WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Фінансова поведінка населення у соціологічному вимірі - Реферат

Фінансова поведінка населення у соціологічному вимірі - Реферат

вибір тих чи інших форм зберігання заощаджень. Соціально-статусні характеристики респондентів не впливають на загальну структуру цільових мотивів заощаджень, а зумовлюють лише неоднакову напруженість цих мотивів у різних категорій опитаних. Готовність респондентів до здійснення заощаджень, крім відміченого матеріального фактора, знаходиться також у прямій залежності від їх віку.
У ході іншого соціологічного дослідження - всеукраїнського масового опитування, проведеного у вересні-жовтні 2002 р. фірмою "Соціс", - була проаналізована фінансово-ощадна поведінка респондентів працездатного віку (16-54 роки для жінок і 16-59 років для чоловіків), N=874. Згідно з отриманими даними, менше третини респондентів працездатного віку мають грошові заощадження, у т. ч. 0,1% - високий рівень, 8,0% - середній і 23,1% - низький рівень заощаджень. Більшість опитаних (65,0%) грошових збережень не має. На наявність і розміри заощаджень впливають різні чинники: соціально-економічний та матеріальний статус, освіта і вік респондентів (див. табл. 2).
Для аналізу фінансово-ощадної поведінки населення важливо не лише з'ясування самого факту наявності та розмірів заощаджень, а й також їх призначення, цілей використовування. У зв'язку із цим респондентам при відповіді на запитання щодо різних способів підвищення матеріального добробуту було запропоновано як одну з альтернатив "вкладання коштів у банки і цінні папери". Лише 1,3% обрали дану відповідь (при тому, що 31,2% респондентів мають грошові збереження). Отримані цифри можна інтерпретувати по-різному. З одного боку, більшість заощаджень має не інвестиційний, а страховий чи резервний характер. З другого боку, здійснювана державою економічна політика привела до втрати у населення довіри до банківської і взагалі фінансової системи. З третього - немаловажну негативну роль у формуванні активних видів фінансової поведінки відіграє низька економічна, у т. ч. фінансова, культура населення, необізнаність із законами і правилами діяльності банків, фондового ринку.
Усі особи, що вкладають гроші в банки і цінні папери, стоять на позиціях підприємливості або партнерства. Більшість із них віддає перевагу принципу індивідуального самозабезпечення. Вони всі мають середню або вищу освіту і середній (за винятком 1 респондента) рівень матеріального становища сім'ї. Це - люди до 35 років, більшість з яких становить молодь до 25 років.
Найбільш цікаві результати отримано при аналізі відповідей респондентів на запитання "Хотіли б Ви вкласти гроші (якщо у Вас є або були б заощадження) в акції прибуткових підприємств і інші цінні папері?", що фіксують не лише реальні, а й потенційні настрої респондентів (за наявності необхідних матеріальних умов):
o Так, оскільки це давало б додатковий доход - 25,4%
o Так, тому що це підвищило б мій престиж - 1,3%
o Так, оскільки люблю ризик і азартні ігри - 1,4%
o Ні, тому що не вірю у швидку віддачу від цінних паперів - 9,3%
o Ні, тому що боюся бути обманутим і втратити вкладені гроші - 36,7%
o Ні, тому що можу заробити чесно на життя своєю працею - 4,9%
o Ні, оскільки вважаю, що з цінними паперами повинні працювати професіонали - 11,8%
o Важко відповісти - 9,3%
Як видно, негативні відповіді переважають над позитивними (62,7 і 28,1% відповідно). Головним позитивним мотивом використання заощаджень для придбання цінних паперів виступає матеріальний чинник - можливість отримання додаткового доходу. Переважаючою причиною небажання респондентів інвестувати гроші є страх обману і, як наслідок, їх втрати, що ще раз свідчить про недосконалість інституційного середовища фінансового ринку, відсутність надійного захисту вкладників з боку держави та недостатню інформованість населення щодо "правил гри" на фінансовому ринку.
Таблиця 3 ілюструє вплив різноманітних соціально-статусних характеристик респондентів на їх позитивне/негативне ставлення до інвестування заощаджень.
Дані таблиці 3 ще раз свідчать про суттєву роль отриманої освіти як чинника більш активних і зважених форм поведінки, природну схильність до всього нового й сучасного молоді, гендерну особливість жінок, що проявляється в більш обережному, критичному й стриманому ставленні до будь-яких рішень. Привертає до себе увагу не просто вплив матеріальних чинників на потенційну фінансово-інвестиційну активність респондентів, а очевидна залежність психологічної готовності населення до інвестування від розмірів поточних доходів і грошових заощаджень та, найголовніше, від складнощів, пов'язаних із формуванням "кровно" зароблених заощаджень.
Взагалі у фінансовій поведінці населення переважають вимушені мотиви, пасивні і традиційні форми поведінки. Фактична відірваність широких верств населення від активної участі у фінансовому ринку і їх психологічна неготовність до цього обумовлена як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками. Найважливішими з нихвиступають антисоціальний характер економічних реформ, відсутність надійного державного захисту вкладників-фізичних осіб і нерозвиненість інституційного середовища фінансового ринку в цілому, що призвело до масової недовіри населення до існуючих фінансових інститутів на тлі недостатньої економічної культури і відсутності в більшості людей необхідних для здійснення будь-якої фінансової поведінки грошових ресурсів.
Подальше вивчення фінансової поведінки потребує проведення як постійних моніторингових масових опитувань, так і спеціальних фокусованих досліджень. І чим більш розвинутими, зрілими ставатимуть інститути фінансового ринку і ринкові відносини в цілому, тим більш затребуваними будуть теоретичні та емпіричні дослідження фінансової поведінки населення.
Подальше вивчення фінансової поведінки потребує проведення як постійних моніторингових масових опитувань, так і спеціальних фокусованих досліджень. І чим більш розвинутими, зрілими ставатимуть інститути фінансового ринку і ринкові відносини в цілому, тим більш затребуваними будуть теоретичні та емпіричні дослідження фінансової поведінки населення.
Таблиця 1
Залежність цільових мотивів заощаджень від віку респондентів, (%)
Цілі заощаджень Вік респондентів
18-29 30-39 40-49 50-59
На купівлю дорогих речей 15,8 7,6 5,4 4,1
На придбання квартири 23,0 15,6 11,3 9,3
На освіту 31,5 29,5 30,2 15,3
На лікування 13,3 22,4 32,1 36,2
На відпочинок, розваги і подорожі 11,5 8,9 8,9 6,3
На власну справу, придбання акцій 9,1 4,6 2,6 1,1
На купівлю автомобіля 10,9 8,0 3,8 3,4
На всяк випадок, про запас 27,3 23,2 31,4 32,1
Таблиця 2
Залежність грошових заощаджень від соціально-статусних позицій респондентів, (%)
Соціально-статусні позиції Грошові заощадження
Середній рівень Низький рівень Відсутні
Соціально-економічний статус: наймані працівники/зайняті (ІТД) 7,7 / 10,0 21,4 /41,7 66,9 / 46,7
Рівень матеріального стану сім'ї: низький/середній 1,9 / 15,1 19,4 / 27,2 77,0 / 52,1
Освіта: неповна середня/вища 3,7 /14,4 26,4 / 28,8 62,0 / 52,3
Вік: до 25/35-54 16,2 / 3,5 23,0 / 24,3 55,7 / 68,7
Таблиця 3
Вплив соціально-статусних характеристик респондентів на їх бажання інвестувати гроші в цінні папери, (%)
Соціально-статусні позиції Наявність бажання інвестувати гроші в цінні папери
Так, оскільки це давало б додатковий доход Ні, тому що боюся бути обманутим і втратити вкладені гроші
Стать: чоловіки/жінки 28,5 / 22,4 32,4 / 41,0
Освіта: неповна середня/
вища 18,4 / 33,3 41,1 / 32,4
Вік: до 25/35-54 34,9 / 17,0 28,5 / 45,6
Соціально-економічний статус: наймані працівники/ зайняті ІТД 25,1 / 31,7 39,2 / 26,7
Рівень матеріального стану сім'ї: низький/середній 23,4 / 27,7 40,0 / 33,8
Рівень поточних грошових доходів: низький/середній 23,0 / 30,4 40,6 / 33,3
Рівень грошових заощаджень: відсутній/низький/середній 21,5 / 30,2 / 44,3 40,3 / 34,2 / 20,0
Література:
Фінансова поведінка населення у соціологічному вимірі (Т. О. Єфременко) // Український соціум. - 2003. - № 1 (2). - C.30-37
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве