшов до простого висновку: рівні шанси бути опитаними можуть бути надані всім, тільки в тому випадку, якщо опитування здійснюється за місцем проживання. На початку 70х років С. Садмэн так описував Геллапівську схему відбору респондентів: "На основі випадкових процедур будується вибірка кожного опитування, що включає в себе 1500 дорослих, вибраних з 320 населених пунктів. У кожному з них інтерв'юерові вручається карта з початковою крапкою його руху й потрібне точне проходження виділеному йому маршруту".
Описана послідовність кроків комплектування вибірки трактувалася Геллапом (і була такою) як якийсь логічний і організаційний компроміс між ідеалом (проста випадкова вибірка), до якого дослідники прагнули, і тим, що вони могли реалізувати при наявності принципових (непереборних) організаційних, тимчасових, фінансових, інформаційних і інших обмежень.
Використовувана
Loading...

 
 

Цікаве