WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Акмеологічне вивчення людини як індивіда, особистості, суб’єкта діяльності - Реферат

Акмеологічне вивчення людини як індивіда, особистості, суб’єкта діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Акмеологічне вивчення людини як індивіда, особистості, суб'єкта діяльності
ПЛАН
1. Акмеологічне розуміння людини як індивіда (індивід і індивідуальність, типологія індивідуальності, темперамент, розподіл спадкових ознак).
2. Акмеологічне розуміння особистості (співвідношення акмеологічного і психологічного; співвідношення ідеалу "вершини" розвитку особистості, її реального стану і способу вдосконалення).
3. Акмеологічне розуміння суб'єкту.
4. Теоретичні принципи періодизації вікового розвитку.
5. Основні характеристики людини в різні періоди вікового розвитку (період ранньої дорослості, середньої дорослості, пізньої дорослості).
6. Дорослість і зрілість як найважливіша для акмеології ступінь життєвого циклу людини.
1. Акмеологічне розуміння людини як індивіда.
Індивід - людина як одинична природна істота, представник виду Нomo sapiens, продукт філогенетичного і онтогенетичного розвитку, вродженого і набутого, носій індивідуальних рис. Розглядаючи людей як індивідів, тобто як елемент природи ми можемо виділити основні біологічні особливості, які характеризують вид в цілому, всім людям властиві від народження і разом з тим дуже важливі для формування в якості особистості. Отже, людський рід в цілому характеризує наступне:
- людина істота суспільна, тобто живе в соціумі. Тобто в людини є інстинктивна потреба жити в суспільстві. така потреба існує у багатьох тварин, для яких ізоляція від собіпордібних призводить до неминучої загибелі. Доцільно навести висловлювання науковців з приводу стадного життя приматів: "Один шимпанзе - це в загалі не шимпанзе". Ще в більшій степені таке твердження відноситься до людей.
- суспільство людей персоніфіковано, тобто всі люди (крім одно яйцевих близнюків) унікальні від народження, тому що людській популяції властиве генотипові різноманітність поряд із фенотиповою мінливістю. Персоніфікація це неповторність кожного із нас. Унікальність кожної людини - це якість дуже цінна для всього людства і тому підтримується природнім відбором. Для того, щоб уникнути виродження ми повинні бути різними.
- персоніфіковане суспільство людей має ієрархічну структуру. Ієрархія це єдина система, в якій всі члени між собою пов'язані, але не рівні. Такі ієрархічні структури присутні не тільки в людському суспільстві, але і у інших стадних тварин. Тому прагнення до рівності всіх людей суперечить людській природі в цілому.
Оскільки кожна людина є продуктом видового і особистісного досвіду, вона може бути охарактеризована як на рівні генотипу так і на рівні фенотипу. Отже, генотип - це сукупність всіх генів даного організму, він складає спадкову основу. Фенотип - сукупність всіх ознак даного організму, він формується під впливом спадковості і конкретного навколишнього середовища. Генопитова різноманітність створюється механізмами мутаційної та хромосомної мінливості мінливості, і передається нащадкам у вигляді нових комбінацій.
Унікальність індивідів зафіксована в понятті "індивідуальність" - неповторність кожної людини.
Для людського суспільства характерні два явища, з однієї сторони унікальність всіх людей, а з другої неминуче спільне існування. Це сприяє тому, що люди не тільки неповторні, вони в чомусь і схожі. Така подібність і відмінність не суперечить одна одній. Говорячи про відмінності мають на увазі всю сукупність ознак, які властиві даній людині; а коли говорять про подібні ознаки, то виділяють окремі властивості, які притаманні і іншим людям. Такі повторення певних ознак дозволяють умовно розбити на певні категорії, їх називають психологічними типами. Психологічні типи - це групи людей, які мають подібні психологічні характеристики. Основна проблема типології (поділу) полягає у тому, щоб виділити найбільш надійні критерії, подібності, які б були максимально стійкими, і не залежали від випадковостей чи обставин. В пошуках таких надійних критеріїв структуру якостей особистості було поділено на дві категорії. До першої категорії відносяться ті особистісні якості, які не мають прямого відношення до властивостей організму, а складаються під впливом міжособистісних відносин і культурного середовища - їх називають змістовими властивостями особистості. Другу категорію складають формальні властивості організму. Формальні психологічні властивості - це такі властивості, які задані біологічно і конституційно, і тому виховання і інші впливи на них не впливають. До формальних характеристик відносяться темперамент, схильності і здібності. Найвизначніший серед них темперамент.
Темперамент - це загальний, вроджений стиль реагування, збудливість і сприйнятливість людини до вражень зовнішнього світу. Він накладає суттєвий відбиток на все чим людина займається протягом свого життя. Темперамент єдина психологічна характеристика, в якій виявляється природний енергетичний потенціал організму, в тому числі і мозку. Під енергетичним потенціалом розуміють інтенсивність метаболічних процесів і співвідношення процесів катаболізму (виділення енергії) і анаболізму (споживання енергії). Всі показники енергетичного обміну - і інтенсивність метаболізму і співвідношення процесів виділення і поглинання енергії - генетично обумовлені та індивідуальні.
У різних людей по різному відбувається енергетичний обмін, у когось переважає анаболізм, у когось катаболізм. Готовність до віддачі чи збереженні енергії проявляється у трьох психологічних властивостях темпераменту: активності, емоційності, екстраверсії - інтроверсії. Проаналізуємо коротко зазначені властивості.
Активність - це властивість, яка відрізняє даного індивіда по інтенсивності, тривалості і частоті тих дій, які він виконує. Активність, як властивість темпераменту виявляється в швидкості і темпі діяльності; в силі прагнень, бажань, установок; в широті і різноманітності реакцій; легкості адаптації до нових умов. Емоційність - визначається тим емоційним фоном, який може бути по життєвим і від якого залежить схильність до оптимізму чи песимізму.
Активність і емоційність відображають величину індивідуального енергетичного потенціалу і відповідно різні можливості індивіда. Якщо потенціал великий, то і можливості великі: спостерігається перевага позитивних емоцій, підвищена активність та працездатність. Якщо енергетичний потенціал слабкий - то виникає хворобливий стан, який проявляється в швидкій втомлюваності, зміною настрою, різким спадом працездатності і зниженні чутливості.
Третьою психологічною властивістю темпераменту є екстраверсія - інтроверсія. Екстраверсія - це спрямованість особистості на зовні, на оточуючих людей, зовнішні явища, події. Зміст екстраверсії, як енергетичної
Loading...

 
 

Цікаве