WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Методика і технологія соціально-педагогічної роботи з групами, дитячими і молодіжними об’єднаннями - Реферат

Методика і технологія соціально-педагогічної роботи з групами, дитячими і молодіжними об’єднаннями - Реферат

загальноприйняті норми. Сюди належать: панки, мажори (псевдоамериканці, псевдонімці), рокери, попери);
- групи культурної самодіяльності (бітломани, ньювейщики, рокабілі і мракобілі, хардрокери, металісти, лохи, брейкери, хіпі, хакери);
- групи економічної самодіяльності (кооперативно-підприємницькі організації);
- групи соціальної самодіяльності (екологісти, групи милосерддя);
- групи політичної самодіяльності (неформальні групи в підтримку політичних рухів та партій).
Знання цих та інших підходів докласифікації дає можливість соціальному педагогові чи соціальному працівникові в ситуації діагностики конкретної групи максимально точно провести ідентифікацію, спрогнозувати можливість та наслідки членства у цій групі для особистості.
Найбільшої уваги потребують асоціальні неформальні групи, тому слід дослідити етапи їх зародження. Зародження таких груп відбувається не відразу, а існує декілька можливих причин:
- деформації у сімейних відносин, недоліки у навчально-виховній сфері навчальних закладів;
- порушення нормальної взаємодії підлітків з соціальним середовищем, поява перших форм дезадаптації та девіації, відсутність твердих поглядів та переконань;
- перенесення комунікативної активності підлітків у сферу вільного часу, яке носить пошуковий характер, і в зв'язку із цим збільшення у них неформальної, стихійної неорганізованої асоціальної діяльності та відносин;
- відчуження підлітків від первинних соціально-корисних груп (сім'ї, класу);
- поява в рамках соціально-корисних груп перших ознак асоціальної групи, яка виражається в аморальних поглядах, нормах та цінностях, які вступають у протиріччя із установками офіційної організації;
- наявність поза межами соціально-корисних груп асоціально відмежованих осіб, які схильні до анти суспільної поведінки.
Соціально педагогічна діяльність з різними групами може реалізовуватися по декільком напрямкам:
- використання потенціалу існуючих про соціальних груп для вирішення завдань по реабілітації чи корекції особистості; можливе також здійснення про соціальним групам необхідної підтримки;
- ініціювання груп соціального спрямування, наприклад груп милосердя;
- сумісна діяльність з організаторами дитячого та молодіжного руху по переорієнтації асоціальних груп в про соціальні (дезорганізація);
- сумісна діяльність з психологами, батьками, педагогами по виведенню окремих неповнолітніх із групи асоціального спрямування та переорієнтації їхньої поведінки (реорганізація).
Останніх два напрямки у діяльності соціальних працівників є найбільш дієвими. Дезорганізація асоціальної групи передбачає процес, який спрямований на руйнування її структури - зв'язків між членами групи, внутрішньої дисципліни, узгодженості. При цьому група розпадається, але асоціальне спрямування окремих членів може зберегтися. Реорганізація передбачає не тільки перебудову структури асоціальної групи, але й зміну її спрямування. Необхідно пам'ятати, що досягнути переходу всіх асоціальних груп, які існують в суспільстві - нереально. Деякі асоціальні групи руйнують спеціальні органи міліції.
Для проведення дезорганізації та реорганізації необхідною умовою виступає входження працівника в довіру і контактні відносини з членами групи. Цього можна досягнути шляхом контакту насамперед із членами, які займають антагоністичну позицію. Зазначу, що якихось універсальних рекомендацій у цьому випадку не має і не може бути.
Для того, щоб нейтралізувати діяльність групи спеціалісти радять: виявити найбільш авторитетних осіб; вивчити їх інтереси, ролі схильності; здійснювати за їхньою поведінкою постійний контроль і по можливості включати в суспільно-значимі види діяльності і навіть запропонувати певні керівні ролі; вести виховну роботу з лідером групи, спрямовуючи його до розкриття своїх планів та зміни своїх поглядів та позицій; проводити виховну роботу з членами групи з метою відриву їх від лідера і нейтралізації його впливу; вводити в групу осіб, які мають позитивну спрямованість з метою руйнування групи з середини.
Якщо не вдається переорієнтувати групу її слід зруйнувати. До руйнування групи ведуть: посилення невдоволення в групі, емоційне незадоволення в результаті постійних невдач, сварок, конфліктів, послаблення між особистісних зв'язків в групі, девальвація групових цінностей та норм, прагнення окремих членів вийти із складу групи. Слід знати, що руйнування діяльності групи не є панацеєю. Вони лише тимчасово призупиняють свою діяльність, або ділять на менші складові структури, а з часом знову можливе об'єднання. Таким чином, слід більше часу приділяти не руйнуванню групи, а її реорганізації.
3. Взаємодія соціального педагога з дитячими та молодіжними організаціями.
Соціальні педагоги та працівники, співпрацюючи із громадським організаціями може:
- створювати умови для розвитку лідерського активу;
- допомагати у визначенні домінуючих цілей діяльності, попереджувати можливі труднощі;
- допомагати у написанні конкурсних проектів;
- привертати увагу державних і місцевих органів влади до вирішення проблем громадських організацій;
- налагоджувати взаємодію дитячих і молодіжних організацій з іншими соціальними групами;
- організовувати роботу МГО, яка б була спрямована на здійснення допомоги однолітками та іншим людям (слід організувати підготовку до такої діяльності: дати декілька варіантів вибору майбутньої діяльності);
- готувати членів ДМГО до соціального самозахисту, формувати соціальні знання і вміння для того, щоб вони краще змогли адаптуватися в системі соціальних відносин, були готові до реалізації своїх функцій;
- здійснювати педагогічну корекцію соціальної поведінки і соціальних зв'язків, які би сприяли оптимальному розв'язанню конфліктів;
- здійснювати профілактику асоціальної поведінки, це забезпечується роботою з кожною дитиною чи молодою людиною, яка є членом організації.
Література:
1. Волков Ю. Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю.Г. Волкова. - Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.
2. Головатый Н.Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. - К., 1999.
3. Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. - К., 1997.
4. Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. - М. Издательский центр "Академия", 2002.
5. Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. - М.: Академический Проект, 2001.
6. Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.
7. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів: Кальварія, 2003.
Loading...

 
 

Цікаве