WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Молодь як особлива група в суспільстві - Реферат

Молодь як особлива група в суспільстві - Реферат

гарантованим робочим місцем. Навіть освідчена людина у віці 30-35 років, яка залежить від батьків в наслідок безробіття, у всіх країнах не може вважатися дорослим, тому, що він по суті є утриманцем.
Сьогодні встановлення стійкого положення в суспільстві свідчить, що вік від 23 до 28 років це період стабілізації місця проживання всіх представників молоді, проте пізніше 3-5 років триває процес адаптації до нового середовища. Тобто стійкий статусіндивіди отримують у 28-30 років. Приблизно у цей період життя юнаки і дівчата набувають і відповідного сімейного статусу. До 27-29 років закінчується період сімейної соціалізації. Таким чином, можна зробити висновок про те, що по всім категоріям набуття стійкого соціального статусу можна визначити між 29-30 роками.
В українському законодавстві (закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 5 лютого 1993 р.) вказано, що "молодь, молоді громадяни України віком від 14 до 28 років" (хоча в дійсності від 13 до 30 років, і ми встановили причину такої пролонгації).
Зупинимося на класифікації такої категорії населення як "молодь". Враховуючи той факт, що у науковому світі відсутня чітка та єдина класифікація, ми за основу візьмемо найновіші погляди, у ювенології (комплексної науки про молодь), зокрема класифікацію В.В. Павловського. Цей дослідник поділяє "молодь" на 4 підгрупи. Такий поділ дозволяє зафіксувати якісно специфічні великі підгрупи молоді, етапи становлення і розвитку в її еволюції від старшого підліткового віку до соціальної зрілості.
- вікова підгрупа від 13-14 до 16-17 років - старший шкільний період. Це перехідний період від старших школярів до громадянської юності. Суспільний статус юності дуже динамічний. Юнаки і дівчата в цьому віці, як правило, закінчують середню школу, професійні училища, вчаться або закінчують навчання у середніх спеціальних навчальних закладах і поступають у вузи. Тоді і закінчується їхня первинна економічна, політична, етнокультурна соціалізації. Працююча молодь має особливий економічно-юридичний статус (скорочений робочий день, який оплачується як повний, заборону нічної зміни, відпустка у один календарний місяць). Основне завдання молодих людей цього періоду - це вибір професії, навчального закладу, організації, тобто вибір стабільного і перспективного робочого місця. Для цього періоду також характерне перехід від повного утримання до більш самостійного економічного становища. Типовою рисою також є психосоціальний мораторій. Ериксон зазначає з цього приводу, що у юнаків і дівчат значно розширився спектр ролей, проте вони часто їх міняють, приміряючи до себе. В зв'язку із цим дослідник розглядає формування нової самосвідомості, нове почуття часу, психосексуальні інтереси. В цілому на зміну підлітковому способу життя приходить юнацько-дівочий стиль життя, в якому формуються нові суттєві види діяльності і перш за все - самостійна виробнича праця, навчання у різних навчальних закладах, а також початок особистого сімейного життя деякими молодими людьми;
- вікова підгрупа від 16-17 до 20-21 років період громадянського становлення (юність). Цей період можна визначити як початок самостійної трудової діяльності одної частини молодих людей, продовження навчання у вузах і коледжах другою частиною, службою в армії третьою. Люди такого віку признаються державою дорослими в суспільному відношенні. Ведучою галуззю діяльності стає виробнича праця. Освіта, яку отримують частина молодих людей є, як правило, не загальною а спеціальною. Молоді люди в ці роки отримують певну матеріальну незалежність від батьків. Досягає свого повного розвитку юнацько-дівоча дружба і також кохання. В цей період багато хто заводить власну сім'ю. Головне протиріччя позитивного характеру - розрив "пуповини" з батьківською родиною, ровесниками, школою, із способом життя в попередньому віці. Молоді люди досягають вторинної позитивної соціалізації. Головне протиріччя негативного характеру - при розриві зв'язків частина молодих втягується в негативну соціалізацію, в девіантну поведінку, прийняття відповідного стилю життя. Провідні види діяльності - громадське становлення, домінантою якого стає захист природи, включення в активну громадсько-політичну діяльність, створення сім'ї, народження і виховання власних дітей;
- вікова підгрупа від 20-21 року до 25-26 років - перший молодий громадянський вік (перший молодий дорослий вік). Вважають, що це період удосконалення трудової діяльності однією частиною молоді, закінчення навчання у вузах другої частини, закінчення служби в армії, а також створення особистих сімей переважною більшістю. Основними критеріями тут залишається повторна економізація переважної більшості молоді, включення її в виробничу діяльність на такому рівні як і дорослих, при цьому молодь значно перевищує старших, зокрема у володінні технічними засобами. А також вторинна політизація через зрівнювання із дорослими у всіх питаннях. Частина молоді, які вступили в шлюб розводяться, деякі утворюють сім'ї другий раз, проте більшість виховують дітей у власних сім'ях. Головне протиріччя позитивного характеру - поступове звільнення від суспільного статусу ранньої молодості, громадянського становлення, від статусу і ролі "дуже молодих" та перехід в основних сферах діяльності в громадянський статус суспільно корисних дорослих членів суспільства. Головне протиріччя негативного характеру - вихід із стану громадянського становлення частини молодих людей цього віку і їх перехід в групу тієї молоді, яка наносить природі та суспільству більшу або меншу шкоду, що пов'язано із конфліктами, драмами, трагедіями із суспільством, трудовим, навчальним колективами, сім'єю. В цілому кожне покоління пережило свою драму (80-ті війна в Афганістані, 90-ті ліквідація наслідків на ЧАЕС, 2000-ні становлення вільної, соборної України);
- вікова підгрупа від 25-26 до 29-30 років другий молодий громадянський вік (друга молодість, або другий молодий дорослий вік). Даний період характерний розвитком і завершенням тих суспільних процесів, які почалися у попередньому віці. У однієї частини молоді відбувається подальше удосконалення в галузі трудової діяльності, вони досягають певного позитивного результату в професійному і кар'єрному становищі, в рості матеріального стимулювання своєї праці. Деяка невелика частина працюючої молоді закінчує навчання на заочному чи вечірньому відділеннях. Стосовно головних протиріч позитивного плану то вони в цей період отримують свій подальший розвиток, модифікуються, стають більш "дорослими" ніж на
Loading...

 
 

Цікаве