WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Проблеми соціалізації молоді - Реферат

Проблеми соціалізації молоді - Реферат

суб'єктом соціальної діяльності. такий підхід дає можливість молоді стати і глядачем і одночасно ініціативним автором історичних подій. Голова якість соціалізації - ювентизації - це соціальна активність, тобто вироблення відповідних соціальних позицій особистості.
2. Моделі соціалізації особистості та фактори соціалізації.
А. Мудрик запропонував класифікацію факторів (чотири групи), які впливають на соціалізацію особистості. Перша - мегафактори (космос, планета, світ). Друга - макрофактори (країна, етнос, суспільство, держава). Третя - мезофактори по місцю де безпосередньо проживаютьлюди (регіон, місто, село). Четверта - мікрофактори, вони безпосередньо впливають на людей (сім'я, група ровесників, виховні організації та рухи).
На соціалізацію молодих людей найбільше впливають такі чинники (інститути соціалізації): сім'я, групи ровесників, навчання в навчальних закладах, засоби масової інформації, праця, молодіжні організації. Дослідження професора С. Вершловського дають змогу зазначити вплив вище наведених інститутів соціалізації на виділення декількох моделей для реалізації в практичній діяльності.
Перша модель - "стихійна" соціалізація. Якщо процес відторгнення дітей від школи і сім'ї то пристосування їх до соціального життя буде некерованим. В цьому випадку індивід втрачає позицію дитини в сім'ї і учня в школі. Становлення дорослості у цьому випадку проходить поза сім'єю.
Друга модель - "позашкільна" соціалізація. Ми знаємо, що багато учителів вважають себе відповідальними перш за все за якість базових знань. Тому творчі пошуки учителів спрямовані перш за все на пошук нових педагогічних технологій, які спрямовані на інтелектуальний розвиток учнів. У свою чергу, сфери особистісного, емоційного, соціального становлення свідомо, або стихійно представлені сім'ї, церкві, неформальним групам.
Інтелектуальна орієнтація раціоналізує процес шкільного життя, що має подвійний негативний ефект. У педагогів формується лише відношення до дітей, як до учнів, спрямованість на інноваційну діяльність стає самоціллю, яка затуляє дитину. У дітей, в свою чергу, складаються "ділові" відносини зі школою, позбавлені емоційної прив'язаності. Катастрофічне скорочення безкоштовних форм організації відпочинку дітей і комерціалізація послуг у цій галузі відштовхує дітей від культури і робить позашкільну соціалізацію різновидністю стихійної.
Третя модель - "традиційна" соціалізація. Вона була характерна у соціалістичному суспільстві. Ця модель була школоцентричною. Вона вимагала організацію замкнутого середовища, в центрі якого була школа, яка виховувала. При цьому, в школі "охоплювали особистість" зі всіх сторін, не залишаючи ніяких прогалин і можливостей для відхилення від заданої норми соціалізації. Такий підхід є досить шкідливим, з огляду на те, що він спрямований на викорінення індивідуальності, послуху, і рабської виконання розпоряджень. При умові повернення до такої моделі соціалізації, особистість буде розглядатися як пасивний продукт зовнішніх впливів.
Четверта модель - "селекційна" соціалізація. Відповідаючи потребам суспільства в добре підготовленій еліті, діяльність навчальних закладів буде спрямована на жорстку диференціацію учнів (що і відбувається в елітарних навчальних закладах). При такому варіанті, з однієї сторони, соціалізація відбувається поряд із індивідуалізацією, але при цьому школа включає дітей у світ жорсткої конкуренції, виникає небезпека штампування репутацій учнів - тобто соціальних селекцій.
П'ята модель - гуманістична соціалізація. Вона призначена на основі ефективного виховання сприяти самостійній діяльності молодих людей, приймати рішення в умовах, яких не було і не могло бути в житті батьківського покоління. До найважливіших ознак соціалізації гуманістичного типу можна віднести:
- організацію повноцінного і різноманітного життя навчально-виховного закладу;
- особистісну спрямованість навчально-виховного процесу, в центрі якого учень з його здібностями, інтересами та потребами;
- здатність інститутів соціалізації до діалогу та співробітництва.
3. Етапи соціалізації.
До процесу соціалізації молоді входять наступні процеси: адаптація, інтеграція, саморозвиток і самореалізація. Зі змістової сторони процес соціалізації є сукупність дії таких трьох факторів: 1) вроджених механізмів, 2) соціальних умов, 3) свідомого, спрямованого на навчання та освіти і виховання. Діалектична їхня єдність забезпечить оптимальний розвиток особистості протягом всього життя особистості.
Розглянемо питання стосовно етапів соціалізації. Вчені виділяють первинну соціалізацію, яка охоплює період дитинства, і вторинну , яка займає більш тривалий проміжок часу, включаючи зрілий та похилий вік. У вітчизняній науці при визначенні етапів (стадій) соціалізації виходять із того, що найбільш ефективно вона відбувається в процесі трудової діяльності. тому і етапи соціалізації виділяють в залежності від включення в трудову діяльність:
- до трудова, яка включає весь період до початку трудової діяльності. цей період розпадається на два: ранньої соціалізації (до початку навчання в школі) і юнацька соціалізація, яка включає навчання в середніх навчальних закладах, технікумах та вузах
- трудова стадія охоплює період зрілості людини
- після трудова наступає в похилому віці у зв'язку із припиненням трудової діяльності.
При розгляді соціалізації молодого покоління найважливішим періодом є етап професійної підготовки до трудової діяльності та початок трудової діяльності. власне на цих етапах формується самосвідомість, соціальна свідомість, ціннісні установки, які будуть визначати траєкторію особистісного розвитку протягом всього життя. Для цього етапу характерна велика роль виховного впливу. Відмова суспільства від цілеспрямованого проведення виховної функції за допомогою офіційних інститутів приводить до деформованої соціалізації та переважанні у ній пристосувального аспекту. Сьогодні особливу роль на стадії професійної підготовки відіграє соціалізація в період навчання у вищих навчальних закладах. Це пояснюється тим, що вузівський етап соціалізації характеризується значною кількістю виховних впливів на особистість.
4. Види соціалізації.
Сучасна наука 2000-х років розрізняє наступні види соціалізації молоді: ейкуменна соціалізація, мезосоціалізація, економізація, політизація, етнокультурна соціалізація. Аналіз
Loading...

 
 

Цікаве