WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Основні категорії юнології - Реферат

Основні категорії юнології - Реферат


Реферат на тему:
Основні категорії юнології
ПЛАН
1. Поняття "молоді".
2. Молодіжна свідомість та її типи.
3. Поняття дітей та культурні відмінності у їхньому вихованні.
4. Підліток - маргінальна людина.
1. Поняття "молоді".
В Україні на сьогоднішній день налічується понад 11 млн. молодих людей, що становить 22,6% населення країни, незважаючи на велику чисельність і очевидні специфічні особливості представників молодого покоління ця категорія населення ще недостатньо визначена та вивчена. Поняття "молодь" трактується та досліджується різними соціально-гуманітарними науками, зокрема: демографією, політологією, соціологією, філософією, педагогікою, психологією. На сьогоднішній день перед науковцями постала проблема виділення окремої галузі, яка б досліджувала проблеми та питання, що пов'язані із соціальною верствою населення - молоддю. У розумінні М. Ф. Головатого, Н. Черниш, Ю. Г. Волкова цей предмет - "соціологія молоді"; В.В. Павловський схиляється до думки про те, що це має бути комплексна інтегративна наука про молодь під загальною назвою "ювентологія". Враховуючи той аспект, що чимало часу ми присвятимо дослідженню організованого молодіжного руху - дисципліна носитиме назву "юнологія". Таким чином, "юнологія" за визначенням В. Головенька, - це наука, що займається вивченням молоді та її фундацій.
Насамперед з'ясуємо дефініцію поняття "молоді". Воно є доволі дискусійним. Цей термін досліджувало чимало видатних вчених, зупинимося на деяких точках зору. В античній філософії проблеми молоді досліджували: Платон, Аристотель. Вони розглядали питання виховання і навчання молоді, її служіння батькам, державі, збереження традицій, виконання свого обов'язку перед богом і людьми. Піфагор вважав, що молодий вік - це період весни в житті людини, який охоплює дитинство і юність та триває 20 років. Самий мудрий із древніх греків Сократ (470-399р. до н.е.) досить недружелюбно відзивався про молодь: "у них погані манери, немає ніякої поваги до старших. Вони весь час спорять з батьками...".
У середні віки підходи до цієї категорії населення дещо змінилися, зокрема англійський статут щодо ремісників 1563 року визначав, що молода людина лише досягнувши 24 років і закінчивши період учнівського навчання могла одружуватися і завести власну справу - тобто молодість закінчувалася при досягненні двох умов: 24 роки, закінчення навчання. Сьогодні початок самостійного трудового життя, завершення освіти, отримання професії, матеріальна незалежність змінили віковий ценз категорії "молодь". Звідси і дискусії хронологічних, абсолютних вікових меж. Порізному їх визначають міжнародні організації та окремі країни. У статистиці ООН та ЮНЕСКО, молодь - це люди у віці від 15 до 24 років включно. На Кубі вік молоді значно довший до 30 років.
На початку ХХ ст. "молодь" розглядається в політичному аспекті, як кожне нове покоління, що засвоїло і продовжує традиції своїх попередніх поколінь. В 20-30 роках В.І. Ленін дав таке визначення соціальної групи населення молоді: це є суб'єкт історичної діяльності, вона є неоднозначною у ній спостерігаються соціальні групи, які відбивають соціальну структуру суспільства. Перше у післявоєнний період наукове визначення молоді знаходимо у В. Лисовського. "молодь - це покоління людей, які проходять стадію соціалізації, засвоюють загальноосвітні, професійні і культурні функції і готуються суспільством до засвоєння і виконання соціальних ролей". Ще один дослідник дефініції "молодь" В. Голофаст прийшов до висновку, що молодою можна вважати таку людину, основною соціальною функцією якої є підготовка до статусу дорослого члена суспільства. Такий процес включає в себе закінчення "біологічного" дозрівання, досягнення "психологічної зрілості" і засвоєння деякого об'єму соціального досвіду, який властивий дорослим. У радянський період молодь визначалася, як соціально-демографічна група, що виділяється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального положення, соціально-психологічних якостей.
Дещо інший підхід до цього терміну спостерігаємо у І. Слепенкова "молодь - це соціально-демографічна група суспільства, яка характеризується здійсненням діяльності, яка пов'язана з підготовкою та включенням в самостійне життя". Відомий біолог І. Мечников вказував на дві важливих риси молодого покоління. По-перше в молодості при нормальних умовах життя інстинкт самозбереження недостатньо розвинутий, тому молоді люди часто ризикують життям із-за дрібниць, не турбуючись про наслідки своїх вчинків.
Молодість це вік не тільки безкорисних жертв, але і різноманітних зловживань. По-друге молодості властива деяка природна дисгармонія, через це у декого із молодих людей розвивається скептицизм. Психологи зауважують, що для молоді властиве тонке сприйняття, сильне бажання до ідеальних переживань. У молоді завжди є бажання до самопожертви, вони щирі та великі правдолюбці.
Стосовно вікового цензу, то соціологи різних країн визначають по-різному. Зокрема, у США період молодості виділяють з 12 до 24 років, при цьому розділяють на "юність" (12-18 років) та "молодих дорослих" (18-24 роки). В українському законодавстві (закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 5 лютого 1993 р.) вказано, що "молодь, молоді громадяни України віком від 14 до 28 років". Ряд відомих вітчизняних вчених (І. Кон, В. Боряз) вважають, що вікові рамки молоді на сьогоднішній день зазнали деяких змін, а саме: людину віком від 16 до 30 років слід вважати молодою, причому на думку цих вчених, нижня межа повинна досягнути навіть 35 років. В основі цього лежить висловлене деякими науковцями міркування про "пролонгацію" (продовження часу молодості).
2. Молодіжна свідомість та її типи.
Одним із провідних питань є проблема дослідження молодіжної свідомості. При її дослідженні варто виходити з того, що свідомість молоді - це різновид масової свідомості, що проявляється на таких трьох рівнях: когнітивному (або теоретико-пізнавальному), емоційно-чуттєвому, конативному ( або поведінковому).
Когнітивний рівень включає в себе систематизовані наукові погляди і знання, які служать основою для формування наукового світогляду й твердих переконань, сукупності моральних норм і принципів, що визначають
Loading...

 
 

Цікаве