WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціологія США (шпаргалка) - Реферат

Соціологія США (шпаргалка) - Реферат


Соціологія США (шпаргалка)
1.1. Природа г.д. як феномена сусп. свідомості і соц. інст.
Зародження уявлень про г.д. (антична філософія, італійський гуманізм - Н.Макіавеллі, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, французкі матеріалісти, Дж.Медісон, И.Кант, Г.Гегель, Дж.Ст.Мілль).
В Англії у 12 ст. з'явл. термін г.д. - Дж. Солсбері. В 17 ст. г.д. стала загальноприйнятим поняттям. Гегел один з перших вивчав г.д. Тард пов'язував г.д. з натовпом ("Г.д. та натовп"). Перші досл. г.д. - в США в сер. 19 ст. під час демокр. виборчої кампанії. Виникнення соц. г.д. пов'яз. з працею Тьоніса "Критика г.д." 1922.
Громадська думка - специфічний прояв суспільної свідомості, що виражається в оцінках (як в усній, так і в писемній формі) і характеризує явне (або сховане) відношення великих соціальних груп (у першу чергу більшості народів) до актуальних проблем дійсності, що представляє суспільний інтерес. Соціологія громадської думки - область соці. досліджень, де предметом аналізу виступають зміст висловлень громадської думки, активність її функціонування й загальні (що характеризуют даний тип суспільства) і специфічні (пов'язані з розвиненістю демократичних гарантій) думки.
Суспільна свідомість - цілісне духовне утворення зі своєю складною структурою. Прийнято виділяти наступні рівні свідомості: - теор. (логічна система знань і подань про навколишню дійсність); - повсякденне (результат соціального досвіду людей, практи- ческого освоєння дійсності, пов'язане з умовами життя людей). У реальному житті ці два типи свідомості взаємозалежні й невіддільні друг від друга. Наступним рівнем суспільної свідомості є: - суспільна психологія (емоційне відношення людей до якої-небудь події, явищу, факту); - ідеологія (сукупність ідей, теорій, цінностей і світоглядних установок). У громадській думці можуть відбиватися всі рівні свідомості.
Саме можливість голосного, публічного висловлення населення по проблемах громадського життя й вплив цієї висловленої в слух позиції на розвиток суспільно-політичних відносин відбиває суть громадської думки як особливого соціального інституту.
Під соціальним інститутом розуміється система відносин, що мають стійкий характер. Стосовно до громадської думки мова йде про те, що в суспільстві зложився й стабільно функціонує особливий механізм реагування на соціально значимі проблеми шляхом висловлення по них суджень зацікавленими верствами населення. Така реакція населення носить не випадковий характер, а є постійно діючим фактором громадського життя. Функціонування громадської думки як соціального інституту означає, що воно діє як свій рід "соціальної влади", тобто "влади, наділеною волею й здатної підкоряти собі поводження суб'єктів соціальної взаємодії". Очевидно, що це можливо лише там, де, по-перше, існує цивільне суспільство, вільне від диктату політичної влади, і, по-друге, де влада зважає на позицію суспільства. У цьому змісті ми говоримо про суспільну думку як про інститут цивільного суспільства.
Основні характеристики інституту громадської думки: механізми нормативного регулювання, ролі, статуси, функції. Взаємодіє з іншими соціальними інститутами.
1.2. Проблеми використання резултатів опитування в проц. розробки передвиборних програм і форм. г.д.
Гамільтон вважав, що якщо думка більшості членів суспільства буде прямо представлена в керівництві державою, це створить погрозу її стабільності й буде суперечити загальнонаціональним інтересам. Медісон. погоджувався з Г. у тім, що саме політичній еліті варто доручити виражати інтереси більшості. Також він визнавав, що Громадська думка погано інформована й роздроблена. Джеферсон. У цілому він уважав суспільну думку здатною до компетентних, стабільних і відповідальних оцінок і тому виступав за повноправне включення її в політичний процес.
Правляча верхівка може діяти 3 способами:
1. спробувати впливати на суспільну думку з метою залучення суспільства на свою сторону;
2. іти на поступки суспільній думці, а значить і співтовариству, затверджуючи як офіційні цінності всі або деякі цінності співтовариства;
3. насильно знищити співтовариство, що може при звістці до більшого посилення негативної громадської думки стосовно влади.
Методи політ.: tracking poll, exit poll, panel poll.
2.1. Структура г.д.
Сутнісна структура включає три компоненти:
1.Раціональний (пізнавальний, інтелектуальний) компонент - це знання людей про події, явища, факти, що є об'єктом суспільної уваги. Багато в чому залежить від рівня освіченості суб'єкта.
2. Емоційний компонент. Це настрої, почуття, що утворяться із приводу об'єкта громадської думки. По співвідношенню раціонального й емоційного в громадській думці можна говорити про можливості нею маніпулювати. Результатом взаємодії цих двох компонентів є соціальна оцінка.
3. Вольовий компонент - дії суб'єктів громадської думки.
Якщо ж розглядати внутрішню структуру громадської думки, то можна побачити послідовну зміну властивих їй стадій: від зародження до зникнення. Це прийнято називати динамічною структурою громадської думки. Усередині цієї структури виділяють кілька стадій:
1. зародження: прояв широкого інтересу множини людей до проблеми й активний пошук інформації.
2. формування: у ході обміну думками, словами між групами з різними оцінками формуються вже більші групи (маси) людей. Іде активна робота з пошуку й зімкнення однодумців; виявляються домінуючі протилежні думки, навколо яких і концентруються основні сили;
3. функціонування: домінуюча думка узаконюється й здатна виступати партнером (супротивником) керуючих організацій, що створили яку-небудь проблему.
4. спад: це зниження масового інтересу до проблеми (вона стає для більшості людей не актуальною (або рішення проблеми на даний момент неможливо, або вирішена, або з'явилося що-небудь, що перекриває дану проблему). Але проблема ще викликає інтерес;
5.відмирання: думка втрачає якість суспільної, перетворюється в розрізнені судження окремих людей і груп.
Структ.: суб'єкт, об'єкт, типи суджень (оціночні, аналітичні, конструктивні), канали висловлювання (прямі, опосередковані, спеціалізовані).
2.2. Прогнозування результатів виборів, виходячи з результатів опитування г.д.
У цей час існує безліч комп'ютерних засобів, призначених для акумулювання інформації про політичні процеси, аналізу й прогнозування розвитку цих процесів, планування політичної діяльності, контролю за виконанням політичних рішень і т.п.
Перші спроби моделювання політичних процесів почалися практично відразу ж після появи ЕОМ. Уже на початку 1950-х років подібне моделювання здійснювалося рядом американських університетів і знаменитої "Rand Corporation" за замовленням Пентагона й державного департаменту США. Серед численних робіт такого плану треба відзначити праці дослідницьких центрів "Young & Rubicam" (США), математичного факультету Ланкастерського університету
Loading...

 
 

Цікаве