WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Фінансова поведінка населення у соціологічному вимірі - Реферат

Фінансова поведінка населення у соціологічному вимірі - Реферат

осіб, що мають заощадження. Наприклад, у групі молодих людей 18-29 років 14,6% мають збереження, а серед осіб старшого віку (50-54 роки) таких лише 6,3%. За ознакою соціально-професійного статусу найгірше становище серед інженерно-технічних працівників (ІТР), дещо краще - серед кваліфікованих робітників і керівників. Частка осіб, що мають заощадження, склала серед них, відповідно, 8,2, 11,0 та 13,0%. Це може бути пов'язано з більшою прив'язкою саме категорії ІТР до невисокої заробітної платні працівників бюджетної сфери та відсутністю у них, як правило, альтернативних джерел доходів.
Стосовно цінних паперів ситуація дещо інша. Як і на наявність заощаджень, на наявність у респондентів цінних паперів суттєвий вплив має, перш за все, їх матеріальне становище. Існує також залежність від соціально-економічного статусу. Осіб, що мають акції та інші цінні папери серед власників, у чотири рази більше, ніж серед найманих працівників (61,4 та 15,3% відповідно). Віковий чинник на цю позицію не впливає. Впливають освіта, стать і соціально-професійний статус. Серед респондентів із вищою освітою 28,1% мають акції та інші цінні папери, 70,8% - не мають. У групі опитаних, що мають середню освіту, таких, відповідно, 16,8 та 80,5%. Серед різних соціально-професійних груп найбільша питома вага осіб, що володіють акціями, як і передбачалося, - серед керівників середньої і вищої ланок (28,0%). Більше власників цінних паперів виявлено серед жінок. Слід, однак, відмітити, що для більшості людей внаслідок нерозвиненості фондового ринку та практично "нульової" участі у ньому населення мова йде про володіння, як правило, акціями, що були отримані під час сертифікатної приватизації і не дають додаткового доходу.
Що стосується переважних форм зберігання заощаджень, то на них соціально-демографічні характеристики особливого впливу не мають, за винятком віку й освіти. При загальній перевазі іноземної валюти цій формі зберігання заощаджень віддають перевагу 64,7% респондентів 18-39 років та 56,0% респондентів більш старшого віку, 50-59 років. Серед респондентів з вищою освітою порівняно із респондентами, що мають середню освіту, менше тих, хто віддає перевагу зберіганню своїх заощаджень в державному банку (5,9% та 11,3% відповідно) і більше тих, хто вважає за краще їх зберігати у недержавному комерційному банку (6,6 і 2,7%) та в "твердій" валюті (68,2 і 56,2%). Дещо більша питома вага бажаючих зберігати заощадження у недержавному комерційному банку серед власників і керівників. Серед останніх порівняно з іншими соціально-професійними категоріями найменша чисельність тих, хто віддає перевагу зберіганню заощаджень у готівці. Ця форма збереження переважає серед респондентів з низьким рівнем доходів.
Головні цільові мотиви заощаджень однакові для всіх категорій респондентів. Однак ступінь їх прояву змінюється в залежності від соціально-статусних особливостей суб'єктів. Так, порівняння групи власників і групи найманих працівників показує, що порядок ранжування цілей заощаджень залишається незмінним. Змінюється лише їх інтенсивність. Більш напружене соціальне поле потреб найманих працівників обумовлює трохи більшу частку серед них тих, хто робить заощадження "на всяк випадок, про запас", і, відповідно, меншу частку конкретно-цільових мотивів: на лікування та освіту, придбання квартири, відпочинок і розваги, купівлю дорогих речей, автомобіля. Гендерний фактор спричиняє зміни не лише в інтенсивності, а й в пріоритетності цілей збережень. Жінки більш конкретні у своїй мотивації. На відміну від чоловіків, у них на першому місці серед різноманітних зберігальних мотивів - потреби лікування й освіти (34,0 і 32,3% відповідно), а на другому - страховий резерв, "на всяк випадок" (22,5%). У чоловіків, навпаки, страховий мотив на першому місці (32,0%), а на другому - потреби лікування й освіти (27,3% і 22,2%). Накопичення грошей для купівлі автомобіля посідає одне з останніх місць у структурі цільових мотивів і у чоловіків, і у жінок. Хоча чоловіки, звичайно, цій меті приділяють в декілька разів більше уваги, ніж жінки. Вікові особливості зберігальних мотивів чітко видно за даними таблиці 1.
Чим старше респонденти, тим більше значення в структурі їхніх мотивів має страхування від непередбачених ситуацій та потреби лікування. І, навпаки, чим молодші респонденти, тим важливіші для них потреби у придбанні квартири, у відпочинку і розвагах, купівлі дорогих речей і автомобіля. В осіб молодшого і середнього віку затрати на освіту займають головне місце в структурі цілей накопичування. Вони відходять на задній план лише в респондентів старшого віку. Крім того, кожен десятий респондент здійснює заощадження з метою відкриття власної справи, що відрізняє їх від інших вікових категорій, де цей мотив посідає набагато меншу вагомість. Що стосується матеріального чинника, то він особливого впливу на вибір основних цільових мотивів заощаджень не справляє. Слід лише відмітити факт меншої вагомості у структурі цільових мотивів заощаджень серед респондентів з низькими доходами витрат на відпочинок, розваги, купівлю дорогих товарів порівняно із середньозабезпеченими респондентами. У малозабезпечених респондентів на першому місці серед цілей заощаджування знаходяться потреби лікування (35,6%), які відчутно перевищують напруженість цього мотиву порівняно із більш забезпеченими респондентами. За соціально-професійною ознакою відмінність спостерігається лише за декількома мотивами. Знеособлений "страховий" мотив "на всяк випадок" у структурі цілей заощаджень має меншу питому вагу серед ІТР та керівників, ніж серед кваліфікованих робітників (відповідно 28,0, 23,3 та 31,6%). Для ІТР та керівників, на відміну від кваліфікованих робітників, більш вагомі такі мотиви заощаджень, як лікування (36,5, 30,1 і 26,2% відповідно) та освіта (29,8, 28,8 і 21,0% відповідно). Чинник освіти також впливає на інтенсивність прояву окремих мотивів. Так, для респондентів з вищою освітою головною метоюзаощаджень є питання, пов'язані з освітою і лікуванням (28,1 та 28,3%). Для респондентів, що мають середню освіту, лікування також займає перше місце (30,1%), а освіта - вже друге (24,1%). Вагомість мотиву відпочинку й розваг серед осіб з вищою освітою удвічі більша, ніж у тих, хто має середню освіту (12,0 та 6,1% відповідно). Наявність вищої освіти зумовлює і більшу конкретику цілей заощаджень. Частка "страхового" мотиву в цих респондентів менша ніж у тих, хто має середню освіту (24,1 та 32,8% відповідно).
На оцінку респондентами, добрий чи поганий зараз час для того, щоб здійснювати заощадження, більш за все впливає матеріальний фактор. Зрозуміло, що чим гірший матеріальний стан респондентів, тим більше серед них тих, хто дає негативні відповіді. Інші соціально-економічні та соціально-демографічні чинники на отримані відповіді-оцінки респондентів особливо не впливають. Відчувається лише більш оптимістичний настрій у цьому відношенні молоді і більш песимістичні оцінки керівників. Мабуть це пояснюється у першому випадку віковими особливостями соціалізації молодих людей, а в другому - існуванням у категорії керівників додаткових статусних можливостей щодо здійснювання заощаджень.
Хто ж у найближчий час збирається робити заощадження? Серед респондентів-власників таких 32,4%, серед найманих працівників - менше, 24,7%. Менше їх і серед жінок. У них питома вага тих, хто в найближчий час хоче зробити заощадження, становить 23,1%, а в чоловіків - 27,0%. Готовність до активної заощаджувальної поведінки знаходиться в прямій функціональній залежності від віку респондентів: чим вони молодші, тим більше серед них тих, хто хоче найближчим часом робити заощадження, і, навпаки, чим вони старші, тим більше серед них тих, хто робити заощадження не збирається.
Таким чином, головним фактором, що впливає на наявність заощаджень і готовність їх робити, виступає матеріальний стан респондентів. На наявність заощаджень також впливає соціально-економічний і соціально-професійний статус опитаних, їх вік і освіта. Саме остання, на відміну від інших ознак, помітно впливає на
Loading...

 
 

Цікаве