WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Чинники виникнення націоналістичної ідеології - Реферат

Чинники виникнення націоналістичної ідеології - Реферат

самого усвідомлення існування осіб з вищим, ніж у даного індивіда, соціальним статусом. Вищий соціальний статус іншої людини за таких умов може бути сприйнятий мною як легітимний лише у тому випадку, якщо визнається наявність у останнього більших здібностей та заслуг, ніж у мене самого. У такому випадку це призводить до заміни "комплексу приниженості" "комплексом меншовартості". Тобто індивід опиняється у не зовсім приємній ситуації вибору між цими двома комплексами. У випадку, коли вибирається другий з-поміж них, тим самим вибирається життєва позиція та життєвий сценарій соціального аутсайдера, який намагається задовольнитися тими радощами життя, які здатне надати його "аутсайдерське" становище. Якоюсь мірою такий життєвий вибір є спробою відтворення"архаїчного" життєвого сценарію, властивого становому суспільству. Але такий вибір суперечить духовній домінанті суспільства сучасного, тому зробити його більше шансів має особа, відсторонена від сучасного культурного та духовного життя (наприклад, люди з невисоким освітнім рівнем, члени ізоляціоністськи налаштованих релігійних громад чи представники невеликих "реліктових" етносів, що існують в чужому етнічному оточенні).
Таким чином, духовна атмосфера сучасного суспільства підштовхує особу до побудови своєї соціальної поведінки, керуючись "комплексом приниженості", він набув рис тотальності, ним пройняті практично всі сфери суспільного життя і суспільної взаємодії.
Людина страждає від усвідомлення своєї "нижчепоставленості", спрага життєвого успіху стає невтолимою і вимагає постійного зовнішнього підкріплення як через підвищення власного соціального статусу, так і через підтвердження "нижчепоставленості" соціальних аутсайдерів. Тобто виникає необхідність у збереженні (хоча й у модифікованому вигляді) соціальної символіки соціальної вищепоставленості-нижчепоставленості, яка була досить розвиненою у становому суспільстві (володіння престижними речами, певний стиль життя та соціальної поведінки, мови і т.ін.).
У сфері міжнаціональних відносин подібний мотив може знайти прояв у системі негативних стереотипів стосовно національних (расових, релігійних) меншин. Як пише Л.Козер, "расистські та релігійні забобони, направляючи ворожість на об'єкти, позбавлені можливості опору, вносять величезний вклад у підтримку стабільності існуючих соціальних структур, виконуючи функцію інститутів - "захисних клапанів"20 (тобто таких, що знімають соціальну напруженість в соціальній системі. - М. М.).
Домінування в громадській свідомості "комплексу приниженості" передбачає наявність страху перед втратою досягнутого суспільного становища, переходу до нижчих за престижем суспільних груп. Власне, сам факт існування ієрархії престижу соціальних та соціально-професійних груп є можливим лише за умов існування у громадській свідомості "комплексу приниженості", адже інакше просто не існує сенсу в існуванні у громадській свідомості такої "шкали престижу", яка є не лише індикатором соціальної ієрархії, але й, що, мабуть, важливіше, чинником формування соціального самопочуття.
"Комплекс приниженості" проявляється не лише на рівні індивідуальної свідомості, але й на рівні свідомості малих груп (наприклад, сім'ї) та великих соціальних груп (включаючи етноси). Причому індивід може відчувати себе приниженим як у малій групі, так і належати до приниженої (згідно з його оцінкою) великої соціальної групи чи до приниженого етносу. Як пише Р.Шпорлюк, націоналісти "переймалися питанням - як промислова революція вплинула на становище їхньої нації (яка нерідко ще перебувала в стадії формування) у порівнянні з іншими націями" (курсив мій. - М.М.)21 . Таким чином, на початку ХІХ століття зростає значення національності як чинника формування макросоціальної ідентичності, разом із формуванням "комплексу національної приниженості" представників недержавних етносів.
Нація може відбутися лише тоді, коли виступає як спільнота, консолідована на основі певної ідеології чи (скоріше) соціального міфу. А національна свідомість може бути визначена як певна ідеологічна концепція, "накладена" на усвідомлення спільності походження та культурної спорідненості. У недержавних націй подібні ідеологічні концепції артикулюються як "націоналістична ідеологія". Саме наявність національної етноконсолідуючої ідеї, національного міфу в умовах недержавності нації призводить до виникнення політичного націоналізму. Мовні, культурні чи релігійні відмінності створюють лише базис, підґрунтя для виникнення націоналізму, але самі по собі недостатні для його появи.
Література:
1 Бердяев Н. Судьба России: опыты по психологии войны и национальности. - М.: Мысль, 1990. - С. 93.
2 Sewell W.H. Ideologies and Social Revolutions: Reflections on the French Case // Journal of the Modern History. - 1985. - №1. - P. 60-61.
3 Де Токвіль А. Давній порядок і революція. - К.: Юніверс, 2000. - С. 20.
4 Бердяев Н. Судьба России. - С. 88-89.
5 Там само. - С. 86.
6 Козер Л. Функции социального конфликта. - М.: Идея-Пресс, 2000. - С. 53.
7 Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм: Карл Маркс проти Фрідріха Ліста. - К.: Основи, 1998. - С. 150.
8 Rousseau J.-J. Constitutional Project for Corsica // Rousseau: Political Writings (Ed. and transl. Frederick Watkins) - Edinburg: Nelson, 1953. - P. 293. Цит. за: Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм. - С. 150-151.
9 Hobsbawm E. Some Reflections on Nationalism // Imagination and Precision in the Social Sciences: Essays in Memory of Peter Nettl (Ed. T. J. Nossiter, A. T. Hanson and Stein Rokkan). - London, Faber & Faber, 1972. - P. 391-392. Цит за: Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм. - С. 151.
10 Furet F. Interpreting the French Revolution. - Cambridge, 1971. Цит за: Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм. - С.32.
11 Попович М. Єврейська культурна традиція // Вестник Международного Соломонова университета. Сер. Социология, - 1999. - Вып. 2. - С. 102.
12 Anderson B. Imagened Communities. Reflections on the Origins and Spread of Nationalism (2 ed.). - London, New York, 1991. - P.6.
13 Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття. - К.: Генеза, 1997. - С. 89, 174.
14 Козер Л. Функции социального конфликта. - С. 55.
15 Там само. - С. 56, 59.
16 Свята Євангелія від Марка / Книги Нового Заповіту // Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту. - United Bible Societies, 1991. - C. 59.
17 Там само. - C. 9, 10.
18 Кирило-Мефодіївське товариство. У 3 т. - К.: Наук. думка, 1990. - Т. 1. - С. 169.
19 Козер Л. Функции социального конфликта. - С. 57.
20 Там само. - С. 67.
21 Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм. - С.35, 36.
22. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве