WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Соціальна діагностика як навчальна дисципліна - Реферат

Соціальна діагностика як навчальна дисципліна - Реферат

- інтереси клієнта (звичайно, якщо це не входить у конфлікт із законом) і з урахуванням такої позиції будує всю свою діяльність.
У реальній дійсності всі явища і процеси знаходяться вуніверсальному взаємозв'язку і взаємодії, тому важливим принципом діагностики є принцип причинної обумовленості.
Принцип комплексного підходу в соціальній діагностиці полягає в необхідності обліку і аналізу всіх умов і чинників, що спричинили або сприяють виникненню певного соціального явища.
Принцип конфіденційності - нерозголошення результатів соціального діагнозу без персональної згоди на це особи, яка виступала об'єктом дослідження.
Принцип наукової обгрунтованості передбачає, що результати аналізу повинні бути валідними і надійними.
Принцип ненанесення шкоди - діагностичні результати ні в якому випадку не повинні бути використані на шкоду людині, яка досліджувалась.
Принцип ефективності - не варто пропонувати людині рекомендації, які за наслідками діагнозу для неї не корисні, можуть призвести до небажаних або непередбачуваних наслідків.
3. Місце, роль і значення соціальної діагностики.
Соціальна діагностика відноситься до найбільш загальних комплексних соціальних технологій, що використовується на всіх етапах соціальної роботи і соціального обслуговування.
Вивчення наукових досягнень і оволодіння навиками, які дозволяють займатися діагностичною діяльністю, відноситься до числа необхідних вмінь спеціалістів з соціальної роботи у будь-якої галузі діяльності. При проведенні діагностичних досліджень певна технологія звільняє дослідника від суб'єктивного підходу, відображає рівень компетентності спеціаліста й адекватно виражає конкретну соціальну ситуацію.
Практично соціальна діагностика використовується в різних сферах життєдіяльності людей. Спеціаліст соціальної роботи є автором або учасником прикладних психолого-педагогічних, соціологічних, економічних досліджень, займається консультуванням у вирішенні соціальних проблем, корекцією й реабілітацією, формами й методами терапевтичного впливу. Але частіше всього в діяльності соціального педагога діагностика виступає в якості вихідної, самостійної сфери діяльності. З соціальної діагностики стану клієнта повинні починатися і нею ж закінчуватися дії соціального працівника чи педагога.
Соціальна діагностика - необхідна стадія технологічного процесу, початок роботи в будь-якій сфері обслуговування, з будь-якою категорією осіб і будь-яким типом соціальних проблем. Вона ні особистісно, ні організаційно не відокремлена від інших етапів соціального втручання. Ні один соціальний педагог не займається тільки соціальною діагностикою, але кожний соціальний працівник одночасно з іншими обов'язками повинен виконувати функції соціального діагноста.
Реалістична оцінка і сформульований діагноз служать основою для ухвалення рішення, визначення стратегії і тактики діяльності.
Соціальна діагностика - це галузь соціальних знань, пов'язаних з розробкою методології і методики для точної оцінки властивостей, станів або рівня соціального розвитку, досягнутого індивідом або групою. Об'єктом діагностичної оцінки може виступати практично все - починаючи від відчуттів окремої людини, взаємодії людей, груп у певному соціумі - до аналізу соціальних інститутів, що впливають на розвиток людини або людства. Реалістична оцінка і діагноз служать основою для ухвалення рішень.
4. Вимоги до професійного рівня соціального діагноста.
Суб'єкт соціального діагнозу - це спеціально підготовлений спеціаліст, позиція якого визначається значною мірою соціальним замовленням закладу соціального обслуговування. Орієнтиром для соціального педагога виступає той соціальний досвід, який в нього наявний, соціальні цінності, національна культура.
Соціальна діагностика - необхідна стадія технологічного процесу, початок роботи в будь-якій сфері обслуговування, з будь-якою категорією клієнтів і будь-яким типом соціальних проблем. Вона ні особово, ні організаційно не відокремлена від інших етапів соціального втручання. Жоден соціальний працівник не займається тільки соціальною діагностикою, але кожний соціальний працівник разом з іншими обов'язками повинен виконувати функції соціального діагноста. Можна тільки припустити, що різні люди проявляють різні здібності до цього різновиду соціальної діяльності, що зумовлює велику або меншу успішність їх навчання.
Відмінною рисою соціальної діагностики є і те, що вони визначаються не тільки знаннями, але і навичками. Їх вивчення не може ґрунтуватися тільки на засвоєнні теорії. Необхідні передача технологій, наставництво досвідчених спеціалістів, практичне навчання тих, які починають працювати.
Розроблення діагнозу визначає специфічне професійне середовище діяльності соціального працівника. Вирішуються не тільки теоретичні, але й чисто практичні питання, що відносяться до орієнтації в професійній підготовці кадрів. Вони включають в себе:
- визначення професійних вимог, які ставляться до діагноста;
- встановлення переліку знань, умінь, моральних якостей, навиків, якими він повинен володіти для того, щоб успішно справлятися зі своєю роботою;
- з'ясування мінімуму практичних умов, дотримання яких є гарантією того, що соціальний працівник дійсно успішно й професійно оволодів тим чи іншим методом діагностики;
- розроблення програм, засобів і методів практичної підготовки спеціаліста в галузі діагностики, а також оцінки його компетентності в цій сфері;
- пошук взаєморозуміння між практичним працівником і клієнтом має двобічний характер: клієнт має право і повинен активно брати участь в цьому процесі;
- для того, щоб бути спеціалістом високої кваліфікації в сфері соціальної діагностики, соціальний працівник зобов'язаний оволодіти як науковими, так і практичними основами діагностики. Знання лише наукових основ методики без розуміння і наукового її обґрунтування не гарантує високого рівня професіоналізму в цій галузі.
У процесі професійного відбору соціальних працівників широко використовуються спеціальні профорієнтаційні методики або спеціальна інтерпретація психологічних методик.
Література:
1. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Учеб.пособие для студ.высш.пед.учеб.заведений.- М.: Издательский центр "Академия", 2002.- 272с.
2. Методика соціальної діагностики взаємостосунків в суспільстві / Теорія і методика соціальної роботи. - М., 1994.
3. Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики: Навч.посіб. - К.: МАУП, 2002. - 200с.
4. Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. А.Й.Капської.- К., 2000.- 372с.
5. Професійна діяльність соціального працівника: зміст і організація. - М., 1993.
Loading...

 
 

Цікаве