WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСоціологія → Українська сім’я у сучасному соціумі: реалії і тенденції - Реферат

Українська сім’я у сучасному соціумі: реалії і тенденції - Реферат


Реферат на тему:
Українська сім'я у сучасному соціумі: реалії і тенденції
Реформи, що проводилися в Україні протягом останнього десятиліття, значною мірою змінили умови життєдіяльності сім'ї в усіх її сферах. Знижується рівень народжуваності, а отже зменшується кількість населення, змінюються морально-психологічні установки молоді стосовно шлюбу, сім'ї і репродуктивних орієнтацій, погіршується стан здоров'я дітей і дорослих. Надзвичайно високою є дитяча смертність, зростають показники захворюваності дітей, інвалідність, злочинність серед неповнолітніх. Соціально-економічна криза 1990-х років спричинила суттєве зниження життєвого рівня переважної більшості населення України, зростання безробіття і неповної зайнятості, розшарування суспільства на багатих і бідних, погіршення структури споживання більшості сімей. І найбільш уразливими виявилися родини з наднизьким рівнем середньодушових доходів і витрат, споживання продуктів харчування. Зазнає серйозної трансформації виховний потенціал родини. У суспільстві спостерігається поширення проявів жорстокості і насильства, що негативно позначається на процесі виховання підростаючого покоління. Перетворення, що відбуваються, потребують постійного врахування змін умов життєдіяльності сімей і своєчасного формування державної сімейної політики, у тому числі адекватної програми стосовно соціально незахищених родин.
Складною залишається демографічна ситуація в Україні. Протягом попередніх десятиріч середній розмір сімей поспіль скорочувався і майже рівномірно: у 1970 р. він становив 3,4 особи, у 1979 - 3,3, у 1989 - 3,2, а за обстеженням домогосподарств у 1996 р. - лише 3,1 особи. Згідно з оцінками фахівців слід очікувати подальше зниження цього показника до 3,1-3,0, навіть до - 2,9.
Основною тенденцією демографічних змін в Україні є стале зменшення чисельності населення і його природного приросту, а також старіння населення. Високий рівень постаріння населення і, відповідно, низька частка молоді викликані збереженням досить низького рівня народжуваності протягом майже чотирьох десятиріч. За останні 10 років відбувається прискорення темпів скорочення природного приросту населення та кількості народжених серед усіх вікових груп жінок (див. табл. 1, 2).
Таблиця 1
Народжуваність, смертність і природний приріст населення (за даними Держкомстату України)
1985 1990 1995 1996 1998 1999
Кількість народжених - всього 762,8 657,2 492,9 467,2 419,2 389,2
у тому числі у сільській місцевості 246,5 214,3 184,5 176,1 160,5 149,8
Кількість померлих - всього 617,6 629,6 792,6 776,7 719,9 739,2
у тому числі у сільській місцевості 284,2 272,5 316,2 315,9 294,4 299,2
Природний приріст населення - всього
145,2
27,6
-229,7
-309,5
-300,7
-350,0
у тому числі у сільській місцевості -37,7 -58,2 -131,7 -139,8 -133,9 -149,4
За 8 років (1992-1999 рр.), при загальному зниженні народжуваності серед усіх вікових груп жінок на 34,8%, у молодих матерів віком до 20 років народжуваність дітей знизилась на 41,3% (табл. 2). За цей же період у 20-24-річних народжуваність знизилась на 34,2%, а у 25-29-річних - на 29,3%.
Таблиця 2.
Зниження народжуваності за віком матері
(за даними Держкомстату України)
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999
осіб
Всього народжених 596785 557467 521545 492861 467211 442581 419238 389208
у тому числі у матерів віком, років:
до 20 109379 105126 101863 97874 90962 81582 74486 64168
20-24 251427 234557 220511 209667 201200 189802 179053 165448
25-29 135551 124260 113347 108387 103447 101906 99043 95810
на 1000 жінок відповідної вікової групи
до 20 59,8 57,7 56,2 54,4 50,9 45,7 41,3 35,0
20-24 147,5 134,7 124,7 116,9 111,5 105,7 100,6 93,4
25-29 76,4 72,0 67,6 65,6 62,6 61,0 58,4 55,5
Слід зазначити зменшення питомої ваги дітей, народжених матерями у віці до 20 років, у загальної кількості народжень, що спостерігається останніми роками. У 1999 р. у молодих матерів віком до 20 років народилося 64,2 тис. дітей, що проти 1998 р. становить лише 86,2 %. У цілому стосовно ранніх шлюбів і відповідно ранньої народжуваності в Україні спостерігається тенденція до зниження.
Водночас збільшується кількість позашлюбних народжень. У 90-х роках їх питома вага у загальній кількості народжених зростала від 0,6 до 1% щорічно. Так, починаючи з 1990 р., їх частка в загальній кількості народжених зросла з 11,2 до 15,4% у 1997 р. і до 16,2% - 1998. В абсолютних цифрах 1998 р. кількість народжених у матерів, які не перебували у зареєстрованому шлюбі досягла 67 722, причому по міських поселеннях - 42 802 і сільської місцевості - 24 920 дітей. 1999 р. кількість позашлюбних народжень практично не змінилась і становила - 67 882.
Серед молоді поширюється тип сімей з офіційно неоформленими шлюбно-сімейними стосунками. Частка незареєстрованих шлюбів в Україні серед молодих сімей становить приблизно 11 %.
Україна традиційно завжди вважалася країною з високим рівнем шлюбності. На початок 90-х років рівень реєстрації досяг 9,3-9,5 шлюбів на 1000 чоловік населення. У 1991 р. за цим показником Україна посідала перше місце в Європі. Проте вже 1992 р. він зменшився до 7,6%. З 1991 р. загальний коефіцієнт шлюбності скоротився на 28% (з 9,5 у 1991 р. до 6,0 у 1996), а 1996 р. досяг найнижчого рівня за весь повоєнний час.
Таблиця 3
Шлюби та розлучення
(за даними Держкомстату України)
1985 1990 1995 1996 1997 1998 1999
Кількість зареєстрованих шлюбів, тис. 489,9 482,8 431,7 307,5 345,0 310,5 344,9
на 1000 населення 9,6 9,3 8,4 6,0 6,8 6,2 6,9
Кількість зареєстрованих розлучень,тис. 183,4 192,8 198,3 193,0 188,2 179,7 175,8
на 1000 населення 3,6 3,7 3,8 3,8 3,7 3,6 3,5
Сучасні зміни у шлюбній структурі призводять до скорочення відтворення населення, разом з тим, ці тенденції є об'єктивним і неминучим наслідком трансформації всього комплексу соціальних відносин. Незважаючи на більш-менш стійкі абсолютні показники шлюбів та розлучень (більше того, щорічне зменшення кількості розлучень з 1996-го по 1999 р.), останнім часом відносний показник кількості розлучень, що припадає на один шлюб, тобто коефіцієнт нестабільності шлюбів, продовжує зростати. Так, щодо рівня 1990 р. він зріс з 0,4 до 0,54 у 1997 р. і 0,58 у 1998. Отже, 1998 р. за статистикою на 100 укладених шлюбів припадало 58 розлучень.
Таким чином, можна припустити, що зменшення кількості зареєстрованих шлюбів та їх уразливість, скорочення народжуваності1 , з одного боку, відбивають світові тенденції2 , зумовлені складним впливом і взаємодією політичних, економічних, соціально-психологічних, біологічних та інших чинників, а з іншого - є наслідком економічної кризи в Україні. Ставлення молоді до шлюбно-сімейних стосунків, зниження показників шлюбів і збільшення кількості розлучень, зниження народжуваності, поширення нетрадиційних форм шлюбів і незареєстрованих шлюбівпереконливо свідчать про необхідність адаптації інституту сім'ї до нових соціально-економічних реалій.
За прогнозними оцінками інтенсивність народжуваності в Україні навряд чи зростатиме найближчим часом. Найімовірніше, репродуктивні установки суттєво не зміняться протягом
Loading...

 
 

Цікаве