WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Предмет акмеології та її місце в системі наук - Реферат

Предмет акмеології та її місце в системі наук - Реферат


Реферат на тему:
Предмет акмеології та її місце в системі наук
ПЛАН
1. Становлення і розвиток акмеології.
2. Предмет і понятійний апарат акмеології.
3. Завдання акмеології.
4. Місце акмеології в системі суспільствознавства і людинознавства.
5. Структура рефлексивно-акмеологічного підходу до розвитку професійної майстерності (аспекти).
6. Сучасний стан акмеології.
1. Становлення і розвиток акмеології.
У багатьох наукових класифікаціях розвиток людини в онтогенезі складається із дитинства, дорослості і старості. Сукупність наук, які займаються вивченням особистості на стадії дитинства мають назву педології (сукупність психологічних, біологічних, соціологічних концепцій розвитку дитини). До переліку дисциплін, які займаються дослідженням періоду дитинства і юності ми відносимо і юнологію, з якою ми знайомилися минулого року. Науки, які досліджують старіння та старість в сукупності мають назву геронтологія. Наука, предметом дослідження якої виступає доросла людина сьогодні називають терміном акмеологія.
Вперше поняття "акмеології" як науки про розвиток зрілих людей було введено видатним психологом Миколою Рибниковим в 1928 році. Це було зроблено після того, як ввели науку "педологію". Якщо є наука про дітей, то чому немає науки про дорослих. Ще однією передумовою введення акмеології, як науки про розвиток зрілих людей, була нагальна потреба вітчизняної психологічної науки відповісти на тезис відомого швейцарського психолога Клапареда, який опублікував в 1925 році монографію "Психологія професій". В ній було сформульовано тезис: "зріла людина - закам'янілість, на якій важко щось нацарапати". Основний аргумент проти цього тезису полягав у тому, що професію люди набувають в основному в період зрілості.
Б.Г. Ананьєв протягом багатьох років готувався до експериментального розвитку психіки дорослих людей. У 1968 році в монографії "Людина як предмет пізнання" він виділив акмеологію як особливу область знань в системі наук про людину, і по суті нічого не додав до визначення Рибникова. Б.Г. Ананьєв знайшов місце акмеології в системі наук про людину: ембріологія людини, морфологія і фізіологія дитини, педіатрія, педагогіка, акмеологія, геронтологія.
Термін "акмеологія" походить від древньогрецького "акме" і визначається як "вища точка, зрілість" (в дослівному перекладі "акме" - вершина, квітуча пора). Греки словом "акме" називали період віку в людському житті, коли проявляється зрілість всього, на що здатна дана людина, коли розцвіли і знаходяться на вершині всі його можливостей та сили.
По-древньогрецьке "бути в акме" означає "знаходитися на вищій сходинці розвитку". Тому древньогрецькі автори творів про видатних людей зазвичай не вказували дати народження і смерті видатних людей, а час, коли вони прославилися своїми видатними досягненнями, коли в них був найвищий розквіт пік їх досягнень.
Сьогодні акмеологія - наука, яка виникла на стику природничих, суспільних і гуманітарних дисциплін, і вивчає закономірності і механізми розвитку людини на ступені його зрілості і особливо при досягненні ним найбільш високого рівня в цьому розвитку.
Спрямованість і масштабність прояву акме у різних людей суттєво відрізняється. Це є цілком природно, люди від народження не однакові за своїми задатками і здібностями, у них різні можливості розвитку.
На сьогоднішній день існує навіть аспірантура і докторантура по спеціальності 19.00.13 - психологія розвитку, акмеологія. В 1991 році була створена і офіційно зареєстрована Міжнародна академія акмеологічних наук, із штаб-квартирою в Санки-Петербурзі і окремими відділеннями в Москві, великих містах Росії і за кордоном. В 1994 році почав виходити в світ теоретичний журнал "Акмеологія", а з 1997 року журнал "Вопросы акмеологии". Стали регулярно проводитися наукові конференції і симпозіуми по акмеології. В Москві було створено Міжнародний акмеологічний інститут - перший навчальний заклад для підготовки спеціалістів-акмеологів вищої кваліфікації. Слід відмітити, що науковий пріоритет в створені і розвиткові акмеології належить Росії.
На першому етапі становлення акмеології, головна увага зосереджувалася на професіоналізмові діяльності вчителя, зокрема праця: Ніни Василівни Кузьміної "Профессионализм педагогической деятельности". - СПб., 1993. автор довела акмеологічне знання як актуальне, самостійне ы високоефективне. Не дивлячись на те, що в книзі мова йшла про професіоналізм вчителя, запропоновані принципи і підходи справедливі для вивчення професіоналізму і в інших видах діяльності.
Згодом світ побачила монографія Анатолія Олексійовича Деркача і Ніни Василівни Кузьміної "Акмеология: пути достижения вершин профессионализма" - М.: РАУ, 1993. В цьому ж році академік А.А. Бодалев випустив свою працю під назвою "Акмеология как учебная и научная дисциплина". - М.: 1993, в якій було описано методологічну будову акмеології. Згодом розвиваються практичні акмеологічні дослідження, в 1995 році виходить колективна монографія під редакцією А. О. Деркача "Основы общей и прикладной акмеологии". Визначним для розвитку науки вважається пятитомник А. О. Деркача "Акмеология: личностное и профессиональное развитие человека" - М., 2000-2001., в якому було не тільки систематизовано акмеологічні знання але і вперше було сформульовано акмеологічні закони.
Сьогодні з'явилися нові самостійні наукові напрямки: педагогічна акмеологія, військова акмеологія, акмеологія діяльності в особливих і екстремальних умовах, управлінська акмеологія. В стадії формування знаходиться юридична і медична акмеологія, активно розробляються акмеологічні проблеми в сфері соціальної роботи, економіки і спорту.
Акмеологія як наука пройшла у своєму розвиткові чотири етапи:
- латентний, на якому складалися необхідні наукові і культурологічні передумови виділення акмеологічної проблематики;
- номінаційний, коли потреба в акмеологічному знанні була усвідомлена і з'явився сам термі "акмеологія";
- інкубаційний, коли були сформовані предмет науки, її об'єктивне поле, стали проводитися акмеологічні теоретичні і прикладні дослідження;
- інституційний, коли акмеологія повністю набула статус самостійної науки, стали проводитися масштабні акмеологічні дослідження, були створені акмеологічні підрозділи в освітніх і навчальних закладах.
2. Предмет і понятійний апарат акмеології.
Проведені науковцями теоретичні і емпіричні дослідження, дозволили виділити: мету, предмет, об'єкт і завдання акмеології.
Мета акмеології є удосконалити особистість, допомогти в досягненні нею вершини фізичного, духовного, морального і професійного розвитку, гуманізація даного розвитку.
Об'єктом акмеології виступає зріла особистість, яка прогресивно розвивається , самореалізується головним чином у професійній діяльності, яка досягає вершини у своєму розвиткові.
Предметом, в широкому розумінні, є процеси, закономірності та механізми удосконалення людини як індивіда, індивідуальності,суб'єкту праці та особистості в життєдіяльності, професії, спілкуванні, які призводять до оптимальних шляхів самореалізації, досягненню вершини в розвиткові. У вузькому розумінні предметом акмеології є пошук закономірностей саморозвитку і самовдосконалення зрілої особистості, самореалізація в різних сферах, самоосвіта, самокорекція і самоорганізація.
3. Завдання акмеології.
Вчені виділяють декілька завдань акмеології. Доцільно перерахувати та коротко охарактеризувати їх.
1. Комплексне вивчення розвитку людини на ступені дорослості. Прослідковування залежності між індивідуальними, особистісними і суб'єктивними характеристиками дорослої людини і особливостями його формування і розвитку на попередніх етапах. Ступінь зрілості особистості, його вершина це багатовимірне утворення, що показує на скільки особистість відбулася як громадянин, як спеціаліст в певній професійній галузі, як сім'янин, батько. Для того, щоб зрозуміти особистість в усіх цих амплуа, осмислити всю складність взаємозв'язків необхідно зібрати воєдино всі дані, отримані в дослідженнях, які проведені з позицій різних наук. стан зрілості не появляється у людини неочікувано і зразу, на акме працює все життя.
2. Виявлення мікро- і макрооптимумів (або мікро- і макроакме), які досягаються людьми у їхньому індивідуальному та особистісному розвиткові, дослідженні та визначенні їх загальних
Loading...

 
 

Цікаве