WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Старість як соціальна проблема - Реферат

Старість як соціальна проблема - Реферат

одержувати соціальні й правові послуги;
- можливістю всебічної реалізації свого потенціалу, тобто доступу до суспільних цінностей в області освіти, культури, духовного життя і відпочинку;
- можливістю вести гідний і безпечний спосіб життя.
Люди старшого віку розглядаються світовим співтовариством як позитивний фактор, а не як тягар. Сучасне розуміння старіння з'єднує ідеї повноправної участі літніх і старих людей у житті суспільства і турботи про них.
Стратегія ООН стосовно старіння до 2001 року прагматична і спрямована на пошук шляхів ефективного використання існуючих структур, процедур і ресурсів. У документах цієї організації підкреслюється пріоритетна роль національних дій у зв'язку з проблемою старіння населення, проведених з урахуванням особливостей національних культур і умов.
Стратегія міжнародного співтовариства відображена в Міжнародному плані дій із проблем старіння (1982 р.), у матеріалах Всесвітньої конференції з проблем старіння (1952р.) і Глобальних цілях із проблем старіння до 2001 року, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 р. Особливі інтереси людей літнього віку знайшли відображення в конвенціях і рекомендаціях Міжнародної Організації Праці (МОП):
- про мінімальні норми соціального забезпечення і встановлення прожиткового мінімуму (1952 р.);
- про основні цілі та норми соціальної політики (1962р.);
- про професійну орієнтацію і професійну підготовку в області розвитку людських ресурсів (1975 р.);
- про літніх працюючих (1980 р.).
У заключних документах (Декларації і Програмі дій) Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку, що проходила в Копенгагені 6-12 березня 1995 р., голови держав і урядів узяли на себе зобов'язання забезпечення більш сприятливих умов для людей літнього віку як однієї з основних цілей стійкого соціального розвитку, а також прояв особливої уваги до їх потреб.
3. Стратегія соціальної політики щодо організації соціальної роботи зі старими людьми.
Стратегія соціальної політики щодо організації соціальної роботи з людьми літнього віку складається з трьох елементів: селекції, оптимізації і компенсації.
Селекція (чи добір) має на увазі пошук основних, стратегічно важливих складових елементів життєдіяльності літньої людини, що були втрачені в зв'язку з віком.
Мова йде про те, щоб індивідуальні запити були приведені у відповідність з реальною дійсністю, що дозволило б індивіду випробувати почуття задоволення і контролювати своє повсякденне життя.
Оптимізація полягає в тім, що літня людина при сприянні кваліфікованого фахівця із соціальної роботи знаходить для себе нові резервні можливості, оптимізує своє життя як у кількісному, так і в якісному аспектах.
Компенсація складається в створенні додаткових джерел, що компенсують вікову обмеженість в адаптаційному процесі, у використанні нових сучасних технік і технологій, що поліпшують пам'ять, що компенсують втрату слуху, зору і т.д.
Таким чином, прийняття подібної стратегії соціальної практики щодо людей літнього віку, покращить результативність і суспільну корисність зростаючого числа літнього населення. Мова тоді може йти тільки про те, як і наскільки буде діяти фактор розвитку суспільства за рахунок його літніх членів. Однак першим і визначальним показником розвитку суспільства стане не кількість, а якість.
Людям літнього віку властиво мати багато якостей, схожих з представниками інших поколінь. Але в літніх є одне, якого немає і не може бути в інших. Це - мудрість життя, знання.
Саме мудрість, властива людині, яка прожила досить довго на цій землі, може бути наймогутнішим стимулом і фактором розвитку суспільства. А в суспільстві літніх ця індивідуальна мудрість, зведена в колективну, зростає багаторазово, додавши соціальному розвитку суспільства нові якісні характеристики. Адже мудрість - це не тільки економіка, а політика, етика, моральність. Це творення нового світу - світу без воєн і насильства, світу розуму і справедливості. Це - нова якість соціального розвитку - єдності розвитку суспільства і розвитку самої людини. Тоді, мабуть, стануть дійсною реальністю пророчі слова давньоримського політичного діяча і філософа Марка Туллия Цицерона про те, що міць людського розуму зможе перемогти старіючу плоть!
Соціальний захист людей літнього віку має величезне значення у функціонуванні всього господарського механізму суспільства, тому Уряд України зацікавлений у зм'якшенні наслідків наростаючого старіння населення.
Основними цілями соціальної політики України в області соціального захисту людей літнього віку є:
- сприяння безумовному дотриманню конституційних прав і законних інтересів літніх громадян, у тому числі права на соціальне забезпечення;
- сприяння забезпеченню людської гідності людей літнього віку, утвердженню їх суспільно значимої ролі в соціальному розвитку;
- забезпечення оптимального рівня індивідуальної адаптації людей літнього віку до життєдіяльності в нових соціально-економічних умовах;
- надання необхідної соціальної допомоги і гарантованого соціального обслуговування, що сприяють створенню і підтримці умов для повноцінного життя в старості;
- участь у формуванні суспільного консенсусу щодо положення і проблем людей літнього віку;
- сприяння залученню додаткових інвестицій для фінансування заходів щодо соціального обслуговування людей літнього віку, спираючись на ініціативу громадськості, використовуючи участь недержавних структур.
В основу технології соціальної роботи з літніми людьми повинні бути покладені наступні вимоги:
- попередження причин, що породжують проблеми людей літнього віку;
- сприяння практичної реалізації прав і законних інтересів, забезпеченню можливості самовираження літніх громадян і попередження усунення їх від активного життя;
- дотримання рівності та можливостей літніх громадян в одержанні соціальної допомоги і послуг;
- диференціація підходів до вирішення проблем різних груп людей літнього віку на основі врахування факторів соціального ризику, що впливають на їхнє положення;
- виявлення індивідуальних потреб літніх громадян у соціальній допомозі й обслуговуванні;
- адресність при наданні соціальних послуг із пріоритетом сприяння літнім громадянам у ситуаціях, що загрожують їхньому здоров'ю і життю;
- використання нових технологій соціальної роботи, спрямованої на задоволення потреб людей літнього віку;
- орієнтація на розвиток самодопомоги і взаємопідтримки людей літнього віку;
- забезпечення інформованості літніх громадян, як і всього населення, про можливості соціальної допомоги і послуг.
Єдність концептуальних підходів і погодженість цілей і принципів соціального захисту літніх на всіх рівнях соціального управління повинні сприяти одержанню відчутних результатів соціального обслуговування. Однак це не обмежує прояву самостійності територіальних органів соціального захисту населення, що мають можливість детально враховувати соціально-економічний, соціальний і соціокультурний контекст конкретного регіону чи місцевості. Територіальним органам соціального захисту населення даються реальні можливості оптимального й оперативного реагування на зміни положення людей "третього віку".
У технології соціального обслуговування населення України виділяються три основних напрямки соціального захисту людей літнього віку:
- пенсійне забезпечення;
- система пільг і переваг людям літнього віку;
- соціальне обслуговування людей літнього віку в стандартних і нестандартних умовах.
Література:
1. Волков Ю. Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю.Г. Волкова. - Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.
2. Головатый Н.Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. - К., 1999.
3. Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. - К., 1997.
4. Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. - М. Издательский центр "Академия", 2002.
5. Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. - М.: Академический Проект, 2001.
6. Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.
7. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів: Кальварія, 2003.
Loading...

 
 

Цікаве