WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Методика і технологія соціально-педагогічної роботи з групами, дитячими і молодіжними об’єднаннями - Реферат

Методика і технологія соціально-педагогічної роботи з групами, дитячими і молодіжними об’єднаннями - Реферат


Реферат на тему:
Методика і технологія соціально-педагогічної роботи з групами, дитячими і молодіжними об'єднаннями
ПЛАН
1. Методика діагностики підліткових та молодіжних груп.
а) тенденції неформального руху молоді;
б) причини росту чисельності неформальних груп;
в) основні підходи до класифікації неформальних груп.
2. Методика роботи соціального працівника та педагога з групами різного спрямування.
3. Взаємодія соціального педагога з дитячими та молодіжними організаціями.
1. Методика діагностики підліткових та молодіжних груп.
Насамперед, жити в суспільстві і бути відірваним від нього, одноосібно досягнути та реалізувати свої потреби є значно важче, чи навіть просто неможливо. Тому досягнути це в певній групі або молодіжному об'єднанні. (Доцільна легенда про побудову вежі людьми.., "приказка: гуртом батька легше бити"). Питання стосовно молодіжних об'єднань вже нами були розглянуті. Очевидно, молодь об'єднується у групи. Група молоді - це люди, які взаємодіють один з одним таким чином, що кожний впливає на інших і сам знаходиться під їхнім впливом.
Ознаки групи:
- наявність між членами певних відносин;
- сформованість внутрішньої організації (роз приділення обов'язків, статусів);
- усвідомлення кожним своєї приналежності до групи;
- груповий тиск, спонукання кожного індивіда до поведінки у відповідності до прийнятих норм.
Розрізняють формальні і неформальні групи. Формальні групи формуються керівництвом для вирішення певного завдання. Неформальна група, як правило виникає сама (спонтанно), не має чіткого статусу в суспільстві. Якщо формальна організація створюється по наперед розробленому та продуманому плані, то неформальна є спонтанною реакцією на незадоволення певного роду інтересів. (згадайте, яке визначення ми давали поняттю "неформальний молодіжний рух"? - розуміють систему молодіжних субкультур і широкої неорганізованої молодіжної активності в їх взаємозв'язку між собою та суспільством).
а) Тенденції неформального руху.
По-перше, починаючи із 70-х років збільшилася кількість учасників окремих неформальних організацій (Дані соціологічних досліджень дають підстави стверджувати, що активними учасниками неформальних груп є 10-13 % від загальної кількості молоді). Зазначу, що діяльність більшості неформальних груп є в межах закону, лише 6-9% характерні асоціативні прояви. Всі ці факти свідчать, що це значна кількість молоді, яка потребує до себе певної уваги.
По-друге, спектр інтересів стихійних груп, став досить широким. Якщо 15-20 років тому назад він зводився до десяти найменувань, то сьогодні мова йде про значну кількість (спеціалісти називають їх в межах 70 - 200, в залежності від регіону). Найбільша кількість молоді входить в число груп, які захоплюються сучасними напрямками музики, прихильників естрадних співаків, танцями, захистом оточуючого середовища, політичні крила.
По-третє, новий, більш вищий рівень організації цих груп. Багато цих неформальних груп підтримують різноманітні стосунки між однотипними групами (одного спрямування) у межах України, маючи загально признаних лідерів.
По-четверте, сьогодні для неформальних груп властиве чітке підпорядкування внутрішнім правилам та нормам. Неформальні групи здійснюють суттєвий вплив на свідомість молоді, забираючи пальму першості у інший інститутів соціалізації. Молодь, не знаходячи у сім'ях, школах, навчальних закладах, можливостей для реалізації своїх потреб, само реалізуються через неформальні групи.
По-п'яте, відбувається значне розширення вікового діапазону руху. зокрема, нижня вікова границя - 12-13 років, верхня - 34-36 років.
По-шосте, розширилася географія виникнення неформальних груп. Вони появляють не тільки у великих містах, але і у невеликих містечках, а також і у селах.
Соціальному педагогові необхідно досліджувати та вивчати неформальні групи через наступні причини:
- потрібно знати, що твориться в цій сфері, які спостерігаються тенденції та напрямки для того, щоб могти управляти цим процесом.
- Малі неформальні групи слід розглядати як випадок функціонування і розвитку суспільства. Вони є нашим суспільством в мініатюрі, а невеликі групи значно простіше дослідити, аніж суспільство загалом.
б) Дослідимо причини росту чисельності неформальних груп.
З приводу цього питання на сьогоднішній день є кілька точок зору. В. Куликов вважає, що ріст числа неформалів є реакцією на недоліки в роботі з молоддю. Т. Шешокін переконаний, в тому, що причиною є значний проміжок вільного часу, який незаповнений. На думку І.М. Ільїнського, "сам факт виникнення і бурхливий ріст неформалів є сигналом того, що в структурі молоді існують серйозні проблеми та протиріччя, значний недолік в задоволенні інтересів та запитів". Назвемо ще декілька важливих причин:
- як наслідок бюрократій та формалізму у роботі із молоддю, прагнення проявити самостійність;
- їхнє виникнення полягає у прагненні реалізувати тих нових потреб та інтересів, задоволення яких здійснюється погано, або не здійснюється взагалі державними структурами;
- як результат виникнення та необхідності задоволення соціальних проблем;
- нагальна проблема у спілкування, адже сьогодні спілкування в сім'ї, навчальному закладі не завжди задовольняють почуття одинокості;
- особливість молодіжного спілкування, "молодіжної свідомості".
в) Основні підходи до неформальних груп.
Стратегія і тактика відносин державних структур до неформальних організацій може мати декілька варіантів. А саме: ліберальний підхід, адміністративно-репресивний підхід, підхід нетерпимості, демократичний підхід. Коротко їх розглянемо.
Ліберальний підхід, це іншими словами бездіяльність по відношенню неформальних груп. Власне таким є відношення до "неформалів" органів влади у більшості країнах заходу. Влада вмішується в їхнє життя в тому випадку, коли вони порушують закон. Такий підхід є сприйнятливий у вільному, демократичному суспільстві, в якому кожен має право жити так як вважає за необхідне. Поряд з цим, у такого підходу є ще одна сторона - прагматичний розрахунок. Зовнішня агресивність, екстремізм, частини молоді, споживацьке відношення до життя, демонстрації, скандали, протести дозволяють владі відволікти увагу суспільства від проблем молоді. Поки що такий підхід в Україні не є найбільш доцільним. З огляду на те, що деякі представники сект нетрадиційної релігійності, "хайлафісти", проститутки, дворові команди та інші антисоціальні неформальні угрупування є надзвичайно розпущеними в сексуальному житті, вживають наркотики. Тому, деяке втручання держави просто необхідне.
Адміністративно-репресивний підхід заснований на перебільшенні негативних
Loading...

 
 

Цікаве