WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Громадська структура молодіжного і дитячого руху в Україні - Реферат

Громадська структура молодіжного і дитячого руху в Україні - Реферат

степені впливу на молодь (дуже впливові, впливові, маловпливові, невпливові)
? відношення до історичного розвитку даного суспільства його політичної системи (прогресивні, консервативні, реакційні)
? степені релігійної приналежності (релігійні, атеїстичні, світські)
? способу фінансування (державні, політичні, недержавні або громадські)
? по рівню існування (всеукраїнські, регіональні, місцеві)
? за характером існування (формальні, неформальні)
? за кількістю членів (масові, мало чисельні)
Окремо слід зупинитися на молодіжних організаціях і політичних партіях. Ні одна із молодіжних організацій не може стояти поза політикою, оскільки "молодіжна організація маючи певні цілі і завдання контактує з дорослими політичними партіями, а досягти своїх цілей можна лише на основі системи певних цінностей.
Будь-яка молодіжна організація не будучи безпосередньо політичною має тим не менше пряме відношення до політики, тому що займаючись вихованням молоді, в тому числі формуванням ідейних переконань, політичної культури - така діяльність просто не може бути аполітичною". Це чітко видно підчас виборчих компаній, референдумів та інших масових заходах.
? За політичним принципом (деполітизовані, з широкою ідейною платформою, високо політизовані)
Наведемо конкретні приклади молодіжних організацій за політичним принципом:
Деполітизовані - в їхній склад входять молоді люди, які мають не однакові ідейні платформи, і займають різні політичні позиції. Базою таких молодіжних організацій є матеріальна і організаційно-кадрова основа. Вони, як правило, є недовговічними та неміцними. Наприклад, "Український молодіжний авангард", "Спілка української молоді", "Союз українського студентства".
Молодіжні організації з широкою ідейною платформою об'єднують молодь яка має приблизно однакову орієнтацію - вони орієнтуються на декілька "дорослих" політичних формувань (соціалістичний вибір). Наприклад, "Соціалістичний конгрес молоді", "Молоді республіканці України".
Високо політизовані молодіжні організації є міцними, стійкими, тісно пов'язані однією партією (соціалістичні, комуністичні, ліберальні, анархістські, консервативні, фашистські...). Наприклад ліберально-демократичні: Лімо (ліберальне молодіжне об'єднання) - молодіжна організація Ліберальної партії України, загальна кількість членів - 14500; УСДМ (Українська соціал-демократична молодь) - молодіжна організація Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), кількістю членів - 1000; Трудовий союз молоді - молодіжна організація Партії праці, кількість членів - 500. Соціалістичні: СКМ (Соціалістичний конгрес молоді) - молодіжна організація Соціалістичної партії, кількість членів - 4800. Неокомуністичні: ЛКСМУ (ленінська комуністична спілка молоді України) - молодіжна організація Комуністичної партії України, загальною кількістю 14000. Національно-радикальні: СУМ (Спілка української молоді) - молодіжна організація орієнтована на Конгрес українських націоналістів, кількість членів - 1650; РХМ (Республіканська християнська молодь) - молодіжна організація Республіканської християнської партії, кількість членів - 1000. Національно-демократичні: СХДМ (Спілка християнсько-демократичної молоді) - молодіжна організація Християнсько-демократичної партії України, кількість членів - 1300; Молодий рух - є складовою частиною Народного Руху України, кількість членів - 3000; НДЛМ (Народно-демократична ліга молоді) - молодіжна організація Народно-демократичної партії України, кількість членів - 5000; ДПУ (Демократичні перетворення України) - молодіжна організація Демократичної партії України, кількість членів - 3000.
Проте, найчастіше молодіжні організації юнологи поділяють за напрямком діяльності:
? політичні ("Ліберально молодіжне об'єднання", "Тризуб імені Степана Бандери, "Об'єднання демократичної української молоді");
? за трудовою діяльністю ("Всеукраїнська рада молодих вчених та спеціалістів", "Союз молодіжних організацій України", "Український фонд студентів", "Асоціація профспілкових організацій студентів України" (800 тис. членів), "Асоціація молодих українських політологів і політиків");
? молодіжні організації, які задовольняють різні творчі, культурні та спортивні потреби ("Всеукраїнська молода ліга Eterno Lumo", Українське аерокосмічне об'єднання "Сузір'я", Всеукраїнська спортивна організація "Клуб Івана Піддубного");
? підготовка національної еліти ("Клуб української елітарної молоді", "Нова генерація");
? молодіжні організації, які працюють над вирішенням проблеми дітей (СПОУ, Асоціація молодіжних пошукових обєднань "Обеліск", Асоціація гайдів України, "Пласт", "Січ");
? молодіжні організації, які займаються благодійницькою діяльністю ("Благодійний фонд підтримки робітничої і селянської молоді України", Благодійне товариство "Молодь за милосерддя");
? екологічна діяльність ("Українська молодіжна екологічна ліга", "Зелені");
? релігійні організації (існують релігійні організації інтернаціонального характеру, що поєднують міжнародні асоціації - Асоціація молодих християн, що налічує 45 мільйонів членів; Міжнародна католицька федерація молодіжних організацій, що включає 36 організацій із 27 країн; світове товариство буддійської молоді, що має представництво у 15 країнах світу; Світова асамблея мусульманської молоді, налічує 450 організацій на п'яти континентах; Всесвітня організація іудеїв налічує 500 тис. членів у 30 країнах; в Україні діє організація "Українська молодь Христові"; а також Християнська молодіжна організація Церквиадвентистів сьомого дня, Молодіжна рада церков Євангельських християн-баптистів України).
4. Громадські структури молодіжного руху розвиваються і займають відповідне місце в політичній системі суспільства. Можна таким чином охарактеризувати риси молодіжних організацій на сучасному етапі:
? першою визначною рисою є демократичність за характером свого створення та існування. Переважна більшість молодіжних та дитячих об'єднань створена самою молоддю. Демократичність забезпечується тим, що діюче законодавство практично знімає всі обмеження, які існували у радянський період;
? різноманітність (понад 50 всеукраїнських, 300 регіональних та кілька тисяч, які існують на місцевому рівні);
? по різному розвиваються молодіжні організації у різних регіонах нашої країни так у Львівській області нині діє 134 громадських молодіжних та дитячих організацій, з них 34 - обласного, а решта - міського та районних рівнів, у Чернігівській області серед зареєстрованих об'єднань зі статусом обласної організації існує лише Спілка Піонерів Чернігівщини. Необхідно підкреслити, що має місце велика різниця не лише у масштабах охоплення дітей та молоді громадськими об'єднаннями, але різні регіони мають свою специфіку діяльності, зокрема: в Криму серед 19 зареєстрованих всеукраїнських лише 2 займаються питаннями виховання, а у Івано-Франківській області із 15 об'єднань всеукраїнського характеру 7 виховного напрямку, 3 - релігійного;
? на місцевому рівні для молодіжного та дитячого руху характерно представлення молодіжних організацій регіональними та місцевими ніж всеукраїнськими наприклад у Тернопільській області у кінці 2000 року у 25 всеукраїнських об'єднаннях було 4426 членів, тоді як обласні та міські, районні об'єднання у своїх структурах налічують 19202 членів;
? громадські структури консолідуються (УНКМО, ФДО, СПО);
? більшість організацій відповідно до статутів мають окрім індивідуального членства колективне;
? тісна співпраця громадських організацій із державними органами.
Література:
1. Волков Ю. Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю.Г. Волкова. - Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.
2. Головатый Н.Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. - К., 1999.
3. Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. - К., 1997.
4. Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. - М. Издательский центр "Академия", 2002.
5. Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. - М.: Академический Проект, 2001.
6. Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.
7. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів: Кальварія, 2003.
Loading...

 
 

Цікаве