WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Ціннісний конструкт міжкультурної комунікації - Реферат

Ціннісний конструкт міжкультурної комунікації - Реферат


Реферат на тему:
Ціннісний конструкт міжкультурної комунікації
Теорія цінностей - узагальнена назва "мережі" проблем, загальних для так званих оцінюючих наук - етики, естетики, психології, політології, антропології, соціології, етнології. Спеціалізація усе більше й більше розділяє ці науки, ізолюючи одну від іншої, а аксіологія (грец. axios - цінність і logos - вчення) діє у зворотному напрямку, окреслюючи проблеми, загальні для них.
Розмаїтість підходів до вивчення аксіосфери породжує велику кількість критеріїв для класифікації і систематизації цінностей. Існують різні точки зору щодо їх природи і розуміння. Зокрема, цінність розглядається:
· як предмет, що має певну користь і здатний задовольнити ту чи іншу потребу людини;
· як ідеал, до якого прагне людина;
· як норма, якої необхідно дотримуватися;
· як значущість чого-небудь для особистості або соціальної групи.
На наш погляд, є ще одна ознака цінностей, що надає їм особливого значення. Цінності - своєрідний культурний "код". Його специфічність обумовлена тим, що кожна культура породжує свою, лише їй притаманну ціннісну систему. Цей своєрідний "код" забезпечує процес культурної ідентифікації особистості, народу, нації, розвитку національної свідомості. Ціннісна "система ідентифікації" зберігає націю як носія унікального, самобутнього, лише їй притаманного. Національно-культурна специфіка ціннісної системи значною мірою обумовлює і особливості національної психології. Ієрархія національних цінностей вибудовувалась віками, обумовлювалася всією історією нації і коригувалась нею через зміну ціннісних норм і настанов у залежності від часу, конкретної епохи розвитку. Очевидно, саме "культурний код" лежить в основі твердження про те, що шлях цивілізації є не одно-, а багаторядним.
Сучасна аксіологія виходить з того, що цінність - це поняття, що вказує на суспільне або особистісне значення (значимість) явищ, фактів, подій. Саме тому, аналізуючи його, традиційно застосовують критерій об'єктивності. У результаті цінності розділяються на об'єктивні та суб'єктивні (див. табл. 1). Причому у більшості наукових підходів об'єктивні, матеріальні цінності трактуються як "первинні", базисні. Внаслідок цього, духовні, суб'єктивні, внутрішні цінності особистості вважаються вторинними, похідними від матеріальних, об'єктивних. Такий підхід нерідко призводив до нівелювання багатьох важливих аспектів у дослідженні цінностей, таких, як воля, емоції, переживання, віра, почуття, ідеали та ін.
Таблиця 1
Класифікація цінностей за критерієм об'єктивності
Об'єктивні цінності Суб'єктивні цінності
Предмети матеріальної та духовної діяльності Установки
Суспільні відносини Вимоги (норми)
Природні явища, які мають певне значення для людини і використовуються для задоволення її потреб Ідеали, цілі
Оцінки
Орієнтації тощо
Очевидно, що будь-яка класифікація цінностей є умовною, адже класи формуються за певними ознаками, а в такій складній сфері, якою є ціннісна, виявити "сталі" ознаки досить важко. Це стосується і класифікації за критерієм об'єктивності. Дійсно: чи існують "об'єктивні" цінності насправді, якщо люди з часом змінюють свої ціннісні уявлення на протилежні? Особливо гостро це питання постає у періоди глобальної переоцінки цінностей, коли виникає сумнів у значущості колишніх цінностей. Зауважимо, на пострадянському просторі ця переоцінка охопила навіть саму методологію аксіологічних досліджень. Численні спроби класифікації та структуризації світу цінностей не будуть нічого варті, якщо призводитимуть до абсолютизації того чи іншого аспекту ціннісної сфери (наприклад, об'єктивних або суб'єктивних цінностей). Бо, зрештою, "цінності не є дійсністю ні фізичною, ні психічною. Сутність їх полягає в значущості, а не в їх фактичності"1 . Разом з тим, для вивчення будь-якого феномена, предмета чи явища застосування методу аналізу його складових є безперечним.
На процес формування цінностей впливають усі значимі чинники людського існування - біологічні, соціальні, психічні тощо. Їх індивідуальне поєднання обумовлює особистісну структуру цінностей, яка, проте, "вибудовується" на загальнолюдських цінностях. Загальнолюдські цінності стають особистісними, якщо вони - частина внутрішнього світу особистості і, в результаті засвоєння, набули особистісного смислу.
Отже, ще одним критерієм класифікації цінностей може виступати тріада "загальнолюдські цінності - суспільні цінності - особистісні цінності", яка є результатом історичного розвитку і свідчить про тенденцію до виокремлення та вияву сутнісних цінностей людини. "Навіть у біологічній і напівбіологічній сфері, яка керується насолодою та болем, уже існує самообмеження почуттям реальності або розрахунком - для подальшої поведінки. Соціальна ж людина починається з сублімації, з того, що безпосередні рушії - задоволення-незадоволення - витісняються інтересами та цінностями"2 .
Пріоритет загальнолюдських цінностей над іншими - індивідуальними та колективними (суспільними, національними) - не просто декларація. Це, скоріше, аксіологічний імператив, який усвідомлюється сьогодні різними напрямами наукової думки. Це також - вимога часу, без задоволення котрої людство може припинити своє існування.
Безперечно, взаємозв'язок загальнолюдських, суспільних та особистісних цінностей не є однозначним. Чимало дискусій виникає з приводу понять "справжня цінність" та "псевдоцінність" або "уявна цінність", а також щодо природи власне загальнолюдських цінностей.
Незважаючи на проблематичність зазначеного підходу, тріада "загальнолюдські - суспільні - особистісні цінності" заслуговує на особливу увагу. Завдяки їй стає можливим вивчення культурологічних коренів цінностей. Це, в свою чергу, дозволяє зробити істотний крок до цілісного бачення аксіосфери, на відміну від об'єктивно-суб'єктивного підходу.
Цінності формуються на основі суспільної практики, індивідуальної діяльності людини в рамках певних конкретно-історичних суспільних відносин, форм комунікації і мають соціальний характер. Суспільні відносини - це та площина, де здебільшого збігаються цінності особистості та суспільства. Отже, можна говорити про політичні, правові, естетичні, моральні, релігійні цінності, які є відбитком відповідних відносин, що склалися у суспільстві.
Як зазначалося, суспільний підхід у вивченні різних явищ, у тому числі і цінностей, довгий час був домінуючим. Для нашого дослідження більш доцільним є використання особистісного підходу до розуміння цінностей без будь-якої спроби його абсолютизації. Це означає, що, будучи соціальними за своєю природою, цінності втілюються в структуру особистості, де відбувається їх трансформація.
Особистісний підхід дозволяє виділити два ціннісних рівні в структурі особистості - зовнішній і внутрішній. На зовнішньому рівні знаходяться суспільні і
Loading...

 
 

Цікаве