WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Управлінська акмеологія - Реферат

Управлінська акмеологія - Реферат


Реферат на тему:
Управлінська акмеологія
ПЛАН
1. Сутність управлінської акмеології та особливості управлінської діяльності.
2. Критерії і рівні професіоналізму управління.
3. Управлінська майстерність і творчість в управлінській діяльності.
4. Акмеограма управлінця.
5. Акмеологічні технології в діяльності управлінця.
1. Сутність управлінської акмеології та особливості управлінської діяльності.
Управлінська акмеологія або акмеологія управління отримала признання і оформилася як самостійний напрямок в зв'язку із потребою в управлінських кадрах, які володіють високим рівнем професіоналізму. Акмеологія управління як галузь прикладної акмеології має серйозну наукову базу - загальну акмеологію, психологію управління, теорію менеджменту, проте в цих науках не розглядалися питання професіоналізму керівників, менеджерів і управлінських кадрів. Отже, попередній підхід, який існував в тоталітарному соціалістичному суспільстві у відношенні до формування "управлінської номенклатури" сьогодні повністю не задовольняє вимоги часу, потрібні нові розробки. Таким чином, акмеологія управління - область наукового знання, яка забезпечує досягнення вищих рівнів професіоналізму спеціалістів сфери управління.
Управлінська діяльність по своєму змістові є однією із найскладніших із найрізноманітніших видів професійної діяльності. Від суб'єкту управлінської діяльності вона вимагає наявності різноманітних складних здібностей, високого рівня спеціальних якостей і вмінь, які інтегровані в складні системні утворення.
Для виявлення особливостей управлінської діяльності необхідно встановити її границі. Ця границя необхідна для розділення "виконавської" і "управлінської" діяльності. Отже, виконавська діяльність виражає собою статичне начало світу діяльності тому, що вона передбачає реалізацію фіксованої норми перетворення будь-чого. Управлінська діяльність передбачає динамічне начало світу діяльності і включає породження норми перетворення будь-чого, удосконалення норм як вихідних начал.
Тобто, управлінець (керівник) проектує і перепроектовує, забезпечує, здійснює постановку виконавської діяльності. виконавська діяльність повинна бути забезпечена сервісними видами діяльності (забезпечення "матеріалом" діяльності, "засобами" діяльності, "способами застосування засобів", "діячами" чи людьми, які володіють необхідними здібностями).
Специфіка управлінської діяльності полягає в тому, що управлінець перебуває в двох формах буття - внутрішній і зовнішній. Внутрішня форма зумовлена вже створеністю місця для неї. Проте, керівник виходить за межі готових структур, простору діяльності, щоб спочатку їх створювати і вдосконалювати, а потім "входить" у фіксований простір, щоб взяти на себе відповідні обов'язки діяльнісного характеру.
Три функції - пізнання, критика, і нормування є первинні, вони утворюють функціональний комплекс рефлексії управлінської діяльності. рефлексія забезпечує свідомість здійснення дій, її контроль і корекцію. Отже, управлінська діяльність передбачає корекцію норми. Ця корекція не може вільною, тобто здійснюватися довільно, абияк а лише на основі збереження нормативної основи діяльності.
Провідною сферою всіх управлінських процесів і самої функціональної структури управлінської діяльності залишається здійснення різноспрямованих рефлексивних процесів, а основа майстерності керівника-управлінця складає гнучке вміння здійснювати рефлексію в тому чи іншому функціональному просторі.
Вторинну основу майстерності управлінця складає група вмінь, які звернені до реалізації постачальницької та коректувальної функції.
2. Критерії і рівні управлінської діяльності.
В якості загальних критеріїв аналізу діяльності управлінця виступають такі положення, які виражені в формі запитань: що перетворюється, які стани можливі у того, кого перетворюють, яка мета діяльності, які траєкторії переходу із стану в стан найбільш оптимальні при фіксованій меті, які способи використання засобів активізують заплановані переходи, які здібності необхідні для адекватного використання засобів під час перетворення матеріалу в продукт.
Найпростіша типологія рівнів управлінської діяльності включає такі рівні:
- дилетантський;
- рутинно-професійний;
- інноваційно-професійний;
- культурно-професійний.
Дилетант реалізує управлінську функцію без звертання до питання про наявність відповідних здібностей. Рутинний управлінець виконує вимоги суми типових завдань, які забезпечують діяльність в стабільних умовах. При цьому він перевіряє відповідність наявних здібностей фіксованим нормативним вимогам "заданого" типу. Інноваційно-професійний управлінець є дуже чутливим до змін зовнішніх умов і вимог, а також схильний до змін і удосконалення своєї діяльності. при цьому він не відмовляється від постановки і вирішення попередніх завдань, він їх удосконалює. Культурно-професійний управлінець не тільки реалізує установку на новизну, але й вносить інноваційні механізми.
Більш складна типологія рівнів професіоналізму управлінця включає в себе такі ланки:
- успішне вирішення часткових завдань в конкретних умовах;
- реалізація вимог норми діяльності управлінця в конкретних умовах;
- реалізація вимог конкретної норми з рефлексивним супроводом;
- постановка проблеми в умовах ускладнення при вирішенні управлінської задачі і локальна корекція норми своєї діяльності;
- багато позиційне вирішення управлінської задачі;
- ситуаційне внесення корекції в позиційну структуру управлінської діяльності в ході рішення задач;
- перенос акценту в ході позиційного коректування, в блок рефлексивного супроводу;
- введення критеріального забезпечення в рефлексивну самоорганізацію в цілісності управлінської діяльності;
- включення в позиційну структуру ланки професійного самовдосконалення;
- виділення ланки стратегічного проектування управлінської діяльності;
- виділення ланки стратегічного проектування розвитку управлінських здібностей;
- виділення ланки наукового забезпечення стратегічної організації професійного самовдосконалення управлінця;
- виділення ланки культурно-рефлексивного забезпечення стратегічної організації професійного самовдосконалення управлінця;
- внесення ціннісного акценту в рефлексивно-культурну самоорганізацію професійного розвитку управлінця.
У рамках кожного рівня змінюється конкретний зміст життєдіяльності, між персональних, узгоджувальних, комунікативних, орієнтувальних, рефлексивних, самоорганізаційних та інших типів процесів.
3. Управлінська
Loading...

 
 

Цікаве