WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Молодіжний та дитячий рух в Україні у контексті державної молодіжної політики - Реферат

Молодіжний та дитячий рух в Україні у контексті державної молодіжної політики - Реферат

сімейно-побутовій сфері). Розглянемо реалізацію державної молодіжної політики стосовно молодіжних організацій. Держава та її органи на місцях повинні підтримувати і стимулювати діяльність молодіжних організацій, зорієнтованих на вирішення проблем молоді в її та державних інтересах. Підтримка державою молодіжних організацій може здійснюватися матеріально та організаційно. Це передбачає:
- звільнення молодіжних організацій, створених ними підприємств, закладів і установ від оподаткування;
- безоплатної передачі молодіжним організаціям споруд, приміщень, матеріальної бази, необхідної для роботи з молоддю;
- звільнення молодіжних організацій від внесення плати за користування землею;
- надання молодіжним організаціям на вигідних засадах різноманітних кредитів та субсидій;
- створення молодіжним організаціям умов для здійснення обмінів, широкого співробітництва з молодіжними організаціями інших країн.
У Національній програмі підтримки молоді на 2003-2008 роки у п. 7 "Розвиток громадянської активності молоді, забезпечення постійної співпраці органів місцевого самоврядування з молодіжними та дитячими громадськими організаціями" дещо розширено та конкретизовано реалізацію державної молодіжної політики у питанні молодіжних та дитячих організацій, а саме:
? створення національного та обласних центрів молодіжних та дитячих організацій
? організація лідерів та активістів молодіжних та дитячих громадських організацій
? підтримка засобів масової інформації при молодіжних та дитячих громадських організаціях
3. Нормативно-правова база регулювання діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій.
Основний закон України - Конституція встановлює базові принципи, які визначають та гарантують існування громадських організацій в Україні (стаття 36, та 37) там же подано перелік заборон на створення та діяльність об'єднань громадян.
Нормативні акти, які регулюють статутну діяльність організацій називається статусним законодавством. В Україні на даний момент стосовно молодіжного руху статусним законодавством вважається:
1.Закон України "Про об'єднання громадян" (16 червня 1992 р.)
2. Закон України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" (1 грудня 1998 р.)
3. Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (5 лютого 2003 р.)
Перший із перелічених законів поклав початок утворенню та діяльності громадських об'єднань, в тому числі молодіжних та дитячих організацій. У цьому законі визначено принципи і підходи до формування решти законодавства, яке регулює питання утворення та діяльності різних типів громадських організацій. Він складається із шести розділів та 34 статей. У законі визначається необхідний мінімум норм для встановлення порядку утворення організації (11 - 13 ст.). Встановлено конкретні норми легалізації організацій (14 - 17 ст.). Регламентується порядок діяльності організації (20 - 24 ст.). Зокрема, 25 - 32 статті визначають порядок контролю та нагляду над діяльністю громадської організації з боку державних органів. У статті 9 визначається порядок визнання громадської організації. 1, 2, 3 статтях подано визначення, які використовуються у даному законі.
Для того, щоб реалізовувати цей закон у життя було прийнято ряд постанов:
1. "Про затвердження Положення про порядок легалізації об'єднань громадян" (від 26 лютого 1993 р) за № 140.
2. "Про порядок справляння та розміри збору за реєстрацію об'єднань громадян" (від 26 лютого 1993 р.) за № 143.
3. "Про порядок реєстрації символіки об'єднань громадян" (від 26 лютого 1993 р.) за № 145.
4. "Про порядок реєстрації філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні" (від 26 лютого 1993 р.) за №144.
У законі "Про молодіжні та дитячі громадські організації" визначено особливості організаційних та правових засад утворення та діяльності молодіжних та дитячих організацій а також державні гарантії забезпечення їхньої діяльності. Дамо коротку характеристику даного закону:
1 стаття - законодавство про молодіжні та дитячі громадські організації
2 стаття - дає визначення молодіжної громадської організації, дитячої громадської організації, УНКМО
3 стаття - вказує на принципи утворення та діяльності молодіжних громадських організацій, а саме: добровільності, рівноправності, самоврядування, законності та гласності
4 стаття - говорить про те, хто може бути засновником: громадяни України, іноземці, та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і досягли 15 років
5 стаття - регулює питання щодо членства у МГО
6 стаття - визначає статус МГО, ДГО, та УНКМО
7 стаття - регламентує права МГО
8 стаття - обумовлює участь молодіжних громадських організацій та дитячих громадських організацій у підготовці та прийнятті рішень з питань державної молодіжної політики
9-10 статті визначають форми державної та фінансової підтримки
11 стаття відображає відповідальність МГО та ДГО за порушення законодавства, головним чином акцентується увага на використанні державних коштів
12 стаття містить прикінцеві положення.
У Законі України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (05.02.2003 р.) серед 16 статей дві присвячені МГО. Зокрема, ст. 14 - розкриває правовий статус МГО та ст. 15 - гарантії діяльності молодіжних громадських організацій.
4. Статут - як складова регулятивної підсистеми молодіжного руху. Статут - це основний закон організації, ним визначається завдання, роль, місце даної організації в суспільстві а також права та обов'язки її членів. Статуту обов'язково повинні дотримуватися всі члени організації. Він приймається на з'їзді або на загальних зборах. У Законі України "Про об'єднання громадян" (стаття 13) вказано на те, що статут повинен містити наступні пункти:
? назву об'єднання громадян (відмінну від інших);
? мету і завдання;
? умови та порядок прийому в члени даної організації;
? права і обов'язки членів;
? порядок утворення та діяльності статутних органів;
? джерела надходження коштів та порядок їхвикористання;
? порядок внесення змін і доповнень до статуту;
? порядок припинення діяльності та вирішення майнових питань, які пов'язані з його ліквідацією.
Є одна досить суттєва вимога до статуту - він не повинен суперечити законодавству України. У статуті може міститися від 5 до 8 розділів. Наведемо конкретний приклад: І розділ - загальні положення (назва організації, юридична адреса, символіка, територія на яку поширюється діяльність організації). ІІ розділ - членство в організації. ІІІ розділ - структура та керівні органи. ІV розділ - майно та кошти організації. V Розділ - ліквідація чи реорганізація організації. VІ розділ - порядок внесення змін до статуту. VІІ розділ - міжнародні зв'язки організації (цей розділ є не завжди у статуті організацій).
Література:
1. Волков Ю. Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю.Г. Волкова. - Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.
2. Головатый Н.Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. - К., 1999.
3. Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. - К., 1997.
4. Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. - М. Издательский центр "Академия", 2002.
5. Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. - М.: Академический Проект, 2001.
6. Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.
7. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів: Кальварія, 2003.
Loading...

 
 

Цікаве