WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Проблеми молоді очима політиків і гром. діячів - Реферат

Проблеми молоді очима політиків і гром. діячів - Реферат

якихось жорстких рамок, підпорядкованих інтересам цілком певних політичних груп.
Юрій Павленко: Ми не плачемося, шукали і будемо шукати політичних чи бізнесових партнерів, але шкода, що в цьому фактично не беруть участі державні органи, які покликані опікуватися молодіжними проблемами.
Олексій Кляшторний: Проблема в тому, що у нас є люди, які переносять олігархічну модель суспільства на сферу молодіжної політики, є люди, які вважають, що вони купили чи взяли в управління молодіжну політику країни як якесь обленерго чи металургійний завод. Так і кадри добирають. За ознакою відданості клану. Склад Національної ради з питань молодіжної політики при Президентові України затверджував Медведчук за поданням пана Рябіки. І зараз вся критика дій Національної ради, УНКМО подається як виступ проти Президента. Фактично це використання імені глави держави, інституту глави держави у вузько кланових інтересах. Президенту зараз радять люди, по яких в'язниця плаче. Адже були перевірки, результати яких досі ніхто не зміг спростувати, що величезні бюджетні кошти були через латвійські банки конвертовані у валюту. Створений троїстий комітет - молодь, туризм, спорт. Це штучне поєднання. До чого тут туризм до спорту? Зроблено це під цілком конкретну політичну концепцію. Іван Никифорович Федоренко перестав займатися молодіжною політикою ще в 1975 році, коли з комсомолу перейшов на партійну роботу. Я якраз народився в тому році. Заступник голови департаменту молодіжної політики пан Точьоний колись працював водієм у Рябіки, який зараз є головою цього департаменту. От зараз вони говорять, що потрібно підпорядкувати Держкомітету житлове будівництво для молоді, демагогічно заявляють, що у молоді забрали 70 мільйонів гривень, які виділені на це будівництво. У Держкомітеті ж немає жодної людини, яка б розбиралася в будівництві. Але треба, щоб усі кошти були під контролем. Чому зараз намагаються фактично знищити молодіжний парламент і молодіжний уряд? Тому що ці організації роблять за спонсорські кошти такі ж справи, які ці люди роблять за бюджетні кошти. Молодіжний уряд проводить, скажімо, автопробіг за спонсорські кошти, а аналогічні заходи УНКМО - за кошти бюджетні. Хочуть також завадити молодіжному парламенту, молодіжному уряду співпрацювати з міністерствами і відомствами, з обласними держадміністраціями, а вони цим ніколи не займалися. За весь період, відколи пан Медведчук є головою Національної ради, вона збиралася лише раз. За весь період функціонування Держкомітету вони не затвердили жодного нормативного акту ні з питань молоді, ні з питань туризму, ні з питань спорту. Це ж правда.
Павло Шевченко: Спробую дуже коротко підсумувати нашу розмову. Очевидно, що молодіжні проблеми в країні набагато гостріші, ніж про це можна було б судити з парламентських слухань. Тому навряд чи можна вважати оцінку ситуації, що прозвучала у більшості парламентських виступів, достатньо повною. Отже, серйозну, на справді державному рівні дискусію потрібно продовжувати. І не лише дискусію.
Потрібно працювати, адже вирішення молодіжного питання явно не можна відкладати на потім.
Я дякую нашим гостям за те, що вони відгукнулися на наше запрошення висловитися про проблеми молодіжної політики на сторінках тижневика. Наше видання, безумовно, продовжить висвітлення цієї теми.
З виступу народного депутата Олега Петрова на парламентських слуханнях з питань молодіжної політики
...Сьогодні в Україні є чотири структури, які визначають перспективи розвитку молодіжного руху, - відповідний Комітет Верховної Ради, Національна рада з питань молодіжної політики при Президентові України, Державний комітет з молодіжної політики, спорту і туризму та Український національний комітет молодіжних організацій (УНКМО). Окрім того, діють підрозділи в органах місцевої виконавчої влади та численні неурядові об'єднання, які декларують захист інтересів молоді.
Отже, маємо розгалужену, доволі громіздку і малоефективну систему взаємодії держави з соціально активним молодіжним середовищем, функціонування якої зводить нанівець добрі наміри усіх зазначених державних структур. Це означає, що у нас досі не запроваджено оптимального механізму взаємостосунків державних органів з неурядовими організаціями, притаманного цивілізованим країнам зі сформованим громадянським суспільством.
Верховна Рада, затверджуючи державний бюджет, визначила, що розподіляють бюджетні кошти серед молодіжних організацій Державний комітет з молодіжної політики, спорту і туризму та УНКМО. Причому останній отримав бюджетних коштів практично стільки ж, скільки виділено Державному комітету на усі позашкільні заклади країни. Більшу частину отриманих коштів УНКМО спрямовує на підтримку обмеженої кількості молодіжних організацій - переважно своїх членів.
Постає цілком закономірне питання: "Чи настільки багата Україна, щоб утримувати за державний кошт структури з практично однаковими функціями?" Якщо існування Національної ради з питань молодіжної політики при Президентові України, як органу, що функціонує на громадських засадах і позбавлений директивних повноважень, ще має логічне обгрунтування, то паралельне функціонування Держкоммолоді та УНКМО, уповноважених розподіляти державні кошти у молодіжному середовищі, є не чим іншим, як марнотратством.
...Очевидно, що ідея УНКМО як неурядового інтегратора молодіжних ініціатив була правильною, однак на практиці залишилася нереалізованою. УНКМО не забезпечив публічного і прозорого розподілу наданих державою бюджетних ресурсів та звітів про їхнє використання, як це робиться у демократичних країнах та як, наприклад, в Україні робить Міжнародний фонд "Відродження". УНКМО не діє як експертна рада з питань розподілу коштів на основі відкритого і прозорого конкурсу чи тендера, а тому навіть ми, члени відповідного Комітету Верховної Ради, до самих слухань не отримали переліку програм, профінансованих УНКМО.
Зазначене свідчить, що у ставленні держави до різних об'єднань громадян існують суттєві розбіжності. Неодноразово Верховна Рада виступала проти принципу фінансової підтримки політичних партій з державного бюджету. Однак значна кількість молодіжних організацій є або ж молодіжними відгалуженнями партій, або структурами, ними ж створеними.
Це означає, що фактично держава підтримує політичні партії з бюджету, але опосередковано - через УНКМО. З цим погодитися не можна. Платники податків на це згоди не давали - ні на референдумі, ні під час виборів.
...Централізований розподіл державних коштів є не лише рудиментом адміністративно-командної системи, але й неефективним і таким, що сприяє корупції. Саме тому потрібно змінити систему державного фінансування молодіжного руху з урахуванням сьогоденних реалій та забезпечити можливість фінансування молодіжних програм з різних джерел на конкурсній основі за рахунок коштів міністерств і відомств, органів місцевої влади і самоврядування. Закон це дозволяє.
Loading...

 
 

Цікаве